Боргова яма: що загрожує тим, хто не платить за комуналку

В Україні збільшується кількість боржників з оплати комунальних послуг. Що їм загрожує, якщо справу розглянуть у суді, і чи можна владнати все у досудовому порядку?

Недоплатили 200 мільярдів

Борги з оплати житлово-комунальних послуг зростають шаленими темпами.

"Загальна сума вже перевищила 200 мільярдів гривень. Вже налічується понад 700 тисяч боржників.І це тільки ті, чиї справи передано до виконавчої служби.А від початку повномасштабної війни боргів побільшало на 37%. Зокрема, у січні 2021 року було 344,6 тисячі проваджень про стягнення боргів за комуналку, у лютому 2022 року – 512,4 тисячі, у лютому 2023 року – 593,4 тисячі. В реєстрі станом на січень 2024-го було 659,7 тисячі справ про борги за комуналку. При цьому за півроку їхня кількість зросла на 6,3% і сягнула 701 тисячі 051 провадження", - зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

За даними сайту Опендатабот, найбільше боржників проживає у Дніпропетровській області - понад 100 тисяч проваджень або 14,3% від загальної кількості. Далі, за рейтингом, - Харківська та Донецька області, з провадженнями, відповідно, у 94,8 тисячі та 79,7 тисячі.

Найбільше, 36,9% усіх боргів, складає несплата за опалення - 258,8 тисячі справ. Друге місце займають борги за водопостачання - 18,6% або 130,2 тисячі проваджень, на третьому місці борги за світло - 67,9 тисячі або 9,7%.

Окрім того, 9,6% судових справ з боргів за комунальні послуги стосуються несплати за житлове обслуговування, 8,5% - за газопостачання, 1,1% - за вивезення побутових відходів.

Відміна мораторію

Невдовзі після повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, урядовою постановою в Україні ввели мораторій на стягнення заборгованості за комунальні послуги. Однак у грудні 2023 року цей мораторій постановою Кабміну було скасовано. У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури пояснили це тим, що більшість підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, вважаються об’єктами критичної інфраструктури. Тому забезпечення роботи їх є одним із ключових елементів національної безпеки. А це напряму залежить від рівня оплати споживачів за отримані послуги. 

"Наразі оплата споживачами отриманих послуг є основним джерелом надходжень підприємств ЖКГ, що дозволяє здійснювати цим підприємствам виплату заробітної плати працівникам, сплачувати податки та збори до державного та місцевого бюджетів, розраховуватись за спожиті енергоносії, закуповувати паливно-мастильні матеріали тощо. Мінінфраструктури провело аналіз ситуації в галузі, зокрема в частині оплати житлово-комунальних послуг, який виявив погіршення платіжної дисципліни серед населення. Зрештою запроваджений після початку повномасштабної війни мораторій на комуналку довелося скасувати",- так прокоментували цей непопулярний, але вимушений крок у міністерстві Finance.ua.

І якщо суди раніше розглядали справи про комунальні борги, що накопичилися до війни, то уже цього року відкривають провадження стосовно "свіжої" заборгованості - з березня 2022 року.

Доля боржників

Якщо підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги, звернеться до суду, то теоретично може бути два сценарії розвитку подій.Перший і найбільш вірогідний - коли суд за прискореною процедурою і навіть без обов’язкової присутності відповідача ухвалить рішення про стягнення заборгованості.

Якщо боржник відмовиться одразу заплатити потрібну суму, то далі, знову ж так через суд може відбутися наступне:

- арешт його майна;

- арешт усіх банківських рахунків, з яких списуватимуться кошти до повного погашення заборгованості. Виняток - пенсійні виплати, які можуть списувати не більше, ніж на 50% (при цьому залишок коштів не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум);

- якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати (зараз це 160 тисяч грн), то виконавець має право погашати його за рахунок майна боржника, у тому числі й нерухомості;

- у першу чергу арешту підлягає земельна ділянка або квартира, будинок, в яких він не живе, чи земельна ділянка;

- в останню чергу виконавча служба може накласти арешт на житловий будинок або квартиру, в яких проживає боржник. Але якщо там зареєстровані неповнолітні або люди з інвалідністю, то виселення їх для продажу такої нерухомості може відбутися лише з дозволу органів опіки та піклування або - з відповідним рішенням суду.

Для боржника можливий також і оптимістичніший сценарій: теоретично суд може підтримати його, списавши усі борги. Це може відбутися за таких умов:

- якщо заборгованість має термін давності 3 роки;

- якщо борг отриманий у "спадок" від попередніх власників житла;

- якщо він офіційно в судовому порядку визнаний банкрутом.

Мирне вирішення проблеми - це реструктуризація боргу, тобто підписання угоди з підприємством, яке надає комунальні послуги, на розстрочку заборгованості - рівномірної виплати її протягом певного часу. Максимум, встановлений законом, становить 60 місяців. Загальна сума платежів з поточних рахунків та погашення боргу не може перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім’ї, а для пенсіонерів та інших осіб, котрі отримують будь-які види соціальної допомоги - 20%. Якщо ж 60 місяців минули, а увесь борг не виплачений, термін дії договору про реструктуризацію продовжують.

Ті, хто має борг за комунальні послуги протягом трьох місяців на суму, що перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і, відповідно, становить 680 грн, втрачає право на отримання субсидії. Але підписання договору про реструктуризацію боргу це право повертає.

До речі, якщо доходи українців не збільшаться, то можна припустити, що наступного року борги з комуналки почнуть зростати ще більше.Нацбанк в останньому "Інфляційному звіті" прогнозує поступове зростання тарифів на газ, опалення та гарячу воду з 2025 року. Причиною цього названі складне становище в енергосистемі через російські атаки та дефіцит бюджету. А, окрім того, вважають у головній фінустанові країни, тарифи мають бути приведені до економічно обґрунтованих рівнів.

У НБУ пояснюють, що відтермінування підвищення тарифів може знизити рівень інфляції, проте погіршить фінансове становище енергокомпаній та посилить ризики нестабільності на ринку енергетики.

Галина Гірак