Бізнес програв: скільки податків заплатимо за новими правилами

Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Експерти розповіли, кого торкнеться податкове навантаження, якщо закон приймуть в цілому.

Що передбачає новий закон

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №11416-д про збільшення податків на 58 млрд грн у 2024 році. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Законопроєкт передбачає:

За законопроєкт проголосували 241 депутат, проти виступили 14, 28 утрималися. Планується, що податкові зміни збільшать держбюджет у 2024 році на 58 млрд грн, і на 137 млрд грн у 2025.

Як зрозуміло з документу, основні зміни торкнуться підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Видання OBOZпорахувало, що українець із зарплатою в 30 тисяч гривень після підвищення військового збору платитиме не 450 грн (1,5%), а вже 1 500 грн (5%).

ФОП третьої групи з доходом 30 тис. грн на місяць почне платити на 300 грн більше через введення військового збору в розмірі 1%, який раніше не стягувався. ФОП другої групи з таким самим доходом платитиме на 800 грн більше, оскільки тепер зобов'язаний платити військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати.

Крім того, банки заплатять податок на прибуток у розмірі 50%. Це пояснюють тим, що вони змогли отримати фактично аномальні доходи на кошти ОВДП. Небанківські фінансові установи заплатять 25% податку на прибуток.

Також є цікавий момент: як зазначив Железняк, підвищення податків в Україні можуть запровадити "заднім числом".

"Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде "заднім числом" з 1 жовтня", - пояснив депутат.

Підвищення податків уникнути було неможливо

Експерти зазначають, що підвищення податків було не уникнути. Ці гроші вже врахували у проєкті державного бюджету на 2025 рік.

"Інакше буде дірка, а нам треба гроші на армію",- розповів в розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса.

В ефірі Громадського радіо керівний партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко також наголосив, що є об’єктивні фактори, які змушують наш уряд підвищувати податки.

"Це нестача доходів державного бюджету та брак грошей на оборонні потреби. Ми пам’ятаємо, з чим це пов’язано. У першій половині 2024 року ми здебільшого фінансували всі оборонні закупівлі, тобто закупівлю снарядів та зарплати військовим своїми грошима. Ми своїми податками фінансуємо армію. Міжнародні партнери України її не фінансують. Нам було мало відправлено військової техніки й ми купували її за живі гроші. Це спричинило дефіцит державного бюджету в третьому й четвертому кварталі 2024 року. І фактично це призвело до того, що зараз підвищують податки",– сказав він.

Втім були і інші методи для того, щоб наповнити бюджет грішми. Наприклад, замість військового збору краще б було підняти ПДВ. Цей непрямий податок включають у вартість товарів і послуг, тому його платять всі: хто працює і "в білу", і "в темну".

"Краще було б, якби піднімалися податки на споживання, тобто ПДВ. Бо військовий збір платять ті, хто і так працює "в білу", таким чином, це як покарання для тих, хто "в білу" працює. ПДВ платять всі абсолютно і ті, хто працює "в білу", і "в сіру" і "в темну". Це податок на споживання, це більш справедлива історія, чим більше ви споживаєте, тим більший ви платите податок. Але, на жаль, через популізм, політики на це не готові йти. І тому ми бачимо підняття військового збору", - пояснює Сергій Фурса.

Хто незадоволений новим законопроєктом

Критикують закон №11416-д експерти, економісти, політики та бізнес. Наприклад, Нацбанк вже висловив незадоволення щодо підвищення податку на прибуток банків до 50%. В НБУ планують оголосити пропозиції щодо розширення можливостей покриття дефіциту бюджету банками до кінця тижня.

"Ризики від такого кроку для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь... Баланс досить крихкий і його треба підтримати",- каже глава НБУ Андрій Пишний.

Гостро висловився й співзасновник monobank Олег Гороховський в своєму Telegram. Він заявив, що бізнес України зазнав поразки.

"Тепер вже можна з упевненістю сказати, що у дискусії бізнесу та уряду про підвищення податків бізнес програв. І як вишенька на торті активним учасникам спротиву виписали податок 50% заднім числом",- каже він.

Також не задоволені новим законом бізнеси, які займаються паливом. Вони застерігають, що новий податковий закон ставить під загрозу роботу малого та середнього бізнесу, і це може спричинити закриття регіональних АЗС.

Асоціація Паливно-енергетичного бізнесу на своїй сторінці у Facebook пише, що законопроєкт №11416 передбачає введення авансових внесків для АЗС до 80 тис. грн за кожну заправку.

"Сума, відносно невелика для великих гравців паливного ринку, може стати критичною для багатьох невеликих мереж заправок, які працюють у містах, віддалених від обласних центрів. У таких населених пунктах великі мережі рідко відкривають заправки, віддаючи перевагу концентрації на основних магістралях та густонаселених районах, але потреби населення закривають невеличкі заправки",- зазначають в Асоціації.

Подібна ініціатива законодавців може призвести до закриття невеликих АЗС, які забезпечують паливом віддалені населені пункти. І місцеві жителі можуть опинитися в ситуації часткового дефіциту палива.

Але постраждає не лише бізнес. За словами нардепки Ніни Южаніної, від нового закону постраждають лікарі, вчителі, соціальна сфера, сфера обслуговування та інші громадяни, які отримують виплати з бюджету. Саме вони платитимуть не 1,5%, а 5% військового збору, маючи при цьому і так невисокі зарплати, розповіла депутатка в ефірі телеканалу Київ 24.

При цьому люди з більшими доходами не надто постраждають, бо і так мають більше. Крім того, під загрозою опиниться і приватний сектор, який ховатиме зарплати "в тінь", тобто бюджет не доотримає податків з "білих" зарплат. Ще один негативний наслідок, озвучений нардепкою: втрата доходів підприємств, які почнуть втрачати ще більше працівників.

Южаніна докладно описала, як саме постраждає бізнес. На її думку, спершу роботодавець збільшить фонд заробітної плати, щоб сплатити новий податок, тоді зменшаться його "фінансові результати до оподаткування", далі - відповідне зменшення податку на прибуток. Тобто, бюджет матиме одномісячний ефект, однак згодом підприємства позакриваються, бо не зможуть нести тягар податків.

"А що буде в найближчій перспективі? Що буде в перспективі за пів року і рік, коли буде велика кількість не неспроможних підприємств, у яких не витримують економічні показники", - заявила Южаніна.

Валерія Шипуля