Мобілізація: кого в першу чергу призвуть до збройних сил

В Україні в черговий раз продовжено воєнний стан строком на 90 днів - з 12 серпня до 9 листопада 2024 року, і, відповідно, й далі триватиме мобілізація. Хто з військовозобов’язаних першими може отримати повістки?

Служитимуть не всі

Згідно з новим законом про мобілізацію, свої дані оновили понад 4,6 млн українців. Проте стількох військовослужбовців для армії забагато, тому підуть служити не всі.

У Міністерстві оборони пояснюють, що тепер за даними Реєстру "Оберіг" визначатимуть тих, кому в першу чергу надсилатимуть повістки. Це може відбуватися автоматично, коли системі зададуть певні критерії пошуку - наприклад, вік, спеціальність тощо. Тобто автоматично можуть вибрати найбільше підходящих людей, а потім вже повістками викликати їх до ТЦК. Важливо те, що українці шляхом оновлення даних через Резерв+, ЦНАП і ТЦК сприяли створенню актуальної бази даних, з якої вже надалі працюватимуть ТЦК.

"У ТЦК і СП є база. Якщо вони розуміють, куди звертатися до військовозобов'язаного, то, відповідно, їм не треба виходити його шукати. Відбувся такий собі чекін для ТЦК, для того, щоб розуміти, з ким можна працювати далі", - зазначив речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в інтерв’ю NV.

За його словами, хто перший піде за мобілізацією до війська, буде залежати від тих військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов'язані, і запитів на певну кількість тих фахівців військовим керівництвом.

"Тобто ця вертикаль ТЦК, командування Сухопутних військ, Генштаб, буде працювати відповідно до своєї структури. Ці запити можуть змінюватися в залежності від того, яка зброя надходить в Україну, яка ситуація на лінії бойового зіткнення. Тут немає чітких критеріїв, які раз і назавжди встановлені. Це буде залежати від дуже багатьох чинників", - сказав Лазуткін.

Він звернув увагу на те, що нині дуже багато запитів є на представників ІТ-сфери, оскільки війна стає більш сучасною та технологічною. Останнім часом збільшилася кількість запитів на такі тилові спеціальності, як кухар чи діловод. Разом з тим - традиційно багато запитів є на водіїв, механіків, стрільців і розвідників.

Кого торкнеться обов’язкова мобілізація

До жінок, котрі перебувають на військовому обліку, не застосовуватиметься примусова мобілізація, адже законом визначено, що вони можуть служити лише добровільно. Тим часом обов’язкова мобілізація стосується таких категорій чоловіків:

- військовозобов'язаних віком від 18 до 60 років, придатних до військової служби за станом здоров'я та з військовим досвідом;

- військовозобов'язані віком від 25 до 60 років, придатні за станом здоров'я, але без військового досвіду;

- чоловіки віком від 25 до 60 років, які під час воєнного стану були "обмежено придатними" за станом здоров'я, а внаслідок повторного проходження ВЛК отримати статус "придатний";

- чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті або виключені з військового обліку, але визнані придатними або обмежено придатними за станом здоров'я під час воєнного стану;

- військовозобов'язані віком від 18 до 25 років, які закінчили військову кафедру, є офіцерами запасу і не продовжують навчання в магістратурі;

- військовозобов'язані віком від 18 до 25 років, які відслужили строкову службу в армії (винятком є остання демобілізація строковиків, яких можуть мобілізувати лише через рік);

- військовозобов'язані віком від 18 до 25 років, які були приписані до призовних дільниць за старим законодавством і мали статус "непридатний" до служби в мирний час або "обмежено придатний" у воєнний час. Вони мають повторно пройти ВЛК до 4 лютого 2025 року, щоб дізнатися про свою придатність чи непридатність до служби.

На добровільних засадах можуть мобілізуватися:

- призовники віком від 18 до 25 років, які не проходили строкову службу, можуть укласти контракт;

- жінки до 60 років, придатні до служби за станом здоров'я;

- особи з інвалідністю, якщо ВЛК надасть відповідний висновок;

- ті, хто мав відстрочку від мобілізації за сімейними обставинами;

- громадяни інших країн.

Питання руба - демобілізація

Для тих військових, які з початку повномасштабного вторгнення або ще й до нього перебувають у лавах ЗСУ, надважливо - коли буде внормовано питання демобілізації. Після того, як почав працювати новий закон про мобілізацію і військовозобов’язані українці активно оновили в ньому свої дані, логічно чекати впорядкування демобілізації.

На початку червня секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко заявив у коментарі Українській правді, що Генштаб задоволений нинішніми темпами мобілізації. І якщо вони не зміняться до кінця літа, то можна буде вносити до парламенту законопроєкт про демобілізацію.

У Мінборони обнадіюють заявами про те, що робота над законопроєктом щодо демобілізації триває. Проте варто усвідомлювати, що демобілізація буде залежати від ситуації на фронті, темпів мобілізації нових військових та від західної допомоги – коли, скільки та якої саме зброї передадуть партнери.

"Це дуже комплексне питання, яке має вирішуватися узгоджено з Генеральним штабом, військовим керівництвом, Міністерством оборони і всіма структурами, які до цього дотичні", - наголосив Дмитро Лазуткін.

Він зауважив, що військові постійно цікавляться законом про демобілізацію.

"Водночас вони самі кажуть, що наразі потрібно поповнення ще на тих позиціях, на яких вони стоять. Тому військові ситуацію прекрасно розуміють, і ми будемо робити все можливе, щоб у майбутньому кількість ротацій щонайменше відповідала потребі у відновленні тих людей, які перебувають на лінії фронту", - сказав речник Міноборони.

Він звернув увагу на те, що зараз важко впевнено сказати, чи це можливо. Адже все залежить від низки чинників - теоретичних та практичних.

"Наприклад, восени Путін оголосить мобілізацію в Російській Федерації, і цей процес буде масштабним. Це одне питання. Інше питання - якщо нам вдасться завдяки західній підтримці змінити ситуацію на полі бою кардинально. Це вже інші вхідні дані", - підсумовує Лазуткін.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, відповідаючи в ефірі телемарафону на питання, чи збирається парламент розглядати законопроєкт про демобілізацію, дав зрозуміти, що це поки що малоймовірно.

"Я не знаю таку країну, яка б під час війни проводила демобілізацію. Вірніше, я знаю таку країну - це Українська народна республіка 1919 року", - сказав спікер парламенту.

Стефанчук додав, що для нього важливо, щоб теперішня Верховна Рада не повторила помилки Центральної Ради.

Нагадаємо, що в січні 1918 року Українська Центральна Рада ухвалювала закон про демобілізацію, ініціатором якого був військовий міністр Микола Порш. І замість регулярної армії було створено з числа добровольців Народну міліцію, яка повинна була за потреби ставати на захист України. Таким чином регулярна армія була фактично розформована руками очільників УЦР, що мало фатальні наслідки, адже відбулося паралельно з наступом на Київ більшовиків.

Стефанчук додав, що ті, хто воює на передовій, мають виключне право на справедливість. Тому потрібно й надалі реалізовувати питання відпусток, ротацій і привілеїв для них.

Галина Гірак