Прожитковий мінімум відмінять - що буде з соціальними виплатами

В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу. За яких умов та кому її нараховуватимуть, якщо буде відмінено прожитковий мінімум?

Одна виплата замість ста

Нині більшість соцвиплат прив’язані до прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить: загальний показник - 2920 грн, для дітей до 6-ти років - 2563 грн, для неповнолітніх у віці від 6-ти до 18-ти років - 3196 грн, для працездатних осіб - 3028 грн, для осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.

Та невдовзі це може кардинально змінитися.

"Сьогодні формально задекларований рівень прожиткового мінімуму, який задекларований в державному бюджеті, очевидно недостатній для того, щоб забезпечити потребу людини. Він, наприклад, не враховує, що ми проживаємо домогосподарствами. Очевидно, що самотній людині потрібно дещо більше коштів, ніж домогосподарству із п'яти-шести людей, які мають спільні видатки. Тому ми хочемо відійти від дещо застарілої одиниці прожиткового мінімуму. Для цього ми розробили новий законопроєкт про базову соціальну допомогу, у стандарт якої буде покладений мінімальний дохід саме домогосподарства", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону.

Вона розповіла, чому так проблематично збільшити до реального рівня прожитковий мінімум: до нього прив’язані штрафи, посадові оклади та інші виплати, тому збільшення його тягне за собою підвищення багатьох виплат і, відповідно, величезні витрати з бюджету. Тому прожитковий мінімум і неможливо збільшити на суттєві суми. І дуже важливо цю прив’язку прибрати. А замість великої кількості виплат запровадять лише дві:

- для тих, хто тимчасово зіткнувся із бідністю;

- виплату з догляду, якщо людина вже втратила працездатність.

Таким чином, за словами Жолнович, багато "старих" виплат просто будуть об’єднані. Наприклад, якщо для людини з інвалідністю зараз існує близько 100 виплат, то після запровадження базової соціальної допомоги вона отримуватиме одну, але більшого розміру.

Зараз вже тривають остаточні погодження документа. А паралельно Мінсоцполітики планує видати пілотну постанову, щоб побачити, як такий новий вид допомоги покаже себена практиці.

Нова філософія - оптимізація

Експерти припускають, що однією з причин зміни нарахувань соцвиплат є їх оптимізація  - тобто, зменшення. У Мінсоцполітики це підтверджують.

"На жаль, за роки Незалежності, а також у спадок від Радянського Союзу, ми взяли на себе величезну кількість надмірних соціальних зобов’язань, щодо соціальних виплат, які не завжди можуть бути підтверджені фінансовим ресурсом. І цей дисбаланс тягне за собою величезну кількість рішень судів, які не можуть бути виконані з точки зору можливостей економіки покривати такі видатки", - сказала Жолнович під час виступу на заході "Захист соціальних прав під час війни в Україні", який відбувся у Вільнюсі в липні.  

Вона звернула увагу на те, що нині соціальний бюджет України є другим за величиною після оборонного.

"Це величезні кошти, які потрібно оптимізувати. Тому що в рамках збільшення кількості людей, які є на межі бідності, та інших вразливих груп, ми не можемо збільшувати такий ресурс на соціальні видатки. Ми повинні його оптимізувати та зробити максимально адресним. Тому ми працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна ця виплата, яка надається, мала чітку мету - виходу людини із складної життєвої ситуації і обов’язково була пов’язана з послугою, яка допоможе людині стати економічно незалежною", - зазначила очільниця Мінсоцполітики.

Тобто, новим законодавством стосовно соціальної сфери буде передбачено дати потребуючим не рибу, а вудку. Невідомо тільки, чи всі, хто перебуває в тяжких життєвих обставинах і за межею бідності, зможуть нею скористатися.

Кожен третій - за межею бідності

Згідно з результатами дослідження Світового банку, протягом останніх чотирьох років кількість бідних в Україні зросла на 1,8 мільйона осіб, сягнувши 29% від загального населення країни.

"Якби міжнародні партнери, особливо США, не накопичували ресурси, спеціально пристосовані до цих соціальних видатків, тоді бідних було б на три мільйони більше людей", - заявив регіональний директор Світового банку у Східній Європі Аруп Банерджі.

Зараз 9 млн українців із 32 млн всього населення живуть у бідності. Згідно з опитуванням у червні 2023 року, близько 25% наших громадян не мали достатньо грошей для того, щоб купити їжу.

Найголовнішим фактором у зростанні кількості людей, що опинилися за межею бідності, є втрата роботи. Близько 20% людей, які працювали до початку повномасштабної війни, з лютого 2022 року роботи не мають. Попри це, українська влада змогла забезпечити функціонування більшості послуг, навіть у тих районах, де тривають бойові дії.

"Не може бути економічного процвітання чи економічного зростання без фізичної безпеки. Але я ніколи не бачив уряду, який зробив би так багато, використовуючи так мало",- додав Банерджі.

До речі, наша країна і до повномасштабного вторгнення не була заможною.

"Наш ВВП на душу населення був близько 5000 доларів США. І це щось подібне до того, що є в Камеруні, Венесуелі, Тунісі, Єгипті. Ми були в другій сотні країн за рівнем добробуту. Відповідно, 2022 рік ще більше поглибив цю проблему. В 2022 році у нас було падіння економіки майже на 30%. Лише впродовж останнього року було невеличке відновлення близько 5%", - сказав економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко в ефірі Українського радіо.

А після 30% падіння, додав він, ми навіть не претендуємо поки що на рівень 2021 року.

"Безумовно, така ситуація з виробництвом, з рівнем ВВП не може не позначитися на рівні життя громадян. Слід дійсно відзначити, що пом'якшує цю проблему величезна міжнародна фінансова допомога. Ми отримуємо від світу близько 40 мільярдів доларів на рік для покриття наших бюджетних видатків, бюджетного дефіциту, насамперед, соціальних витрат. Адже фактично всі кошти, які надходять в бюджет, майже 100%, витрачаються суто на військові потреби. А вся соціальна складова, дороги, школи, медицина та інші соціальні видатки фактично фінансуються коштом партнерів",- пояснив Геращенко.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні лише житлові субсидії отримують близько 1,8 млн домогосподарств, а середньорічний розмір субсидії становить на рівні 1,5 тис. грн. Ще 1,3 млн домогосподарств мають пільги на житлово-комунальні послуги, і їхній середньорічний розмір становить 1,3 тис. грн.

Галина Гірак