Навчальний рік 2024-2025: школи без канікул та вивчення управління дронами

З вересня на школярів чекають нові випробування, які для них уже підготували в Міністерстві освіти і науки та місцева влада. До чого готуватися учням?

За парти - 2 вересня

Перш за все, нагадаємо, що новий навчальний рік стартує не 1 вересня, а 2-го, оскільки місяць почнеться в неділю. До того часу учні 7-х та 11-х класів мають бути забезпечені новими підручниками. Багато освітян кажуть, що особлива увага приділяється підручникам з історії України для 11 класу, оскільки вони включають новітню історію, зокрема й період повномасштабного вторгнення.

Багато школярів будуть вражені тим, що в деяких регіонах введуть у школах шестиденний навчальний тиждень, щоб якомога більше навчального плану викласти у той період, коли світловий день - довший. Переводити дітей на шестиденне навчання чи ні - це вирішить місцева влада. Зокрема, цю ідею підтримують в Черкасах.

"Це зроблено для того, щоб якомога більше навчального плану викласти до грудня, тому що в грудні може бути темно, і якщо будуть відключення електроенергії, то, відповідно, здійснювати навчальний процес буде набагато складніше. Тому ухвалили рішення, що у суботу буде навчання", - зазначив директор департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради Богдан Бєлов у коментарі "Суспільному".

За його словами, в школах також можуть бути скасовані осінні канікули, але продовжені за їх рахунок - зимові.  

"Осінніх канікул не буде, оскільки вони відбуваються, коли світловий день довший. Зимові канікули, відповідно, тоді, коли світловий день коротший. Це для того, щоб оптимізувати навчальний процес і якомога більше навчального плану викласти в першому семестрі. Це вимушена дія", - пояснив Бєлов.

Через значні освітні втрати протягом попередніх років, до яких могла призвести в тому числі й дистанційна освіта, близько 300 тис. учнів із 600 тис., котрі навчаються в Україні, переведуть на очний режим навчання.

"Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Водночас дистанційна освіта - одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією держави", - пояснив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Щоб це стало можливим, зараз триває ремонт чи спорудження укриттів біля освітніх закладів, адже безпека має бути пріоритетом. На платформа Dream можна моніторити фінансування та стан виконання робіт. А на придбання шкільних автобусів, необхідних на довезення дітей на навчання, виділено 1 млрд грн. Щодо потреб у девайсах для учнів, які не зможуть повернутися до очного навчання, то їх визначать на початку навчального року.

Для полегшення реінтеграції учнів, які зараз перебувають за кордоном, підготовлені спрощені програми та рекомендації щодо зарахування їхніх оцінок. Це дозволить дітям легше повертатися до української системи освіти без додаткових екзаменів. Тобто, йдеться про те, що наші заклади освіти мають перевести в нашу систему оцінку, отриману за кордоном, за 12-бальною або двобальною (зараховано/не зараховано) шкалою.

Також у МОН наголошують, що інклюзивна освіта залишиться одним з пріоритетів. У межах Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року та операційного плану на 2024–2026 роки планують збільшити кількість інклюзивних груп у навчальних закладах. Це має стати важливим кроком для забезпечення рівних можливостей в освітній сфері без дискримінації.

Інспектори безпеки та реформа харчування

Значних змін зазнає предмет "Захист України". Уже з вересня його викладатимуть по-новому, з урахуванням сучасних викликів та потреб у сфері національної безпеки, з огляду на досвід та рекомендації провідних експертів, громадських організацій та освітян. Вчителів навчатимуть використовувати дрони, а для уроків закуповуватимуть найпростіші моделі дронів, щоб учні навчитися ними керувати. Уряд вже виділив 1,74 млрд грн на підвищення кваліфікації вчителів та закупівлю обладнання для навчальних кабінетів.

В 10-му класі учні вивчатимуть питання нацбезпеки та оборони України, знайомитимуться з основами управління та планування, озброєнням, військовою технікою, стрілецькою підготовкою, орієнтуванням на місцевості, інженерними фортифікаціями, домедичною допомогою.

В 11 класі більше уваги приділятимуть військовим технологіям, інформаційній війні, домедичній допомозі, захисту цивільного населення в кризових умовах та плануванню майбутнього.

Оновлений курс орієнтований на практичне застосування знань. Навчання відбуватиметься протягом цілого дня замість окремих уроків щотижня. Воно відбуватиметься в осередках із сучасним обладнанням - комп'ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. Уже понад 90 тренерів пройшли спеціальне навчання та готові передавати знання вчителям із регіонів та підвищуючи їхню кваліфікацію.

Ще одне шкільне ноу-хау - в навчальних закладах почнуть працювати інспектори служби освітньої безпеки. Це новий проект МВС та МОН. Його вводять для створення безпечного середовища в навчальних закладах. Функції цих інспекторів частково перегукуватимуться з обов’язками соціальних педагогів, але вони матимуть повноваження правоохоронців. Поки що інспектори освітньої безпеки будуть не в кожній школи, адже з вересня лише започаткують запровадження цього безпекового проєкту.

Важливий також запуск нового освітнього застосунку "Мрія".

"Міністерство цифрової трансформації розпочало пілотний запуск державного освітнього застосунку "Мрія", який призначений для учнів, батьків та вчителів. Першими його тестують 40 шкіл із шести областей України та міста Києва. Учасники пілоту перевіряють, щоб усе працювало як треба, та надають важливий зворотний зв'язок, аби вдосконалити застосунок перед масовим впровадженням", - пояснила голова правління Національної освітньої асоціації Вікторія Войціцька у колонці для Української правди.

У новому навчальному році продовжиться реформа шкільного харчування. Оскільки збільшиться кількість шкіл, які відновлять очне навчання, потреба в забезпеченні дітей харчуванням стане все актуальнішою. На 2024 рік у держбюджеті передбачено 1 млрд грн на модернізацію харчоблоків. Також підписані меморандуми з 10-ти областями щодо підтримки цієї реформи Всесвітньою продовольчою програмою ООН.

Галина Гірак