Стратегічна помилка: чому Шойгу марно їздив до Ірану

Віднедавна ставши секретарем ворожого Радбезу, звільнений раніше ексміністр російського міноборони Сергій Шойгу відзначився офіційним візитом до Ірану. Що там шукав Шойгу, і як на це реагуватиме Ізраїль?

Глобальний зсув

Росія продовжує поглиблювати двосторонні стосунки з Іраном. І це давно вже не безпілотники або снаряди чи ракети, йдеться про дещо глобальніше: зміцнюється світова "вісь зла".

Зокрема, американський Інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на іранське інформагентство Mehr News Agency повідомив, що у жовтні 2024 року Іран планує запустити свої супутники Ход-Ход і Косар на низьку навколоземну орбіту з невстановленої російської станції.

При цьому аналітики ISW вказують на зв’язок між участю Росії в запуску цих супутників та постачанням до РФ іранських безпілотників Shahed-136/131 та їхніх компонентів.

Тож не дивує, що новообраний президент Ірану Масуд Пезешкіан (котрий нібито мав прозахідні погляди) опублікував нещодавно статтю у виданні Tehran Times, у котрій похвалив Китай та РФ за підтримку Ірану у "складні часи".

Пезешкіан зазначив, що РФ є "цінним стратегічним союзником та сусідом" Ірану, і що його уряд залишатиметься відданим розширенню та наданню пріоритетів двосторонньому та багатосторонньому співробітництву з РФ.

При цьому у РФ розхвалюють стратегічний курс на співпрацю з Іраном під керівництвом Пезешкіана, пишеУкрінформ.

РФ та Іран збираються підписати угоду про всебічне стратегічне партнерство в "осяжному майбутньому", вважають аналітики ISW. Але вони не вказують конкретних термінів для укладення подібної угоди.

А поки Москва надає технічну допомогу Ірану у різних сферах, наприклад у розробці балістичних ракет. Арсенал балістичних ракет Shahab Тегерана базується саме на радянських ракетах Скад.

Нині ж, окрім додаткових поставок російських засобів протиповітряної оборони, Іран також прагне придбати російські винищувачі Су-35.

Натомість Тегеран, що має великий досвід уникнення санкцій як держава-ізгой, допоміг Росії створити "тіньовий флот" танкерів, котрі неможливо відстежити. Це дозволило росіянам підтримувати життєво важливий експорт нафти й газу.

Захід, звісно, усвідомлює всю небезпечність такого партнерства, у тому числі й у агресивній війні Росії проти України.

"Безпека є глобальною, а не регіональною. Путінська війна підживлюється тими, хто не поділяє наші цінності. Іран, Північна Корея надають пряму військову підтримку, в той час, як Китай підкачує воєнну економіку Росії. Це не лише тимчасова "коаліція переконань", це глобальний стратегічний зсув. Ми маємо тримати відкритими очі щодо загроз, які від нього виходять", - наголосив генсек НАТО Йенс Столтенберг ще під час пресконференції на 75-му саміті НАТО у Вашингтоні.

Чи все так безхмарно?

Однак у російсько-іранських стосунках теж існують складнощі, особливо з боку Ірану.

Іранці, нагадує редактор з питань оборони та міжнародних відносин The Telegraph Кон Кофлін, мають гіркі спогади про багаторічне прагнення Москви підкорити країну своїй волі.

"Попри це, обидві країни тісно співпрацювали з низки питань після іранської революції 1979 року, не в останню чергу в ядерній сфері, де Москва зробила значний внесок у будівництво іранського ядерного реактора в Бушері у Перській затоці. Ця підтримка зберігалася, попри глибокі застереження Кремля щодо спроб Ірану отримати ядерну зброю", - зауважує Кофлін.

При цьому надання військової підтримки Ірану для Путіна не обходиться без ускладнень - не в останню чергу через те, що це може вплинути на його давню дружбу з прем'єр-міністром Ізраїля Беньяміном Нетаньягу, - вважає Кофлін.

Протилежні вектори

Та Росія наполегливо намагається використовувати Іран, як регіонального "злого собаку" на Близькому Сході.

Що мається на увазі? Як відомо, Тегеран прийняв рішення напасти на Ізраїль з намаганням помститися за смерть лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії та одного з командирів Хезболли Фуада Шукра: попередження нібито передали через Угорщину.

Ізраїль у свою чергу заявив, що у разі атаки іранських терористів на цивільні об’єкти повністю знищить усі ядерні об’єкти Ірану.

Захід всіляко намагався запобігти ескалації. У понеділок, 5 серпня, президент США Джо Байден зібрав команду з нацбезпеки у ситуаційній кімнаті Білого дому. На порядку денному був черговий масштабний напад на Ізраїль, котрий готує Іран, та ризик більш масштабної регіональної війни. До цього Байден спілкувався  телефоном з королем Йорданії Абдаллою II щодо "негайного припинення вогню та угоди про звільнення заручників".

Як пише Politico із посиланням на двох неназваних американських високопосадовців, США таки вдалося вплинути на Ірані, запобігши удару по Ізраїлю.

"Тепер Тегеран все більше поділяє думку Вашингтона, хоча спочатку заперечував її", - зазначили джерела видання.

Не важко вгадати, що саме тут вплинуло на іранців - усні попередження з боку Штатів чи відправка до регіону американських кораблів і винищувачів.

Натомість, під час візиту до Ірану 5 серпня секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив про повну співпрацю російського та іранського терористичних режимів у "вирішенні актуальних регіональних питань", -  пишуть ізраїльські ЗМІ.

Чи реальні наміри Москви по врегулюванню близькосхідної кризи? Вчинки промовляють краще за слова: адже повідомляється, що російські терористи перекинули за домовленостями під час візиту Шойгу до Ірану власні ОТРК Іскандер та комплекси РЕБ Мурманськ-БН.

"Росія почала масове озброєння Ірану новою зброєю в очікуванні можливої ​​війни проти Ізраїлю. Передові системи РЕБ можуть пошкодити або вивести з ладу військові системи на відстані до 5 тисяч кілометрів", - пише ізраїльське видання Channel 14.

Москва та Тегеран,  за словами ізраїльського військового експерта Ігаля Левіна, є союзниками, котрі підтримують одне одного і обмінюються зброєю. Також відомо, що "вагнерівці" проводили тренування бійців Хезболли.

"Відповідно не має бути сумніву у тому, що Росія є ворожою для Ізраїлю державою, що допомагає режимам, які намагаються його ліквідувати", - підкреслив Левін в ефірі 24 каналу.

Втім важливо розуміти, що ніхто на Близькому Сході не хоче зараз великої війни, продовжив експерт. Й Іран розмірковує, яким чином відповісти Ізраїлю, аби це не перетворилось на масштабну регіональну війну.

"Тегеран усвідомлює, що вона буде для нього також дуже болісною", - відзначив Левін.

Тому, підтримуючи Іран у війні з Ізраїлем, російський диктатор Путін припуститься чергової стратегічної помилки, пише The Telegraph.

Ірина Носальська