Курська військова аномалія: чого досягне Україна і що втратить РФ

Військові на важкій техніці зайшли на територію Курської області РФ. Яка мета цього прориву, що це змінить у війні у короткій та середньостроковій перспективі та чому задіяна дзеркальна тактика "їх там немає"?

Наступ з "Ненацька"

Мемові з соцмереж про наступ українців з "Ненацька" - вже точно більше року. Проте росіяни так і не зрозуміли за цей час, що у кожному жартові є всього лише частина жарту.

Тож вже кілька діб - спочатку "куряни" (як їх негарно кличуть у РФ) та місцеві чахлі підрозділи російських прикордонників, а  потім уся РФ на чолі з російським Радбезом і диктатором Путіним - буквально божеволіють від нахабності ЗСУ, що насмілилися "вторгнутись" на територію Курщини.

Назвавши на позачерговому засіданні Радбезу РФ 7 серпня бої у Курську "масштабною провокацією" та "невибірковою стріляниною", Путін тремтячим голосом заявив, що одразу після наради зустрінеться із керівниками силових відомств Міноборони, Генштабу ФСБ, на якій він заслухає доповідь про події  регіоні.

І хоч начальник російського Генштабу Валерій Герасимов намагався заспокоїти патрона тим, що "росіяни швидко перемогли всіх українців" на Курщині, насправді це - лише байки.

Станом на 8  серпня навіть російське пропагандистське Агенство.Новости інформує: "Z-канали повідомили про бої в Курській області за 26 км від кордону. Українські військові вранці у середу були у селі Івниця Курської області, повідомив провоєнний телеграм-канал Два майори. Інший Z-канал Міг Росії повідомив, що групи українських військових намагаються перерізати трасу Суджа-Льгов у районі села Анастасіївка. Бойові дії в цьому районі означають, що українські сили знаходяться вже за 23-26 км від кордону з Україною".

Судячи з розмаху та інтенсивності української операції, Росія буде змушена підтягнути туди війська з інших операційних напрямків. Й, цілком можливо, - стягнути туди залишки своїх стратегічних резервів, приготованих на серпень-вересень, - вважає військовий оглядач Костянтин Машовець.

Навіть із цього погляду операція ЗСУ в прикордонній Курській області вже виправдана, продовжує він.

Наразі, за інформацією експерта, для прикриття кордону російське командування почало переміщати частину сил із Вовчанського напрямку.

Ефект оперативної раптовості

При цьому Машовець порівняв темпи просування підрозділів ЗСУ в Курській області та російських військ у Харківській області: "Протягом двох діб ЗСУ взяли під свій контроль територію значно більшу, ніж російські війська за півтора місяця... Мені чомусь здається, що це ще навіть "не середина партії", і найближчим часом у нас з'явиться новий операційний напрямок".

Він також підкреслив, що ЗСУ дійсно перерізали важливе сполучення росіян у Курській області (траса Рильськ-Коренєво-Суджа).

"Передові підрозділи ЗСУ продовжують просуватися за загальним напрямком Любимівка - Кореневе, а також у районі міста Суджа (на північ від Гончарівки) і в напрямку урочища Мілове", - цитує Машовця УНІАН.

Тож, на його думку, українському командуванню вдалося домогтися ефекту "оперативної раптовості".

При цьому операція проходить у безпрецедентній інформаційній тиші з боку України.

"Операція триває в інформаційній тиші. Можемо тільки здогадуватися, але не знаємо точної цілі й задачі цієї операції. Навіть напрямки ударів ми оцінюємо за даними противника, але можна припустити про причини цих подій", - зауважив у ефірі Еспресо керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія XXI Павло Лакійчук.

При цьому він нагадав, що після початку російської операції на Харківщині у травні цього року начальник ГУР Міноборони генерал Кирило Буданов попереджав, що противник концентрує сили на іншій ділянці фронту, зокрема на іншій частині кордону, на Сумському напрямку. Саме тоді вперше в контексті війни прозвучала назва населеного пункту Суджа.

"Тобто можна зробити два припущення. Можливо, була провокація з боку РФ з метою створення так званого санітарного кордону в Сумській області, яка отримала швидку й жорстку відсіч від підготовлених підрозділів Сил оборони, що перейшли в наступ. Або більш сміливе припущення - це був попереджувальний контрудар з метою дезорганізації угруповань противника, які готувалися до наступу та зриву їхніх планів. Як виявляється, з'єднання, які готуються до наступу, часто не готові до оборони", - наголосив Лакійчук.

Просування по трубі

За словами військового експерта, полковника ЗСУ у відставці Романа Світана, площа неконтрольованої Росією території на Курщині складає нині мінімум десять на десять км, що вказує на участь у цій операції "не менше, ніж двох батальйонно-тактичних груп, а то й бригади".

"Є інформація, що рухаємося далі, принаймні, диверсійно-розвідувальні групи заходять, мінують фланги під рух. Загальна ситуація поки така, що росіяни намагаються відреагувати, та у них не виходить. Частина російських сил, котрі були підведені, розбіглася. Авіації декілька бортів було знищено, тому вона теж тихіше стала. Намагаються КАБами накривати, але КАБи у колони, що рухаються - не попадуть", - повідомив він у ефірі 24 каналу.

Це ж, за словами експерта, стосується й Іскандерів, котрі Росія вже вперше застосувала тут по своїй власній території: вони призначені для ударів по стаціонарних цілях, тому не дуже допомагають росіянам захиститися.

Світан також нагадав, що росіяни вже втратили контроль над розв’язкою траси на Бєлгород, 330 кВт електролінією, що йде від Курської АЕС до цього міста, а також - над газовимірювальною станцією (ГВС) Суджа - єдиною на вході в Україну.

"Тобто, на першому етапі завдання розвідки боєм - виконано. Чи буде операція зі стаціонарним базуванням на цій місцевості, з кращими позиціями для наших Сум, або ж вона буде тимчасовою, почнемо далі рухатися, чи у режимі розвідки боєм - все буде залежати від реакції росіян. Поки реакції ніякої. Схоже на якесь серйозне істеричне збентеження у російських військових колах. Росіяни "зависли", - оцінив він перебіг подій.

Водночас, за його словами, при плануванні цієї операції було прийняте правильне рішення по просуванню вздовж газопроводу, що проходить через ГВС Суджа.

"Росіяни по своїй трубі бити не будуть, для них це дуже важливо. Газпром отримує за рахунок газу, що прокачується, левову частку виручки, а зараз у них залишилася всього одна труба. Друга труба, яка в Україну заходила - у районі Луганської області. Рухатися вздовж труби того ж таки Сирського навчила ще операція в Харківській області, коли у 2022 році з Балаклії пішли на Куп'янськ. Так от, там теж йшли вздовж труби, лише аміакопроводу Тольятті-Одеса. Тут ворог буде обережнішим, бо для них і одна, і друга труба - це серйозні економічні втрати", - пояснив Світан. 

Ірина Носальська