Духовна незалежність: що змінить закон про заборону УПЦ МП
20 серпня 2024 року Верховна Рада підтримала заборону Російської православної церкви (РПЦ) та афілійованих з нею організацій в Україні. Головне питання: що тепер буде з УПЦ МП.
Закон №8371: що він містить
Законопроєкт №8371, що передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі, подали до парламенту ще в січні 2023 року з ініціативи прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. 19 жовтня 2023 року Верховна Рада проголосувала документ в першому читанні.
Шлях до другого читання був важким та довгим. Противники та прихильники закону сперечались між собою, документ декілька разів не вносили на порядок денний, хоча мали.
Вагомий поштовх до прийняття закону про заборону УПЦ МП дав президент України Володимир Зеленський. 10 серпня під час традиційного відеозвернення він анонсував прийняття рішення, яке, за його словами, зміцнить українську духовну незалежність.
"Я провів щойно нараду - підготовчу, про рішення, яке зміцнить нашу українську духовну незалежність. Ми маємо позбавити Москву останніх можливостей обмежувати свободу українців. І рішення для цього повинні бути на сто відсотків ефективними - дійсно працюючими. Ми їх забезпечимо", - сказав президент.
Далі події розвивалися стрімко. Вже 16 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував нардепам ухвалити в другому читанні законопроєкт №8371. 17 серпня Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій підтримала законодавчу ініціативу щодо заборони в Україні релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ.
20 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8371. Як зазначив народний депутат України Ярослав Железняк, документ підтримали 265 народних депутатів, тепер його має підписати голова Верховної Ради та президент України.
Нардеп зазначив, що закон набуває чинності через 30 днів із дня його опублікування.
Що ж передбачає новий закон? Це:
Громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ. Відлік розпочинається відсьогодні.
УПЦ МП – не про віру
Як зазначив в ефірі телемарафону єпископ, перший заступник голови ВСЦ ЄХБ Ігор Бандура, питання релігійної свободи - дуже чутливе. Держава має і право, і обов'язок захищати народ України від зовнішнього впливу. Однак влада має зберігати ті переваги, які існують в країні: кожна церква рівна перед законом і має однакові права, зазначає Бандура.
"Проблема в тому, що московська церква, з нашої точки зору, перестала бути церквою тоді, коли стала філією практично чекістської влади. Коли церква стає філіалом держави-агресора, вона перестає нести Євангеліє, вона перестає нести церковне свідчення і стає ідеологічним відділом. Тому треба було захищати наш простір, і духовний, і культурний від засилля ідеології "русского міра", - зазначив єпископ.
Російська православна церква (РПЦ) вже давно не є релігійним інститутом, погоджується російський опозиційний журналіст і колишній депутат Держдуми РФ Ігор Яковенко. Це структура, що обслуговує російську владу, заявив він в ефірі телеканалу FREEДOM.
"Це люди, які благословляють на вбивство. Це структура, яка якоюсь мірою замінює в Росії фашистську ідеологію. І, яка спрямована на те, щоб підштовхувати людей до вбивства",- пояснив опозиційний журналіст.
Він висловив сподівання, що Захід та світова спільнота визнає, що Російська православна церква є терористичною та екстремістською організацією. Але як раз з візією заходу можуть бути проблеми. І про всі проблеми нового закону варто поговорити окремо.
Це тільки початок шляху
Політолог Володимир Фесенко називає закон "духовно-ідеологічної мініреволюцією". Однак він звертає увагу на декілька головних моментів. По-перше, пише політолог на своїй сторінці в Facebook, після ухвалення цього законопроекту УПЦ МП вже не зможе існувати в нинішньому вигляді. Але це не означає, що сама ця церква одномоментно зникне. І в нормативному і в процедурному плані буде певний перехідний період.
"В цьому контексті треба пам’ятати про нашу традиційну проблему - замало ухвалити закон, треба ще належним чином забезпечити його виконання. У нас, на жаль, дуже часто буква закону не завжди корелює з практикою його застосування", - пише експерт.
По-друге, зазначає Фесенко, треба готуватись до масштабного спротиву реалізації цього закону: протестного, юридичного, інформаційно-політичного та бюрократичного.
По-третє, ухвалення цього закону означає, що українська влада не збирається торгуватися з Росією темою статусу УПЦ-МП в процесі майбутніх мирних переговорів.
"Але майже напевно Росія буде наполягати, що умовою припинення війни має бути відновлення московської церкви в Україні. До цієї проблеми також треба готуватись",- пише Фесенко.
Також не варто забувати про те, що новий закон можуть по-різному сприйняти західні партнери України. Як зазначає Ігор Бандура, документ мали прийняти б раніше, бо довгі обговорення навколо нього спричинили багато інформаційного шуму - не на користь Україні.
"Я не в одній зі своїх закордонних зустрічей змушений був відповідати на спотворене сприйняття цього законопроєкту, тому що на Заході він подавався, як порушення релігійної свободи. Особливо в США люди не дуже відчувають нашу специфіку, специфіку православної церкви. Але в них є Перша поправка, яка гарантує всім релігійні свободи. Тому вони не розуміють цього питання: як можна якусь церкву заборонити?",- каже Бандура.
Російська пропаганда використовувала довге обговорення та нерішучість навколо цього закону, як аргумент проти України, додав єпископ.
Тому слід готуватися до того, що законопроєкт №8371 - це не фініш, а лише старт великих процесів, пише в своєму Telegram-каналі політолог Олег Саакян.
"Сам законопроект не забороняє й не зупиняє діяльність, а лише створює механізм, який тепер буде запущенно й тривалість буде місяці, якщо не роки",- додає експерт.
Він прогнозує критику України в США та навіть, з великою вірогідністю, ініціювання санкцій проти нашої країни.
"А ця тема просто електоральний подарунок для трампістів",- зазначає Саакян.
Він прогнозує неоднозначні новини від Вселенського патріархату найближчими тижнями та місяцями. На Фанарі український закон викличе палкі дискусії та може похитнути позицію патріарха Варфоломія, вважає експерт.
Валерія Шипуля