В Україні загострився стан дефіциту кадрів, але зарплати ростуть

Як змінюється ситуація на ринку праці, кого шукають працедавці, кому платять більше та які регіони є лідерами за вакансіями.

Уже майже рік ринок праці в Україні перебуває в стані дефіциту кадрів. В останні місяці ситуація лише загострилася. Водночас зарплати зростають через те, що працедавці не полишають надій знайти співробітників. Які спеціальності найбільш затребувані, кому скільки платять та якою є ситуація в регіонах?

Кадровий голод посилився

Працедавці все частіше скаржаться на те, що їм стає дедалі важче знайти нових співробітників. Головними чинниками, що впливають на ринок праці, залишаються наслідки війни, а 90% роботодавців вже зіштовхнулися з труднощами під час пошуку відповідних кандидатів.

Згідно з опитуванням OLX Робота серед українських роботодавців та HR-фахівців, переважна більшість - 90% відзначила, що зараз потребують кандидатів для закриття вакантних посад.

Найбільше потребують працівників у сфері роздрібної торгівлі, продажу та закупівель (27% опитаних), а також у виробництві та серед робочих спеціальностей (19%). Значний попит на кадри спостерігається також у логістиці, готельно-ресторанному бізнесі та будівництві.

“У виробництві не вистачає кваліфікованих працівників через високу міграцію та мобілізацію. Будівельна галузь потребує більших робочих рук для відновлення інфраструктури. Логістика стикається з нестачею персоналу, особливо з огляду на те, що традиційно велика частка зайнятих у цій сфері – чоловіки. Роздрібна торгівля відчуває брак кадрів через збільшення споживчої активності та необхідності безперебійного постачання товарів”, пояснює керівник напрямку OLX Робота Марія Абдулліна в колонці для NV.

Цікаво, що проблема загострилася останнім часом: 40% опитаних почали переживати труднощі з пошуком працівників саме у 2024 році, а 23% - у другому півріччі 2023 р. Головними причинами кризи на ринку праці підприємці вважають мобілізацію (71% відповідей) та міграцію населення (61%). Невідповідність зарплати очікуванням кандидатів також відіграє роль, але меншу– так вважають 29% опитаних.

Своєю чергою за результатами дослідження Work.ua відбулися зміни в категоріях з найнижчою конкуренцією. У липні ними стали: охорона, безпека; робочі спеціальності, виробництво; транспорт, автобізнес; будівництво, архітектура; медицина, фармацевтика. Це означає, що саме в цих сферах роботодавцю найважче знайти працівників.

Водночас є й пошукачі, яким важко знайти роботу. Так, важко знайти роботу у сфері ЗМІ, видавництві та поліграфії. Висока конкуренція в цих категоріях тримається серед іншого завдяки великій кількості віддалених посад, на які шукачі відгукуються охочіше. Найжаданішими є посади розробників, верстальників, вебдизайнерів, direct-менеджерів, тестувальників, графічних дизайнерів, відеомонтажерів, ілюстраторів, копірайтерів, перекладачів англійської.

Зарплати зростають

Гарною новиною для пошукачів є те, що зарплати продовжують зростати.

За інформацією Держстату, середньомісячна заробітна плата штатних працівників у першому кварталі 2024 р. зросла на 22,5% до першого кварталу 2023 р. та становила 18 903 грн.

У річному вимірі середньомісячна заробітна плата найбільше зросла у сфері тимчасового розміщення та організації харчування - на 44,1%, до 15 057 грн, у будівництві - на 44%, до 14 561 грн, сфері інформації та телекомунікацій - 35,6%, до 49 473 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур'єрської служби - на 30,7%, до 18 997 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі - на 27,9%, до 22 809 грн, операцій з нерухомістю - на 27,6%, до 17 512 грн, у професійній, науковій та технічній діяльності - на 26,3%, до 26-316 грн. У промисловості зростання заробітної плати склало 23,3%, до 20 435 грн, у держуправлінні та обороні - 22,5%, до 23 376 грн, у сільському господарстві - 21,7%, до 15 004 грн, у фінансовій та страховій діяльності - 18,2%, до 39-116 грн.

Своєю чергою за підрахунками Work.ua, з лютого 2024 р. розмір середніх зарплат на ринку праці не змінювався і становив 20 тис. грн. У червні цей показник зріс на 2,5% до 20-500 грн. Однак це зростання відбулося завдяки вакансіям у Силах оборони. У цивільних професіях розмір середньої заробітної плати не змінився.

Треба сказати також, що зростання зарплат відбувається не через те, що бізнес почав більше заробляти, а через нестачу кадрів.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що до підвищення зарплат бізнес змушує посилення мобілізації.

“Війна триває, мобілізація посилилась, через це не вистачає працівників. Мобілізація дуже негативно впливає на ринок праці. Вона призводить до нестачі кадрів.”, - каже експерт.

Зміна регіональних лідерів

Згідно з інформацією Work.ua влітку ринок праці нерівномірно змінювався у розрізі областей. Через бойові дії в структурі регіональних лідерів щодо пропозицій роботи відбулись зміни.

Так зі списку областей-лідерів за кількістю вакансій пішла Харківська область. В ній кількість пропозицій роботи зменшилась на 7%. Також роботи поменшало в Одеській, Київській (-3%) та Львівській (-1%) областях.

Водночас у деяких областях роботи побільшало. Зросла кількість пропозицій в Івано-Франківській (+5%), Хмельницькій, Черкаській, Миколаївській (+2%) областях. Це зростання дозволило Івано-Франківщині увійти до п'ятірки областей-лідерів за кількістю вакансій, витіснивши звідти Харківську область.

У регіонах найбільшу кількість відгуків отримують роботодавці у Київській, Вінницькій, Львівській, Волинській, Харківській областях. Найнижча конкуренція в Херсонській, Донецькій, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській та Чернігівській областях.

Економічне бронювання

Деякі політики покладають надію на те, що ситуацію на ринку праці зможе покращити економічне бронювання. Про нього знову заговорили в Україні. Так, про можливість його запровадження вже цього року заявив Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

“Дискусії щодо цієї теми тривають довго, бо це складне соціально-політичне рішення. І такий підхід розмежовує людей під час війни”,- сказав він.

Наразі одна з моделей передбачає, що для бронювання працівник повинен заробляти не менш ніж 34 500–35 тис. грн на місяць.

За словами народного депутата від партії “Голос” Ярослава Железняка, у жовтні-листопаді 2024 р. в Україні планують запровадити економічне бронювання для працівників тих підприємств, які не підпадають під критерії критично важливих для економіки. Бронь можуть отримати фахівці із високими зарплатами.

“За консервативними розрахунками, впровадження такого механізму може додати до бюджету 40 млрд грн на рік. Але для реалізації цієї ініціативи необхідно запровадити місячну звітність щодо податків на заробітну плату, щоб контролювати надходження до бюджету та ефективність цього механізму”, - сказав він.

Водночас остаточне рішення щодо моделі економічного бронювання ще не ухвалене, оскільки з цього приводу має висловити позицію вище політичне керівництво.

До того ж всередині суспільства немає єдності щодо цьго питання.

“На моє переконання, економічне бронювання порушує принцип рівності, який закріплений Конституцією України. І я не знаю, як обґрунтувати з точки зору відповідності до Конституції саме таку ідею”, – сказав Федір Веніславський, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки в коментарі ТСН.ua

Вікторія Хаджирадєва