Винна дистанційка: школярів через освітні втрати повернуть на очне навчання
У МОН кажуть про колосальні освітні прогалини наших дітей - відставання фіксують на рівні двох років. Вважають, що до цього призвело дистанційне навчання. Тому 300 тисяч учнів планують повернути до здобуття освіти у очному режимі.
Відставання на два роки
Минулого навчального року близько 600 тисяч школярів в Україні здобували освіту онлайн. До кінця 2024 року планують повернути на очне навчання половину з них - 300 тисяч дітей. Адже COVID-19 та повномасштабна війна відобразилися на досягненнях учнів: вони відстають від однолітків з інших країн на 1,5-2,5 роки навчання. Про це свідчить дослідження PISA-2022.
"Маємо колосальні освітні втрати. Багато з тих, хто цікавиться освітою, чув цей термін, а хто не чув, прокоментую це так. Дитина у восьмому класі володіє академічними знаннями на рівні шостого класу. У 2022 році досить відоме дослідження, яке проводила Організація економічного співробітництва та розвитку, зафіксувало освітні втрати від півтора до 2,5 року відставання від освітньої програми. Але це у 2022 році. Після цього ми мали майже два роки перебування дітей в онлайновому навчанні, в умовах стресу, коли освітній процес переривається через тривоги, енергетичні проблеми", - зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий в ефірі телемарафону.
За його словами, якщо раніше була єдина категорія учнів, то зараз вона розділилася на такі групи:
- діти у вимушеній міграції за кордоном;
- внутрішньо переміщені особи, що виїхали з окупованих або прифронтових територій;
- діти, які перебувають на прифронтових територіях;
- діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Кожна з цих груп потребує спеціальних умов навчання. Тому проєкт нового наказу міністерства №850 "Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні" має на меті профілізувати освіту для кожної категорії так, щоб подолати освітні втрати.
"Є також втрати в психоемоційному розвитку дітей, у формуванні вольових якостей, втрати у здоров’ї через тривале перебування без фізичної активності в онлайн-освіті. Багато поганих речей, які відобразяться на успішності наших громадян в майбутньому", - уточнив Лісовий.
Він додав, що вихід дітей на очне навчання передбачає створення додаткових безпекових умов. Зокрема, це створення потужних укриттів, а також забезпечення необхідними гаджетами для онлайн-освіти тих дітей, які не зможуть вийти з певних причин на очне навчання.
"Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти - доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику "Школа офлайн", мета якої повернути приблизно 300 тисяч учнів за шкільні парти", - сказав віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів - безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, йшли в укриття під час повітряних тривог.
"Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Водночас дистанційна освіта - одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією держави", - наголосив очільник МОН.
Які зміни передбачені
Політика "Школи офлайн" містить п’ять компонентів, що враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів:
Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати гроші на укриття. Зараз 57 проектів уже мають фінансування, а потрібно побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць навчання - на це виділено 1 млрд грн.
Потреби в девайсах для учнів, які не можуть повернутися до очного навчання, визначать на початку навчального року.
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Якщо ж такий освітній заклад не має укриття чи вільних місць, продовжити навчання можна дистанційно у своїй школі.
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл з мінімальною наповнюваністю - 20 учнів у класі.
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація це дозволяє. Або ж у разі припинення роботи школи - перехід разом з учителем до іншого закладу.
Юні українці за кордоном навчаються в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням в українському закладі. Щоб уникнути подвійного навантаження, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, за допомогою якої діти в країні перебування дистанційно вчитимуть українознавчі предмети - мову, літературу, історію, географію тощо.
Школи та вчителі
Доки триває обговорення проєкту цього наказу МОН, в Асоціації міст України (АМУ) його критикують, вказуючи на те, що він порушує положення законів "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про правовий режим воєнного стану", "Про трудові відносини в умовах воєнного стану", "Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів", і вимагають напрацювання нового документу. Також АМІ обіцяє відстоювати інтереси громад у питаннях збереження освітньої мережі та кадрового потенціалу в умовах воєнного часу.
Якщо ж всі норми наказу наберуть чинності, то багато шкіл закриють, а вчителі залишаться без роботи.
"Школи хочуть зобов’язати перейти на очне чи змішане навчання, а щоб його здійснювати, в навчальному закладі або на відстані не більш як 500 метрів від нього мають бути укриття… Навчальні заклади, які не зможуть виконати ці умови, мають призупинити свою діяльність. І контрольний постріл: у дистанційних класах має бути не менш як 20 учнів, і сюди не враховуються ті, хто навчається на екстернаті чи домашньому навчанні (і це може означати їх закриття в деяких школах)", - повідомляє ZN.ua.
Тим часом ст. 12 закону "Про повну загальну середню освіту" дозволяє відкривати класи навіть якщо в них - не менше п’яти учнів.
Скільки шкіл можуть цього разу потрапити під "оптимізацію", скільки вчителів залишаться без роботи, якщо наказ МОН набере чинності, - невідомо, таких розрахунків немає. А правозахисники та громадські організації вважають, що зі шкіл, переміщених із ТОТ, можуть бути звільненими близько 10 тисяч учителів.
"Наказ регулює тільки форми освіти. Виходячи з моделювання по цьому наказу, частина вчителів втратить своє навантаження",- визнає Лісовий.
Він додає, що насправді не йдеться про звільнення цих педагогів.
"Ми цих вчителів всіх залучимо до інших видів освіти. Наприклад, освіту дітей за кордоном, для яких треба дати виключно українознавчий компонент. Ми розуміємо, що будемо деокупувати території, готуємося до цього і зацікавлені в тому, щоби зберегти усіх без виключення вчителів. Тому буде створено кадровий резерв вчителів і прийнято політичне рішення щодо збереження для них заробітної плати", - сказав міністр освіти і науки.
Поки що згадуваний проєкт наказу МОН обговорюється. То ж є надія, що будуть враховані зауваження, висловлені щодо нього.
Галина Гірак