На фронт - з-за ґрат: де воюють майже чотири тисячі засуджених

8 травня Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб, а вже зараз вчорашні в’язні підписують контракти з ЗСУ.

Без права на мобілізацію

Частина тих, хто перебуває у закладах виконання покарань, вже скористалися можливістю, яку дає цей закон.

"Аналіз судового реєстру показує, що за два місяці такою можливістю уже скористались 3611 засуджених. Це більш як 13% від загальної кількості в’язнів в українських колоніях. Загалом уряд розраховує на мобілізацію не менше 4 тисяч засуджених, раніше заявляв міністр юстиції Денис Малюська. Це фактично повноцінна окрема бригада ЗСУ", - зазначає NGL.media.

Згідно з законом, не кожен ув’язнений має право вийти на волю для служби в збройних силах. Не можуть скористатися таким правом ті, хто вчинив низку важких злочинів: навмисні вбивства, зґвалтування, а також педофіли, засуджені за незаконне виробництво, придбання, розповсюдження або зберігання наркотиків, ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки та експосадовці - наприклад, депутати чи урядовці.Важливою умовою є й те, що до завершення терміну покарання охочих приєднатися до лав ЗСУ має залишитися не більше трьох років.

Більшість ув’язнених, які відправляються на фронт, були засуджені за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження - зокрема і такі, що спричинили смерть потерпілого. Майже всі вони нестимуть службу в штурмових підрозділах переважно на стрілецьких посадах. Лише одиниці звільнених будуть санітарами, кухарями чи водіями.

Дозвіл на мобілізацію дає суд. У разі позитивного рішення, засудженого умовно-достроково звільняють, але тільки від основного покарання - позбавлення волі. Інші ж обмеження - на право керувати транспортом чи займати певний тип посад - залишаються в силі. Також ця особа має бути придатною до служби згідно з висновком військово-лікарської комісії (ВЛК).

Разом з тим, до бійців, які з колоній мобілізувалися на фронт, застосовують певні обмеження. Зокрема, вони не мають права на щорічну відпустку, проте їх можуть відпустити з військового підрозділу на термін до 10 днів у зв’язку з сімейними обставинами або після висновку ВЛК - на час лікування. Також суд встановлює щодо них додатковий адміністративний нагляд, здійснювати який має командир військової частини. Контракт із колишніми в’язнями укладають до закінчення воєнного стану - це головна умова дострокового звільнення.

На черзі - жінки

Закон дозволяє мобілізуватися не лише чоловікам. Як стало відомо, контракт із ЗСУ вже уклали сім жінок, які відбували покарання. Вони успішно пройшли військово-лікарську комісію та отримали згоду командирів військових частин на проходження служби в конкретних підрозділах Сил оборони.

"Ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію засуджених осіб передбачає можливість потрапити до війська не тільки чоловікам, але й жінкам. Однак раніше засуджені жінки не виявляли бажання мобілізуватись до війська. Наразі маємо рішення щодо перших семи засуджених, які вирішили укласти контракт із ЗСУ",- зазначила заступник міністра юстиції Олена Висоцька.

Парламентарі, ухвалюючи цей закон, сподівалися, що з в’язниць на фронт підуть від 5 до 10 тисяч осіб. Поки що, в першій хвилі, до ЗСУ долучилися майже 4 тисячі.  

"Ми очікуємо, що їх буде більше, оскільки захист держави потребує більшої кількості людей",- вважає народний депутат, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

На її думку, сьогодні також є певні питання стосовно мобілізації тих осіб, які перебувають у СІЗО.

"Нам потрібно ще раз переглянути процедуру, що дозволяє мобілізуватися тим, хто очікує на вирок суду в слідчих ізоляторах. Можливо, треба прибрати певні бюрократичні перепони, щоб ця процедура була не такою повільною, і надати більше можливостей особам, які перебувають у СІЗО, долучатися до захисту Батьківщини",- підкреслила Шуляк.

У тому, що необхідно створити можливість для мобілізації громадян, які перебувають у СІЗО, щоб залучити до служби ще більше людей, переконаний і інший народний депутат, секретар оборонного парламентського комітету Роман Костенко.

За його словами, зараз вже попит на мобілізацію до Збройних сил України серед ув’язнених зменшився, адже основна частина вмотивованих людей уже вступили на службу, підписали контракти.

"Більшість із них нещодавно завершили навчання. Але серед них уже є і поранені, й загиблі", - сказав він у коментарі Українській правді.

На думку Костенка, може вдатися мобілізувати до ЗСУ близько 5 тисяч ув’язнених.Загалом під дію закону підпадають 86 виправних установ, у яких відбувають покарання 26 тисяч засуджених, котрі теоретично могли б вступити до збройних сил.

Відмінність від вагнерівців

Сам факт того, що у нашій армії воюватимуть вчорашні зеки, викликає асоціацію з російською ПВК "Вагнер".

"Ідеальний кандидат - це 30-45 років від народження, міцний, впевнений у собі, витривалий. Бажано, щоб відсидів п'ятнашку і більше. Бажано, щоб попереду п'ятнашка і більше. Бажано, щоб не один раз за вбивство, тяжкі тілесні, розбій, грабіж", - так описував ватажок вагнерівців тих, кого хотів зібрати до свого приватного війська.

У Мінюсті запевняють, що у нас зовсім інші підходи до відбору таких кандидатів. І все відбувається в рамках закону, тоді як в Росії набір вагнерівців відбувався поза законом, і вже коли формування Пригожина було на фронті, була ухвалена законодавча база.

"Спочатку ця ініціатива здавалася не зовсім однозначною, багато було скептиків, але їх вдалося переконати. Я думаю, це фантастична історія з погляду ресоціалізації засуджених та допомоги армії", - цитує РБК-Україна коментар міністра юстиції Дениса Малюськи під час відвідин однієї з колоній на Київщині.

За його словами, різниця між засудженими росіянами, які воюють, та вчорашніми українськими в’язнями - величезна.

"У нас не парамілітарні групи, у нас звичайні Збройні сили. У нас хороший соціальний захист, вони - гідні класичні солдати, а не представники парамілітарних формувань, як у Росії. Плюс у нас добровольча схема, наших ніхто не змушує, у Росії змушують. Маньяки, серійні вбивці не беруть участь у цьому, а в Росії беруть. Наші мають патріотичну мотивацію. То ж розбіжності - колосальні", - запевнив Малюська.

Галина Гірак