Якою є нова версія закону про підвищення податків

Чи задовольнить МВФ та населення України оновлений варіант закону про підвищення податків?

Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію урядового закону про підвищення податків та рекомендував нардепам ухвалити його в першому читанні. Чим відрізняється новий варіант від попереднього, чи вгомонить він пристрасті, які сколихнули суспільство та чи влаштує МВФ?

Без підвищення ПДВ та податку на розкіш

Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію урядового закону про підвищення податків №11416-д та рекомендував народним депутатам ухвалити її в першому читанні.

Річ у тім, що перший законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу”, який Кабінет міністрів схвалив та вніс до Верховної Ради в середині липня, зазнав критики та викликав дискусії всередині країни.

За словами Ярослава Железняка, першого заступника голови Комітету Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, депутатавід фракції “Голос” допрацьований урядовий законопроєкт про підвищення податків зазнав значних змін.

“Із нового, що додали: ⁠встановлення ставки податку на прибуток для банків в розмірі 50% на 2024 р.; ⁠підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25%; ⁠щомісячна звітність по ПДФО”, – сказав Железняк.

За його словами, була тяжка дискусія по вилученню норми про податок 50% на банки. Депутати виступили за. Проти виступив НБУ, Мінфін та говорять категорично проти МВФ. Говорять, що доведеться докапіталізовувати банки та неможливо буде залучити 385 млрд грн на ринку до кінця року. Домовились повернутися до цього у другому читанні.

Своєю чергою голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що дещо прибрали з попереднього проєкту.

“ПДВ не підвищується; військовий збір на предмети розкоші прибрали; 1% податок з обороту виключили; митну реформу і реформу БЕБ (Бюро економчної безпеки. - Ред.) реалізуємо; видатки скорочуємо і так, провадимо дуже жорстку та ефективну детінізацію”, – сказав Гетманцев.

Водночас багато попередніх пунктів залишилась без змін.

Серед них: збільшення військового збору до 5%; зростання податків для ФОПів першої та другої групи; для економічного бронювання помісячна звітність ПДФО; внесення авансових внесків на АЗС; 25% прибутку на фінустанови.

Відомо, що передбачається, що додаткові податкові надходження від підвищення акцизів на тютюн та пальне становитимуть 16,9 млрд грн, ще 3,3 млрд грн має надійти від впровадження акцизу на солодкі напої. Крім того, заплановано підвищення військового збору та інших надходжень на загальну суму 121,8 млрд грн.

Мінфін знизив очікування

Після розробки нової версії закону про підвищення податків, Мінфін у понад двічі знизив очікування надходжень від нього.

“Міністерство фінансів знизило очікування надходжень у 2024 р.від законопроєкту №11416-д про підвищення податків – зі 125 млрд грн до 57,8 млрд грн”, - повідомив Железняк.

Зокрема, від підвищення військового збору очікують залучити до бюджету 27,3 млрд грн, від податку 50% на банки – 27,3 млрд грн, від збільшення податків на 1-2 групу ФОП – 1,7 млрд грн, від авансових внесків на АЗС – 1 млрд грн.

Також, за словами Железняка, дві норми законопроєкту не встигнуть дати ефект в цьому році – запровадження 1% військового збору на ФОП 3-ї групи та підвищення податку на прибуток фінансових установ до 25%.До того ж впали очікування надходжень від законопроєкту на 2025 р.– з 350 млрд до 136 млрд грн.

Через це Железняк прогнозує велику проблему зведення бюджету.

“Мінфін запитував 125 млрд грн, наявні ресурси – 30 млрд грн. Я інтерпретую відповідь Мінфінутак:буде дуже важко звести бюджет”,– уточнює Железняк.

Водночас відомо, що профінансувати потребу країни в обороні Мінфін пропонує також за рахунок додаткових надходжень від ОВДП на 220,1 млрд грн, ще 65,7 млрд грн планують отримати завдяки економії видатків на обслуговування та погашення держборгу, а 75,8 млрд грн – за рахунок перевиконання плану доходів держбюджету у першому півріччі 2024 р.

Також є надія на те, що Україна отримає частину суми в 50 млрд дол.від заморожених російських активів.Водночас поки що не було твердих гарантій від G7, що Україні дадуть ці гроші. Крім того, наша країна, розраховує на допомогу донорів.

Які були дискусії

Перший варіант закону про підвищення податків викликав дискусії в країні через те, що були прихильники підвищення податків для всіх категорій населення та такі, які пропонували оподаткувати в основному багатіїв.

Так, відомо, що замість підвищення військового збору депутати запропонувализбільшення ПДВ.

“Є філософія, яку запропонував уряд – в багатьох місцях взяти по трішки, щоб продемонструвати необхідність надходження в бюджет абсолютно конкретної цифри, яку запитує він... Існує інша модель – взяти один податок, який має найширшу базу обслуговування, а саме податок на додану вартість і підвищити його на певний відсоток”,– розповів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю Українським новинам.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа теж виступала за це.

“Підвищення ПДВ “достатньо привабливий” варіант підвищення податків, оскільки його легко адмініструвати”, - сказала вона.

Вона також спрогнозувала, що запропонована урядом модель після дискусії у парламенті зазнає змін.

Водночас у Міністерстві фінансів виступали проти пропозиції підвищення ПДВ, оскільки це негативно вплине на всіх громадян, особливо на вразливі категорії з низькими доходами, у тому числі пенсіонерів.

“Більш справедливим є встановлення військового збору на товари, які не є товарами першої необхідності. Такі як автомобілі, нерухомість та ювелірні вироби”, - казали у Мінфіні.

Вимога МВФ

Не секрет, що суспільство не в захваті від ідеї підвищення податків, водночас це є однією з вимог МВФ і Україна не може цього уникнути.

“Війна навряд чи закінчиться цього року. На жаль, вона триватиме і наступного року У 2025 р. Тож Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували.”,- сказав глава місії МВФ Гевін Грей.

Він вважає, що Україні варто шукати внутрішні ресурси.

“Внутрішня політика України також має бути спрямована на досягнення бажаного результату”,- додав він.

На думку Грея, підвищення податків сприятиме бажанню донорів продовжувати підтримувати Україну.

“Потреби в державних видатках залишаться значними в середньостроковій перспективі, й, отже, прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну”, - сказав він.

За словами Грея, готовність міжнародних партнерів із затвердженням анонсованого урядом податкового пакета до продовження підтримки буде вищою, оскільки це буде для них свідченням старань держави набути більшої самодостатності та незалежності від зовнішньої допомоги.

Він наголосив на необхідності “якогось збільшення податкових надходжень” та зазначив, що в Україні відбулися дуже жваві дебати щодо податкового пакета.

“На жаль, реальність ситуації така, тож є логіка в пропозиції, яку висунув уряд”, - зазначив Грей.

Вікторія Хаджирадєва