Римський статут: чи є для українців небезпека в його ратифікації

В парламенті зареєстрували законопроєкт про ратифікацію Римського статуту, який є підґрунтям дії Міжнародного кримінального суду (МКС). Україна підписала його 2000 року. Чому одразу не ратифікували?

Що означають шість ордерів для росіян

Римський статут- це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Його ухвалили на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року, а набрав він чинності 1 липня 2002 року. Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали всього 137 держав (Україна це зробила 20 січня 2000 року), але ратифікували його лише 124 країни.

Вважається, що однією з причин зволікання України з ратифікацією, тобто, затвердженням Римського статуту, були застереження стосовно того, що МКС тоді зможе притягати до відповідальності зокрема й громадян України. Чому ж тоді нині у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону "Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього", ініціатором якого є президент Володимир Зеленський?

"Питання його ратифікації порушувалося відтоді, як Україна підписала статут у 2000-му. Але у липні 2001-го був висновок Конституційного суду (КС визнав статут таким, що не відповідає Конституції - ред.) і Україна не могла ратифікувати цей документ, допоки б не привела у відповідність деякі положення Конституції. Але в неї внесли усі необхідні зміни, тож ці питання вже нерелевантні", - пояснив посол з особливих доручень МЗС та агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич в коментарі Суспільному.

За його словами, певний час у нас поширювали хибні політичні меседжі про те, що ратифікація Римського статуту дозволить МКС переслідувати українських військових. Але насправді з юридичної точки зору таких загроз немає. Україна і так визнала юрисдикцію МКС, і він вже видав шість ордерів на арешт громадян РФ за ймовірне вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Йдеться про господаря Кремля Путіна, російського дитячого омбудсмана Марію Львову-Бєлову, секретаря Ради безпеки, ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу, начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова, а також генерал-лейтенанта Збройних Сил Росії Сергія Кобилаша та адмірала ВМФ Росії Віктора Соколова.

Що змінить ухвалення закону

Виходить так, що в МКС ми не маємо лише привілеїв - як, наприклад, брати участь у відборі суддів цього суду, в асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду. Їх ми отримаємо, коли ратифікуємо статут.

"Тоді Україна зможе: брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС; висувати свого кандидата на посаду судді; затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні; брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС); впливати на розробку змін до Римського Статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових", - зазначила заступник керівника Офісу президента Ірина Мудра.

Вона додала, що, окрім того, що Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС (стаття 8.), низка вже підписаних безпекових угод з країнами також містять положення про ратифікацію Римського статуту, зокрема, з Нідерландами та Німеччиною. За умовами безпекових угод ми отримуємо від партнерів військову, фінансову та дипломатичну підтримку, а взамін - проводимо реформи та гармонізуємо наше законодавство. Тому ратифікація стане потужним сигналом нашої відданості своїм зобов’язанням.

Разом з тим, як сказано в пояснювальній записці, реалізація цього закону не матиме впливу на інтереси окремих верств (груп) населення, об’єднаних спільними інтересами, суб’єктів господарювання тощо.

"Цей закон не стосуватиметься питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку. Проєкт закону не стосуватиметься соціально-трудової сфери, сфери наукової та науково-технічної діяльності та не надсилався на розгляд Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій", - йдеться в роз’ясненні до зареєстрованого у Верховній Раді документа.

Після ратифікації МКС не замінить національних судів, і починає працювати  лише коли ті не мають змоги покарати злочинців.

"Треба розуміти, що МКС включається в роботу лише коли держава не може або не хоче здійснювати правосуддя. Тобто, поки українські суди забезпечують правосуддя, зокрема щодо українських військових, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися. І він - як ми бачимо по шести ордерах на арешт російських громадян, починає працювати тоді, коли певні особи є недосяжними для судової системи України", - уточнив Кориневич.

Завдяки залученню України після ратифікації статуту до МКС буде змога збільшити ефективність роботи Міжнародного суду, активніше притягувати до відповідальності за злочини, вчинені російськими громадянами на території України. Фактично, ми будемо долучені до роботи ключового світового органу правосуддя та матимемо можливість впливати на пріоритизацію нашого питання в ньому. Наша участь у роботі МКС дозволить посилити розгляд поточних справ, відкривати нові провадження та забезпечити справедливе покарання для всіх російських злочинців.

Також повноцінна участь України в МКС після ратифікації спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси отримання компенсацій для тих, хто постраждав від російських злочинів.

Сигнал для світу

"Ратифікація Римського статуту не лише необхідна умова для інтеграції України до Європейського Союзу. Це також чіткий сигнал, що Україна розділяє принципи міжнародного порядку, заснованого на законах і правилах, і повною мірою готова діяти згідно з цими принципами", - заявив генпрокурор Андрій Костін.

За його словами, ми вже робимо багато з того, що передбачає Римський статут, оскільки в Україні створено всі умови для здійснення МКС ефективних і неупереджених розслідувань, а також ухвалено відповідні зміни до законодавства.

"Українські прокурори на щоденній основі співпрацюють з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду, надають усі необхідні матеріали та сприяють у збиранні доказів. В Україні діє польовий офіс МКС - найбільший за межами Гааги. Ратифікація Римського статуту лише посилить цю співпрацю", - запевнив Костін.

В Українській Гельсинській спілці з прав людини запевняють, що ратифікація - це політичний та іміджевий крок, який Україна мала б зробити давно.

"Від 2014 року вона його уникала. Ця незрозумілість була навіть сформульована у вимогах щодо вступу до ЄС, що було певним політичним тиском. На сьогодні ми бачимо, що ці процеси завершилися підготовкою двох законопроєктів, один з яких суто ратифікаційний, а другий має гармонізувати національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство відповідно до стандартів Римського статуту", - звернув увагу виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Галина Гірак