Моді їде до Києва: це спроба припинити війну чи маскування

Прем’єр Індії Нарендра Моді збирається відвідати Україну опісля поїздки до Москви, де його тепло зустрічав Путін. Якою може бути мета цього візиту, як розвиваються стосунки України та Індії?

Вперше з початку війни

У серпні до Києва може приїхати індійський прем'єр-міністр Нарендра Моді, що стане його першим візитом від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, - повідомляє Wion.

Як сповіщають дипломатичні кола Делі, цей візит нині перебуває у процесі підготовки і може відбутися наприкінці серпня, а точніше, вірогідно, 23 серпня.

Приїжджає Моді на запрошення президента України Володимира Зеленського, котрий раніше цього року мав телефонну розмову з прем'єр-міністром Індії. Після цього голова МЗС Індії Субраманьям Джайшанкар провів телефонні переговори з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, а радник з нацбезпеки Індії Аджит Довал - з керівником ОП Андрієм Єрмаком. Згодом Джайшанкар заявив:переговори були присвячені "подальшому розвитку наших двосторонніх відносин".

При цьому зовсім недавно, а саме 8 липня Моді відвідував Москву, де провів перемовини з російським диктатором Путіним.

"...Це був перший закордонний візит Моді після нещодавньої перемоги на парламентських виборах. Тобто справді довгоочікувана зустріч. І відразу пригадується, що з товаришем (в усіх сенсах) Сі тільки торік Путін зустрічався тричі. А от з «дорогим другом» Моді - жодного разу. Щоправда, надолужував це телефонним спілкуванням і суто демократичним братським привітом у слухавці", - йдеться у матеріалі Укрінформу.

Українцям цей візит болісно запам’ятався тим, що московський вояж Моді, під час котрого він так тепло обіймався з Путіним, зовсім невипадково співпав із масштабним ракетним ударом Росії по українських містах Києву, Дніпру, Кривому Рогу, Краматорську, Словʼянську. Агресори тоді випустили понад 40 ракет різних типів, внаслідок чого були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура. Й, що стало найтрагічнішою подією, новою Бучею - ворожою ракетою була атакована дитяча лікарня Охматдит.

Зеленський тоді назвав поїздку прем'єр-міністра Індії "нищівним ударом по миротворчих зусиллях", назвавши візит "великим розчаруванням". Й ось Моді збирається до Києва.

"Все рухається до перемовин, про що дуже часто говорить і сам Моді, і його суперник на політично-ідеологічному фронті Сі Цзиньпін. Відповідно, треба включатись у боротьбу - тому що він це розуміє та, як мінімум, зацікавлений у тому, щоб ці перемовини пройшли набагато швидше. ", - назвав мету візиту політичний експерт Андрій Городницький в ефірі КИЇВ24

Проте він зауважив: економісти не випадково дуже люблять говорити про те, що ця війна принесла взаємовідносинам Росії та Індії великий товарообіг.

"І це, дійсно, правда: якщо брати, наприклад, 2021 рік, між цими двома країнами товарообіг складав приблизно 8 мільярдів доларів. У минулому році він збільшився до 65 мільярдів. Тобто, різниця колосальна, десь на рівні співпраці з Європейським союзом", - підкреслив він.

Однак, за словами Городницького, Моді "тотально на стороні України і навіть не заперечує того, що він хоче, аби війна в Україні припинилася".

"Саме через те, аби США не відволікалися від проблем Азії", - припустив він.

Засіб для легітимізації "нейтральності"?

Втім все може бути набагато складніше. То чому ж візит індійського прем’єра все-таки намічається одразу опісля відвідин ним Кремля, коли обійми його з Путіним, так би мовити, ще не зовсім охолонули?

На думку відомого журналіста і публіциста Віталія Портникова, тут Моді діє за тією ж логікою, як и китайська влада: спочатку лідер КНР відвідує Росію і приймає у себе кремлівського диктатора а потім до Китаю їде глава МЗС України Дмитро Кулеба. У чому ж секрет?

"Раніше Дмитро Кулеба був з візитом в Індії, що не завадило премʼєр-міністрові цієї країни Нарендрі Моді здійснити свій перший візит після переобрання на посаду очільника індійського уряду саме до російської столиці. (Голова КНР Сі Цзіньпін перший візит після переобрання на новий термін на посаду голови КНР здійснював також до Москви). І ось тепер стало відомо, що у серпні Нарендра Моді має прибути до Києва вперше з часів після початку масштабної війни. Також, щоб продемонструвати "рівновіддаленість"?", - запитує Портников у рубриці Точка зору на Радіо Свобода.

При цьому він підкреслює: а чи має Україна перетворюватися на своєрідний інструмент, який лідери країн Глобального Півдня використовують для легітимізації своїх стосунків з Росією?

Індійський і китайський інтерес до Росії, продовжує Портников, полягає насамперед у дешевих енергоносіях - адже економіки цих країн не мають втрачати імпульси розвитку навіть попри те, що Україна за це платить кров’ю своїх громадян.  

"Чи готові такі країни, як Китай та Індія, відмовитися від закупки російських енергоносіїв - що й дає Росії можливість продовжувати мілітаризацію власної економіки й війну з Україною? Чи готові Китай і Індія відмовитись від стратегічного партнерства з країною, яка здійснила напад на Україну? Чи готовий Китай відмовитись від поставок до Росії продукції подвійного призначення, яка сприяє роботі російського ВПК?", - запитує він.

Втім, за словами Портникова, не менш важливе питання полягає у тому, а чи здатна сама Україна відмовитися від ідеї побудови близьких стосунків із країнами Глобального Півдня?

"Українське керівництво захопилося побудовою стосунків із країнами Глобального Півдня й оптимістично ставиться до заяв про визнання української територіальної цілісності та обіцянок - з китайського боку - не продавати зброю Росії. Однак за лаштунками залишаються відповіді на багато більш значущі для України питання", - вважає він.

За словами Портникова, "якщо Україна не дасть відповіді на ці запитання хоча б самій собі і не буде ставити ці питання перед лідерами країн Глобального Півдня, її доброзичливі партнери з Пекіну чи Нью-Делі будуть просто використовувати свої контакти з українськими урядовцями, їхні візити чи власні візити до Києва для маскування своїх привілейованих стосунків з Російською Федерацією, "створення фактів", якими можна було б відповідати на критику Заходу й можливе запровадження західних санкцій".

"Й зрозуміло, що за умов такого підходу Україна не є ані субʼєктом, ані обʼєктом зовнішньої політики, а саме інструментом маскування у чужих руках", - підкреслив він.

Ірина Носальська