БРІКС стрімко розширюється: в чому небезпека
Організація БРІКС отримує нові заявки на членство. Експерти бачать в цьому небезпеку та застерігають Захід. Вони кажуть, що саме недалекоглядна в чомусь політика ЄС і США стимулює країни бігти в БРІКС.
Що відбувається з БРІКС зараз
Група БРІКС, названа через Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку, включає деякі з найбільших економік, що розвиваються. Організацію вважають геополітичним опонентом групи G7 і "західним" фінансовим установам, як Світовий банк та МВФ. Нові члени можуть претендувати на фінансування через банк розвитку та користуватися перевагами членства для розвитку торгівлі.
Цьогоріч в організації головує країна-агресорка Росія, що не заважає об'єднанню розширюватись. Нещодвно у БРІКС вступили чотири нових члени: Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівська Аравія була запрошена приєднатися, але королівство поки не поспішає.
Здивувала всіх Туреччина. 2 вересня видання Bloomberg повідомило, що країна вже давно подала заявку на вступ до БРІКС. Цікаво, що до цього Анкара демонструвала прозахідний вектор: вступила до НАТО та намагалась стати членом ЄС. Тому новина про БРІКС дещо шокувала світ – але виявилась правдою.
Вже 3 вересня Речник Партії справедливості та розвитку Туреччини Омер Челік підтвердив, що країна розпочала процес вступу до БРІКС.
Челік нагадав слова турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, який висловив прагнення Туреччини стати членом цієї організації.
"Ця наша вимога зрозуміла, процес триває. Конкретних новин у цьому відношенні немає. Якщо вони будуть, ми про них розповімо",- додав він.
Зазначимо, що новими членами БРІКС, окрім Туреччини, можуть стати Азербайджан, Малайзія і Таїланд.
Наступне розширення організації можуть обговорити на саміті 22-24 жовтня, що має проходити у російській Казані.
Чому Туреччина вирішила доєднатись до БРІКС
Як повідомляв Bloomberg, Туреччина подала заявку на членство в БРІКС на тлі "розчарування" перспективами зближення з ЄС, а також суперечками з країнами НАТО через те, що Анкара продовжує співпрацювати з Росією.
Про це каже й Магістр зовнішньої політики, експерт з питань Східної Азії Наталія Бутирська.
"Туреччина давно, десятиріччями хотіла вступити до Європейського Союзу, але ми бачимо, що європейські країни відмовляють Туреччині. У неї існує певна образа щодо цього. Також Туреччина, будучи членом НАТО, як ми бачимо, підтримує і міцні стосунки з Росією, і намагається вести свою власну зовнішню політику стосовно Близького Сходу. Щобільше, наприклад, Туреччина має дуже жорстку позицію відносно Ізраїлю, а Ізраїль - це все-таки партнер США",- каже експертка в розмові з РБК-Україна.
Як зазначає аналітик, Туреччина веде власну гру, яка означає спробу вести зовнішню політику відповідно до своїх національних інтересів.
Втім, Анкара може й передумати.
"Я не думаю, що це остаточний розворот на схід та відмова від Євросоюзу. Скоріше це спроба продемонструвати зусилля Туреччини стати центром сили у новому багатополярному світі та створити альянси поза західним світом. Якби були хоч якісь реальні перспективи з Європейським Союзом, стільки уваги БРІКС не приділяли б. Або, якби ЄС прийняв більш принципову позицію та озвучив чіткі перспективи членства Туреччини у ЄС",- розповіла в розмові з ZN.ua старша аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.
На думку експертки, Туреччина не збирається обирати між ЄС та БРІКС. Анкара прагне показати, що проводить багатовекторну політику і може будувати відносини з усіма одночасно.
"Але у перспективі Туреччина все одно збереже інтереси в євроатлантичному просторі", - вважає Габер.
Втім, БРІКС буде розширюватись і надалі. І не останню роль в цьому зіграв Захід, який продовжує відкидати деякі країни.
Виклик західному порядку
Ще наприкінці листопада 2023, після першого глобального розширення БРІКС, аналітик The Economist Джон МакДермоттпопередив: світ стає більш багатополярним, а середні держави більш рішуче кидають виклик порядку, очолюваному Заходом.
Він нагадав, що у 2010-х над блоком сміялись європейці та американці. Але тепер не до сміху.
"Зростання напруженості у відносинах між Заходом і Китаєм, а також вторгнення Росії в Україну означають, що держави, які розвиваються, розглядають БРІКС як інструмент для проведення більш незалежної зовнішньої політики. Для Китаю, рушійної сили експансії, блок є потенційною противагою G7", - зазначив МакДермотт в своїй публікації.
Більший БРІКС матиме гучніший голос для критики порядку, очолюваного Заходом, пише журналіст. Однак він визнає і вади блоку: занадто велике економічне і політичне різноманіття.
"Тому він ніколи не матиме єдиної позиції",– пише аналітик.
Своєю чергою аналітик Олексій Кущ впевнений, що організація розростеться ще більше. Якщо Туреччина вступить до БРІКС, як планує, то за цією країною потягнуться інші представники тюркського світу, тож антизахідна спільнота стане ще сильнішою.
"Якщо членство Туреччини в блоці стане реальністю, то вже найближчим часом до БРІКС вступить і весь тюркський протокластер: Казахстан, Таджикистан, Киргизстан. Під питанням - Узбекистан і Туркменістан (який декларує нейтралітет). Азербайджан, до речі, подав заявку на вступ ще раніше",- нагадує Кущ на своїй сторінці в Facebook.
До БРІКС можуть увійти й Індокитай (заявки подали Малайзія і Таїланд), і Магриб (інтерес до інтеграції в Алжиру), і західноафриканський Сахель, і навіть Пакистан, підкреслює експерт.
Причину цікавості країн до БРІКС легко пояснити, пише Кущ.
"Усе дуже просто: шансів стати учасником БРІКС у країн Африки та Латинської Америки "трохи більше", аніж стати учасниками західного клубу",- зазначає аналітик.
Він нагадує, що Туреччина не пускають у ЄС з 1999-го, і перспектив немає. Алжир, Індію, Мексику також не бачать частиною західного світу.
"Ми бачимо зародження USGS: Об'єднаних країн Глобального Півдня. Так, між цими країнами є безліч відмінностей і розбіжностей. Але згадаймо рівень розбіжностей у Європі, що пройшла через дві світові війни, або у США, що пройшли через громадянську війну індустріальної Півночі і рабовласницького Півдня",- додав Кущ.
Загалом, БРІКС - це новий глобальний кластер, який потрібно ретельно вивчати в межах системного кластерного аналізу загальної світової системи, приходить до висновку він.
Наталія Бутирська також зазначає, що БРІКС, як структура не ставить передумов до країн, які хочуть вступити, на відміну від Європейського Союзу, який має серйозний перелік умов і критеріїв, яким має відповідати та чи інша держава.
"Країни-члени БРІКС хочуть продовжувати торгівлю з Росією. Очевидно, що їм не хочеться підпадати під санкції європейських країн. В цьому випадку долар і євро стають певним чином небезпечними валютами. І Росія уже не тільки пропонувала, вона вже інтегрувала торгівель з ними на двосторонній основі за допомогою національних валют. Але зараз мова йде про те, що Росія не без допомоги Китаю і в рамках майданчиків БРІКС, хотіла створити незалежну систему, де країни могли б торгувати без західного впливу",- каже експертка.
Валерія Шипуля