Рада заборонила РПЦ. Зміни у православ'ї України

 

Верховна Рада ухвалила законопроект, який забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Це може унеможливити діяльність УПЦ Московського патріархату. От тільки, якщо влада не приховує, що розглядає Московський патріархат як невід'ємну частину Російської православної церкви, то ієрархи самої УПЦ МП стверджують, що перестали бути частиною РПЦ невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

Подробиці закону

 

Закон набирає чинності через 30 днів із дня його опублікування. Окрім одного пункту – згідно з ним громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв'язки з РПЦ.

 

Документ встановлює обмеження релігійним організаціям у зв'язку з РПЦ, діяльність якої в Україні забороняється; визначається, що розуміється під такими зв'язками; надає термін, протягом якого українські організації мають позбутися цих зв'язків; визначає порядок державного нагляду над виконанням цієї вимоги; надає державним органам повноваження щодо взаємодії з релігійними організаціями, які самостійно не змогли або не захотіли виконати вимог закону.

 

Дії Московського патріархату

 

Глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент у коментарі Громадському заявив, що закон "можливо і забороняє УПЦ МП", проте Українська православна церква, за його версією, не має приставки "МП".

 

"Українська православна церква і надалі житиме як справжня церква... Будь-які спроби заборонити об'єктивну річ призведуть лише до дискредитації, зокрема й до міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати", - вважає митрополит.

 

Він стверджує, що закон, за який нині проголосували депутати, більше не про саму церкву, а про її майно. За словами митрополита Климента, така ситуація нагадує історичні паралелі із комуністичним минулим.

 

За словами архієрея, "УПЦ не має адміністративних зв'язків із закордонними центрами", і, мовляв, "не існує жодного українського документа, який би це підтверджував".

 

Навесні 2022 року, за кілька місяців після повномасштабного російського вторгнення, Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) формально відмежувалась від Російської православної церкви (РПЦ).

 

Зокрема, у травні 2022-го УПЦ МП виключила зі свого Статуту положення, що свідчать про зв'язок із московською церквою, та заявила, що відтепер офіційно називатиметься просто УПЦ (без приставки МП). Тож у реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква відтоді справді не згадується у прив'язці до «Московського патріархату».

 

Втім, такий «розрив» із РПЦ відбувся лише на папері. У січні 2023 року релігієзнавча експертиза Державної служби з етнополітики та свободи совісті підтвердила, що УПЦ (МП) фактично залишається структурним підрозділом Російської православної церкви та не розірвала з нею церковно-канонічну зв'язок.

 

Зокрема, УПЦ (МП) не має статусу автономної чи автокефальної церкви, який би визнавався іншими церквами, а відтак залишається структурним підрозділом РПЦ, хоч і має окремі права самостійної освіти. Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ у самостійну щодо РПЦ релігійну організацію, не виявлено, йдеться у висновках експертизи, яку провели за рішенням РНБО.

 

Крім того, значна частина єпископів і священиків УПЦ МП досі вважають себе такими, що належать до РПЦ, і згадують московського патріарха Кирила у богослужіннях.

 

Десятки кримінальних справ

 

За офіційними даними СБУ, за перші два роки повномасштабної війни РФ проти України служба відкрила майже 70 кримінальних проваджень стосовно представників УПЦ МП. З них щонайменше 14 справ щодо митрополитів цієї церкви.

 

Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва Росії як країні-агресору. Ще принаймні 18 виробництв стосуються публічної агітації до релігійної ненависті, а також продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії.

 

Станом на осінь 2023 року СБУ звітувала про підозри 26 фігурантам-представникам УПЦ МП та про 19 судових вироків щодо зловмисників.