Список цілей: як атака Київської ГЕС вплине на дозвіл бити по РФ

Що нового у питанні отримання Україною дозволу гатити далекобійною західною зброєю по території РФ? Та як на це вплине масований ракетно-дроновий удар, заподіяний Росією по нашій території 26 серпня?

Курська могло би не бути

Незважаючи на титанічні зусилля України щодо отримання вільного дозволу бити західною зброєю по важливих стратегічних об’єктах всередині Росії, поки ми нічого подібного не маємо і вимушені воювати зі зв’язаними руками.   

Західні партнери уникають прямих відповідей на питання про збереження обмежень на використання зброї для ударів вглиб Росії, - заявив президент Володимир Зеленський під час  прес-конференції 27 серпня.

"Вони намагаються не говорити зі мною про це, але я піднімаю це питання. Олімпіада пройшла, а пінг-понг залишився", - зазначив Зеленський, натякаючи на дипломатичні "ігри" у спілкуванні з західними союзниками.

При цьому президент нещодавно прямо сказав, що операції ЗСУ у Курській області навіть могло би не бути, якби Захід не встановив обмежень на удари по військових цілях у РФ.

Тож аби передати адміністрації президента Джо Байдена перелік цілей у глибині території Росії, щоб у такий спосіб спробувати все-таки переконати США зняти обмеження на застосування американської зброї, міністр оборони України Рустем Умєров і керівник Офісу президента Андрій Єрмак вже незабаром відвідають Вашингтон, - пише Politico

Це - не перший подібний список, підготовлений Києвом, але він буде більш детальним, продовжують журналісти видання. До нього нібито включено кілька дуже "жирних" цілей, у котрі можна було би влучити за допомогою американських далекобійних ракет. У Києві дуже сподіваються таким кроком врешті-решт переконати Байдена зняти обмеження. 

До речі, на онлайн-брифінгу 26 серпня речник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі підкреслив, що змін у політиці США щодо застосування Україною переданої зброї - немає.

При цьому Кірбі зазначив, що Зеленський неодноразово як публічно, так і в приватному порядку просив про дозвіл уражати більше російських військових цілей переданою США зброєю.

"Зрозуміло, чому він так чинить: його країна зазнала нападу. Але, як я вже говорив багато разів, ми продовжимо говорити з українцями, але робитимемо це в приватному порядку", - додав він.

Для такого рішення дійсно потрібна політична воля та політичне лідерство, а нині активних і рішучих політиків Заходу бракує, - констатує із жалем військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

"Так, потрібно накласти певні обмеження на це озброєння. Наприклад, атакувати виключно військові та квазівійськові об’єкти, які на перший погляд не є військовими, тобто там немає військових, але об’єкт працює на військово-промисловий комплекс агресора. І нам потрібно бити по них. І тільки в такому разі ми можемо спочатку загальмувати російський наступ, зупинити його, а далі - це вже на міркування наших західних союзників і нашого військово-політичного командування", - зауважив він в ефірі FREEДОМ.

Тим часом американський Інститут вивчення війни (ІSW) представив свій список конкретних об’єктів на території Росії із зазначенням їх координат, а також інтерактивну карту - аби проілюструвати, якою мірою обмеження США на використання Україною ATACMS обмежують здатність України завдавати ударів по важливій військовій інфраструктурі у Росії.

Обопільний апокаліпсис

Та поки Україна бореться за право адекватно відповідати Росії, країна-агресор здійснила проти нас 26 серпня найбільшу в історії цієї війни ракетно-дронову атаку, внаслідок котрої загинуло семеро людей (з яких двоє померли у лікарні) та 47 постраждали, з них четверо - діти. Під удар потрапили одразу 15 областей, повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Ця атака на українську енергосистему стала дев'ятою за п'ять місяців. А всього від початку війни було близько тридцяти великих ударів, не рахуючи дрібних.

Однак на цей раз ворог поцілив у дамбу Київської ГЕС - важливого стратегічного та енергетичного об’єкту столиці. Дякуючи гарній роботі ППО, за інформацією очільника Київської ОВА Руслана Кравченка, дамба Київського водосховища критичних руйнувань не зазнала. Однак цією новою "активністю" окупантів фахівці, звісно, стривожені. 

На думку відомого журналіста і публіциста Віталія Портникова, масовану російську атаку 26серпня не можна вважати помстою росіян за Курську операцію ЗСУ або навіть "привітанням" України з Днем незалежності.

Пояснює він це просто: кремлівці таким чином лише продовжують втілення своєї холодної стратегії "випаленої землі" - аби українці самі залишили свої території через нестерпні життєві умови або ж схилилися перед загарбником.

"Це досить серйозно для української столиці. Якщо росіяни будуть продовжувати свої дії, шукати там слабкі місця, можна буде сказати, що вони хочуть організувати справжню екологічну катастрофу. Для чого? Для того, аби частина населення Києва змушена була залишити свої домівки, щоб зменшити таким чином можливість виживання в українській столиці", - підкреслив Портников в інтерв’ю Радіо Свобода, пригадавши аналогічний підрив дамби Каховської ГЕС, вже здійснений військами РФ.

Втім, на думку Портникова, така стратегія може отримати небажаний для росіян побічний ефект. А додатковим аргументом "за" виступить Курська операція ЗСУ.

"Зараз Заходу і Росії так чи інакше доводиться рахуватися з тим, що війна відбувається не лише на суверенній території України, а й на суверенній території РФ. Це може давати різний результат, іноді набагато більш неочікуваний, ніж можна передбачити. І навіть більш неочікуваний, ніж вважає сам президент України", - припустив він.

І це таки виб’є ґрунт з-під ніг Путіна, котрий, за словами Портникова, "звик, що з початку війни лише він встановлює "червоні лінії", а всі інші діють реактивно, санкції якісь ухвалюють, саміти миру проводять".

То виходить, що чергова російська масована терористична атака може спрацювати на користь України? І наша делегація у Вашингтоні цим аргументом неодмінно скористається?

Частково, так. Варто лише згадати, що саме після атаки 26 серпня глава європейської дипломатії Жозеп Боррель знову закликав зняти обмеження на використання західної зброї проти російських військових, котрі беруть участь в агресії проти України.

Втім, за словами Портникова, отримання дозволу бити по РФ ще не означає припинення російських ударів по Україні, це буде лише паритет.

"Це означатиме, що й у Росії будуть холодні зими також", - додав він.  

Та водночас він зауважив: зазвичай західні лідери визнають публічний тиск та сприймають його лише тоді, "коли їм самим це вигідно, а як тільки невигідно - роблять вигляд, що нічого не відбувається".

"Захід весь час очікує, що Путін схаменеться, піде якщо не на припинення, то на призупинення війни. Це їх уявлення про політику, що політик має усвідомлювати наслідки. Але цього не відбувається. Тож, якщо говорити про дозвіл для України бити західною зброєю - ми його рано чи пізно отримаємо. Те, що про це говорить Боррель, вже свідчить, що там йдуть серйозні дискусії. Якщо ти хочеш, щоб твоя ідея спрацювала, ти маєш її вкинути у цей політичний процес", - підсумував експерт.

Ірина Носальська