"Кров війни": як удари по нафтобазах послаблюють Росію

В серпні українські БпЛА вразили декілька великих нафтобаз на території Росії. Ефект від цього може бути більшим, ніж від ударів по НПЗ, кажуть експерти.

Нафтобази палають

В серпні пройшла серія ударів по нафтобазам Росії. 3 серпня БпЛА атаковали нафтобази та об’єкти зберігання паливно-мастильних матеріалів в Бєлгородській, Курській та Ростовській областях.

А вже наступного дня, 4 серпня, українські БПЛА атакували нафтобазу у місті Азов Ростовської області РФ, пожежа тривала декілька днів.

18 серпня безпілотники атакували нафтобазу Федерального агентства з державного резерву у Пролетарську Ростовської області. На об'єкті виникла масштабна пожежа. Ціль - "жирна". Справа в тому, що нафтобаза має 78 великих резервуарів. 14 з них зруйновано, 4 зруйновано частково а доля 44 невідома. Через 6 днів після першої атаки українські дрони знову "завітали" на нафтобазу в Пролетарську.

28 серпня дрони України атакували нафтобазу Атлас, що неподалік міста Каменськ-Шахтинський. На об'єкті виникла пожежа. Цієї ж ночі БпЛА вдарили по нафтобазі Зеніт в Кіровській області, яка розташована за 2000 км від кордону.

Перші наслідки ударів по нафтобазах ворога можна побачити вже зараз. Наприкінці серпня Росія засекретила обсяги виробництва усіх видів моторного пального. Наразі росіяни не зможуть дізнатися, скільки в країні виробляється дизельного палива, топкового мазуту, зрідженого пропану та бутану.

А економіст Олег Пендзін в ефірі FREEДОМ нагадав, що незабаром після початку атак безпілотників на російські НПЗ і нафтобази Росія ввела заборону на експорт бензину.

"Це також свідчить про дефіцит нафтопродуктів на внутрішньому ринку Росії. Засекречування інформації - це спосіб заспокоїти внутрішнього споживача. Менше знаєш - краще спиш",- каже експерт.

Але це - не єдина причина, чому Росія засекретила дані про обсяги нафтопереробки.

"Це робиться, щоб не дати повного уявлення про ситуацію на нафтовому ринку і не дозволити нашим партнерам зрозуміти обсяг тіньового продажу нафти тіньовим танкерним флотом",- прокоментував він.

Як він зазначив, це також свідчить, що росіяни почали вважати виробництво нафтопродуктів для армії стратегічним ресурсом, інформацію про який тепер будуть засекречувати.

"Якщо до цього моменту все було більш-менш прозоро й було зрозуміло, що 14% нафтопереробки знищено, то зараз перевіреної інформації немає. Вони повністю засекретили всі дані. Природно, це робиться для того, щоб не надати точної інформації для планування нових ударів по російських НПЗ",- наголосив Пендзин.

Інші експерти кажуть про декілька аспектів, які вказують на успішність українських ударів по російським нафтобазам.

Військовий аспект

Видання Foreign Policy пише, що здатність вражати, нехай на короткі періоди часу, нафтопереробні заводи та нафтобази почасти покликана підірвати логістику російської армії.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко також нагадує, що пальне - "кров війни" для росіян". В розмові з РБК-Україна він додав, що удари дронами сконцентрувалися на південних регіонах РФ. Це потрібно, щоб сповільнити російський поступ на Покровському та Торецькому напрямках.

"Те, що ворог досі не вийшов на адміністративні кордони Донецької області, - це зокрема результат нашої роботи по нафтобазах. Як складової в ланцюжку інших дій, пов'язаних з обороною на Донбасі",- зазначив він.

Своєю чергою, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко пояснив, навіщо Україна зосередилася нафтобазах. І одним з позитивних ефектів цих атак Коваленко назвав коефіцієнт корисної дії.

"Наприклад, на нафтову базу, де розміщено 20-30 резервуарів, прямують 10 дронів-камікадзе. І навіть якщо дев'ять із них будуть збиті засобами протиповітряної оборони, то один все одно досягне своєї цілі і знищить один резервуар. А від цього спалахує сусідній, а за ним ще один - і так може вигоріти вся нафтобаза. У Пролетарську ми були свідками такого розвитку подій",- зауважив оглядач в своєму Telegram.

Другий важливий аспект: вплив на фронт, адже завдяки знищенню нафтобаз в ворога будуть проблеми із забезпечення пально-мастильними матеріалами:

"Уявімо (виключно гіпотетично), що в радіусі 2500 км в окупаційних військ не залишиться функціонуючих нафтобаз? Яким буде плече підвезення ПММ у такій ситуації? Скільки часу займатиме забезпечення угруповання РОВ понад 550 тисяч особового складу?"- пише аналітик.

"Дронові санкції"

Окрім проблем з паливом для війська удар по нафтобазам болючий для економіки РФ.

"Дронові санкції" проти російського нафтопереробного комплексу є одними з найефективніших, визнають і західні аналітики та преса",- зазначив політолог Тарас Загородній в блозі для видання Цензор.NET.

Через проблеми в економіці та нафтопереробній галузі, своєю чергою, в Росії можуть вирости ціни для громадян, чого намагається уникнути голова Кремля Володимир Путін.

"Можна очікувати на збільшення дефіциту (після українських атак на російські НПЗ - ред.), а оскільки для того, щоб подолати дефіцит, Росія скасувала експорт, то немає коштів для того, щоб компенсувати ці втрати. Відповідно, виробники будуть змушені підвищити внутрішні ціни для того, щоб отримати додаткові кошти, зокрема і на ремонт… Коли експорт був, то від експорту надходить валюта, і за рахунок цих зовнішніх надходжень можна утримувати внутрішні ціни. Але оскільки такого додаткового джерела грошей нафтокомпанії не мають, то зростання цін просто неминуче",- прокоментував комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус.

Олексій Коваленко, своєю чергою, нагадує, що Росія технічно не може зупинити видобуток нафти на більшості свердловин

"Практично всі нафтові родовища Росії у патової ситуації - видобувай до останньої краплі, іншого не дано. І навіть коли барель нафти впав у ціні нижче 30 доларів, російські родовища продовжували добувати чорне золото собі на збиток і накопичувати його на нафтобазах в очікуванні кращих часів",– пояснив Коваленко.

Він припустив, що може виникнути ситуація, коли Росія не зможе ні продавати нафту, ні накопичувати її на своїх нафтобазах, адже їх просто не буде. Знищення резервуарів, яких у РФ обмежена кількість, може привести Москву до нафтового колапсу: коли не тільки не буде баз для зберігання, а й буде поставлено питання руба: а що робити з нафтою, яку видобуваємо? Виливати у поле?

"Фактично удари, по, здавалося б, банальному об'єкту - нафтобазах, тобто не знищення засобів ППО, не штабів, не складів з боєприпасами, а саме резервуарів для зберігання нафти може виявитися для Росії набагато болючішим і патовим, ніж решта спроб натиснути на воєнно-політичний режим РФ", - резюмував аналітик.

Валерія Шипуля