Дати вудку, а не рибу: працюватимуть і пенсіонери, і люди з інвалідністю
В уряді вважають, що ефективна соціальна політика може повернути на ринок праці України близько 1, 5 млн осіб. Як це відбуватиметься?
Приховані резерви
У Міністерстві соціальної політики заявили, що під час відбудови країни не вистачатиме до 4,5 млн працівників. Може допомогти вирішити цю проблему активне залучення вразливих груп до економічного життя країни.
Цій темі було присвячено дослідження консалтингової компанії Civitta, проведене за ініціативи Мінсоцполітики. Його мета - напрацювання найкращих рішень для реформування системи соціальних послуг в Україні з урахуванням позитивного міжнародного досвіду.
"Ми протягом війни втрачаємо людський капітал - наш потенціал на перемогу, відновлення, економічне зростання. Тому наша мета - створити рівні умови для всіх, хто бажає працювати, і окремо турботу та увагу ми звертаємо на ті категорії, яким на ринку праці складніше конкурувати, в першу чергу - на людей з інвалідністю", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович під час круглого столу "Проєкт "Візія-2033": Економіка військового часу - де брати робочу силу?".
За даними дослідження, у 2021 році кількість працездатного населення України становила 17,1 млн працівників, а в результаті повномасштабного вторгнення Росії ця цифра зменшилася на 2,8 млн.
У той же час в дослідженні вказано, що впровадження ефективної соціальної політики, зокрема, ефективного розвитку соціальних послуг дозволить до 2032-го залучити до економічного життя країни близько 1,5 млн осіб з інвалідністю.
Зважаючи на це, Мінсоцполітики підготувало проєкт закону, який запроваджує низку інструментів для заохочення роботодавців працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Цей документ пропонує, зокрема, розширення субсидіювання облаштування робочих місць для людей з важкою інвалідністю та організацію послуги соціального супроводу як для людини з обмеженими можливостями, так і для колективу, в який вона приходить працювати.
За даними міністерства, нині в Україні працевлаштовані трохи більше 480 тис. людей з інвалідністю із 2,7 млн - а це менше 18%. З них близько 1,5 млн з них мають третю групу інвалідності і не потребують особливих пристосувань робочих місць. При залученні хоча б 50% людей з інвалідністю до ринку праці очікуваний дефіцит робочої сили скоротиться до 3 млн осіб.
Основою цього дослідження стали: кабінетна робота - оцінка поточної системи надання соціальних послуг в Україні, а також польове опитування - інтерв’ювання та збір анкет від усіх зацікавлених сторін.
До речі, за даними European Disability Forum, відсоток офіційно працевлаштованих осіб з інвалідністю у країнах ЄС такий: Польща - 43,3%, Швеція - 58,4%, Румунія - 46,3%.
Окрім того, ще одним напрямком роботи міністерства є підтримка працевлаштування жінок.
"На жаль, сьогодні жінка в Україні обтяжена великою кількістю домашньої роботи, що ускладнює її можливість бути повноцінно задіяною на ринку праці. Тому ми додатково переглядаємо низку компенсаторів для жінок, зокрема, удосконалили послугу муніципальної няні, активно просуваємо питання створення денних центрів догляду для дітей з інвалідністю, інклюзивних садочків тощо", - пояснює Жолнович.
Підтримка - не обов’язково фінансова
У Мінсоцополітики також приділяють увагу промоції активного довголіття, вважаючи, що українці віком від 50 років є потужним ресурсом, який може стати конкурентним на ринку праці. Для людей віком від 50 років розробляють і впроваджують різноманітні навчальні курси та надають можливість для професійної перекваліфікації.
"Ці наші напрямки - це ті "сліпі зони", в які я дуже раджу дивитися роботодавцям. Це той ресурс, який можна додатково залучати для відновлення нашої економіки", - зауважила міністр.
За її словами,варто навіть пенсіонерам долучатися до зміцнення економіки країни. Нині з майже 11 млн українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, продовжують працювати близько 2,7 млн.
"Людина в 65 років - це не дідусь із сивою бородою. Це ще дуже активна особистість, яка хоче бути затребуваною в суспільстві, має гарні можливості робити внесок в економіку і чудовий досвід. Враховуючи ці обставини, нам потрібно створювати умови, щоб люди пенсійного віку хотіли долучитися до роботи, і щоб роботодавці також розглядали їх як цінний ресурс", - зазначила Жолнович.
Тому, пояснює вона,потрібно працювати, щоб поновлювати навички людей літнього віку, давати можливість їм набувати нового досвіду - наприклад, із цифрової грамотності, щоб вони могли залишатися на ринку праці якомога довше.
Інший бік медалі - в тому, щовихід напенсію дещо десоціалізує людей, бо вже немає необхідності ходити на роботу і, відповідно, перебувати в соціумі. А активні дії продовжують життя, не залишають людей у чотирьох стінах, зберігають їхню соціальну активність. Окрім того, працюючи, пенсіонер збільшує свій страховий стаж, відповідно, збільшуючи пенсію.
У липні цього року, підбиваючи підсумки своєї роботи на посаді міністра соцполітики, Оксана Жолнович пояснила, на чому у цей час вона була найбільше зосереджена.
"Насамперед для мене було важливо почати змінювати філософію соціальної підтримки і соціальної політики. Мінсоцполітики - про супровід, про послугу, про людиноцентричність. Ми не "міністерство виплат", ми - міністерство, яке формує людську спроможність і стійкість кожної людини. Завдання держави - створити умови, щоб кожна людина почувалася впевнено, самостійно, мала можливості для розвитку. Ні в одній країні не є метою, щоб 100% населення отримувало від держави якусь підтримку. Тоді виникають відносини залежності. Такі відносини формував Радянський Союз, коли всі були бідні, стояли в черзі на житло, і держава постійно маніпулювала - дати допомогу чи не дати", - сказала вона в інтерв’ю Укрінформу.
І додала, що важливо забезпечити відчуття "надійного плеча", на яке можна спертися в кризовій ситуації, - підібрати необхідний комплекс соціальних послуг. Щоб фахівці соціальної сфери на всіх рівнях саме з цих міркувань підходили до своїх клієнтів, а не формально нараховували виплати.
Галина Гірак