Підрив Північного потоку. ЗМІ про український слід

 

На Заході активно розслідують підрив Північного потоку – газопроводів, якими російський газ постачався до Німеччини дном Балтійського моря. У вересні 2022 року трубопровід був пошкоджений внаслідок серії вибухів у шведських та данських водах. Газета Wall Street Journal випустила розслідування щодо організації Україною диверсії на Північному потоці. Видання поспілкувалося з чотирма високопоставленими українськими офіційними особами у сфері оборони та безпеки, які або брали участь у плані підриву Північних потоків, або були знайомі з ним. Усі вони заявили, що трубопроводи були законною мішенню в оборонній війні проти Росії.

 

План військових, гроші – бізнесменів

 

Wall Street Journal пише, що ідея влаштувати вибухи на газопроводах Північний потік народилася у кількох високопоставлених українських військових та бізнесменів у травні 2022 року. Бізнесмени погодились профінансувати операцію. За словами учасників операції, її вартість становила близько 300 000 доларів.

 

Операцію курирував генерал із досвідом участі у спеціальних операціях (його ім'я не називається). Він підкорявся на той момент Головному ВСУ Валерію Залужному.

 

Володимир Зеленський спочатку схвалив план (видання наголошує, що всі домовленості було досягнуто в усній формі). Однак після того, як голландська військова розвідка дізналася про план з підриву газопроводу, вона передала ці дані ЦРУ. ЦРУ попросило Зеленського операцію скасувати і президент України передав відповідне розпорядження Залужному. Однак цей наказ проігнорував, і початковий план операції було змінено.

 

У коментарі WSJ Залужний сказав, що нічого не знає про операцію. При цьому газета зазначає, що після того, як на початку цього року Залужного було знято з посади Головкому ВСУ, його було призначено послом у Великобританії, що дає йому імунітет від судового переслідування.

 

Прикриття – прогулянка у морі

 

Для проведення операції з підриву газопроводу використовувалась прогулянкова яхта Андромеда. На борту вітрильника було шість людей, серед них була 30-річна жінка, яка мала нібито створювати ілюзію того, що присутні — група друзів, які вирушили до прогулянкового круїзу.

 

На місці вибуху водолази працювали парами. Вони використовували вибухову речовину, яка була підключена до детонаторів, керованих таймером.

 

За кілька днів після вибухів на газопроводі ЦРУ передало секретній службі Німеччини наведення від голландської військової розвідки. У ній повідомлялися деталі про напад, включаючи тип використовуваного човна і можливий маршрут, яким рухалася команда. Крім того, диверсанти забули помити Андромеду, що дозволило німецьким слідчим виявити сліди вибухівки, відбитки пальців та зразки ДНК членів екіпажу. До листопада 2022 року німецькі слідчі вважали, що за вибухом стоять українці, резюмує видання.

 

Розслідування

 

У червні 2024 року федеральний прокурор Німеччини без привернення публічної уваги до цього питання видав перший ордер на арешт у справі. Його видано стосовно громадянина України, професійного інструктора з дайвінгу, який на той момент перебував у Польщі, за його нібито причетність до диверсії. «Зараз німецьке розслідування фокусується на Залужному та його помічниках, кажуть люди, знайомі з розслідуванням, хоча вони не мають доказів, які можна було б подати в суді», — йдеться у статті WSJ.

 

Влада Польщі також не реалізувала ордер на арешт українця. Вважається, що згаданий інструктор повернувся до України. У матеріалі цей факт названий «серйозним ударом для німецького розслідування», адже передбачається, що тепер усі ймовірні причетні до підриву потоків «уникатимуть поїздок за межі України». Тоді як Україна своїх громадян не видає.

 

Реакція Києва

 

В Офісі президента України відкидають версію WSJ та заперечують причетність України до підриву Північних потоків. Зокрема, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі Reuters зазначив, що тільки Росія, а не Україна мала значні технічні та фінансові ресурси, необхідні для такої операції. Подоляк також додав, що Україна не отримала жодної стратегічної чи тактичної переваги від підриву газопроводів.