Чорнобильська АЕС: що буде зі сховищем з ядерними відходами

На Чорнобильській АЕС найближчим часом проведуть низку ключових робіт, спрямованих на підвищення безпеки та модернізацію об'єктів станції.

Грантова угода

Тиждень тому підписано Грантову угоду №3 між Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ДСП "Чорнобильська АЕС". Вона передбачає фінансування ключових робіт, спрямованих на підвищення безпеки та модернізацію об'єктів ЧАЕС.

"Одним із основних напрямків роботи, що фінансуватиметься за цією угодою, є модернізація СВЯП-1 (сховища з відпрацьованим ядерним паливом - ред.). Зараз у цьому сховищі тимчасово зберігається відпрацьоване ядерне паливо з перших трьох енергоблоків Чорнобильської АЕС. Основні завдання модернізації критично важливі для забезпечення безпеки об'єкта, враховуючи необхідність тривалого зберігання цих небезпечних відходів і труднощі, що виникли через військові дії на території України", - повідомила пресслужба ДСП "Чорнобильська АЕС".

Угода також передбачає фінансування створення вакуумної випарної установки для поводження з радіоактивно забрудненою водою, що дозволить зменшити обсяги радіоактивних відходів та забезпечити очищення води для технологічних потреб ЧАЕС.

Кошти, що будуть спрямовані на ці потреби, акумулюватимуться на Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ), створеному ще в листопаді 2020 року на прохання українського уряду, а розпорядником цього рахунку є ЄБРР.

У 2022 році, після окупації російськими загарбниками Чорнобильської зони відчуження, обсяг завдань, які мають бути профінансованими за кошти Рахунку міжнародного співробітництва, було розширено для підтримки відновлення безпеки в Чорнобилі.

"Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим підтвердженням поновленої цієї міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі", - зазначив директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазар Ліндауер.

Також в рамках цієї співпраці мають бути профінансовані роботи з підвищення безпеки об’єкта "Укриття" та надійної безпечної експлуатації комплексу НБК-ОУ - нового безпечного конфайнменту (НБК) у вигляді арки, що здатен витримати смерчі, важкий сніг, статичну напругу над укриттям.

Міжнародна спільнота висловила готовність підтримати Україну для довгострокової ядерної безпеки. І на засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок на цей рахунок 5,6 млн євро, Велика Британія пообіцяла виділити 6,3 млн євро, Бельгія - близько 200 тисяч євро, а Європейська комісія - 2 млн євро. Зараз усього на балансі рахунку - 15,2 млн євро, призначених для робіт у Чорнобилі.

Загалом після трагедії на АЕС для відновлення Чорнобильської зони відчуження розроблено 40 проєктів, фінансування яких лише цього року сягне не менше 15 млн євро.

Окупація зони

24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення, Чорнобильська АЕС однією з перших потрапила під окупацію. Озброєні люди з важкою технікою захопили станцію, її персонал і охоронців.

"В української сторони був відсутній контроль за станцією. І лише завдяки мужності персоналу вдалося запобігти негативним наслідкам. Ці люди забезпечили безпеку станції, адже невідомо, що могли там наробити росіяни", - зазначив заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків.

Згідно з Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 1977 року, такі об’єкти як греблі, дамби, атомні електростанції перебувають під особливим захистом. Використовувати їх як воєнні об’єкти та розміщувати там збройні сили заборонено. Але Росія вкотре грубо порушила міжнародне право.

"РФ нехтує всіма нормами міжнародного гуманітарного права, дозволяючи собі захоплювати об’єкти, які містять небезпечні сили: Чорнобильську АЕС, потім Запорізьку АЕС. Значну роль тут відіграють представники Росатому", - уточнює Семків.

За його словами, ці дії є спланованими та скоординованими з боку представників Росатому та військово-політичного керівництва РФ. Цим особам вже повідомлено про підозрив порушенні законів та звичаїв війни.

Серед підозрюваних - заступник гендиректора з безпеки АТ "Провідний проектно-дослідницький та науково-дослідницький інститут промислової технології"Росатому.Під час окупації Чорнобильської АЕС він був присутній на станції та керував розгарбуванням її під час відступу.

"Там було спеціалізоване обладнання, призначене для використання в сфері атомної енергетики і безпеки атомної станції, автомобільна техніка та інше майно. Він визначав, яке саме майно забирати. Віддавав вказівки військовим, ті вантажили обладнання на свою техніку і вивозили через територію Білорусі до Росії. Очевидно, що це спеціалізоване обладнання буде використовуватися Росатомом в сфері атомної енергетики, оскільки використання в інших галузях неможливе. Те, що не вдалося демонтувати, вони знищили. Загальна сума збитків становить 1 038 904 947 гривень", - сказав прокурор.

Генпрокуратура також повідомила про підозри трьом російським військовим командного складу, які безпосередньо планували і здійснювали напад на Чорнобильську АЕС.

Встановлювати воєнних злочинців допомогла інформація з камер відеоспостереження, свідчення персоналу та представників Нацгвардії, які були заручниками на станції.Усі ці заходи допомогли ідентифікувати 53 особи, з яких 5 - представники Росатому, 11 журналістів (двоє з них вже загинули в зоні бойових дій), 37 - російські військові.

"Вони будуть переслідуватися в наших національних судах. З правоохоронцями іноземних держав будемо співпрацювати для вжиття стосовно них відповідних заходів за кордоном, таких як арешт та конфіскація майна, затримання, якщо вони туди виїдуть тощо. Сподіваємось щодо створення Трибуналу за злочин агресії - частина цих людей може стати об’єктом переслідування в цьому Трибуналі", - уточнює Семків.

Нагадаємо, що багато хто з російських окупантів під час захоплення Чорнобильської АЕС відвідував надзвичайно радіоактивну територію - Рудий ліс, рили там окопи та й взагалі поводилися необачно. Наприклад, відомо, що там вони вполювали лося та з’їли його. А, згідно з опублікованими Військово-медичною службою РФ даними, вже 30 березня була зафіксована перша смерть російського військовослужбовця від променевої хвороби. Ще близько 100 осіб госпіталізували до Білоруського Республіканського науково-практичного центру радіаційної медицини та екології людини в Гомелі. З них 76 були у дуже важкому стані.  

А 31 березня черезстрах перед променевою хворобою окупанти вийшли зі станції і двома колонами попрямували в бік Білорусі. Щоправда, при цьому не забули прихопити вкрадені комп’ютери, чайники, кавоварки, контейнери з різним майном, а також пограбували готель, розташований поруч з АЕС.

Галина Гірак