Реанімація ООН: коли Росію покарають за злам міжнародних засад
На Саміті майбутнього у Нью-Йорку просувається план реформування ООН, ініційований Німеччиною. Що це за ідея, чи буде подолано супротив Росії? Та чи врятує це "вікову" міжнародну структуру?
Маніпуляції РФ та її "хор хлопчиків"
Попри опір Росії, на Саміті майбутнього у рамках 79-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку затвердили розроблений під керівництвом Німеччини план реформування ООН. Пакт в ім'я майбутнього оголосив президент Генасамблеї ООН Філемон Янг, інформує Deutsche Welle.
Звичайно, Росія дистанціювалася від цієї угоди, що має бути прийнята одноголосно.
На початку церемонії затвердження пакту заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Вершинін поза планом попросив слово та заявив про необхідність внести додаткові зміни до тексту заздалегідь узгодженого під час багатомісячних консультацій документу. Тим самим він поставив під питання формальне його затвердження всіма 193 країнами, що передбачалося здійснити без голосування.
Згодом Вершинін пригрозив "дистанціюватися від консенсусу за цим документом", якщо поправка Росії не буде включена до тексту Пакту в ім'я майбутнього - бо країнам, не задоволеним компромісним варіантом договору, нібито не надали можливості для подальшого обговорення.
Проти Пакту, окрім Росії, звичайно ж виступили Білорусь, Судан, Іран, Нікарагуа, Північна Корея та Сирія - себто увесь клуб світової "вісі зла" повним складом.
Втім представник Конго вніс так зване "клопотання про нерозгляд", у результаті чого 143 країни проголосували за те, аби не розглядати запит РФ і тим самим його відхилити.
А згодом учасники саміту ООН офіційно ухвалили Пакт в ім'я майбутнього.
У Пакті заради майбутнього ГА ООН йдеться про 56 кроків, серед котрих розширення Радбезу ООН для того, аби він краще відповідав теперішньому складу ООН та "відображав реалії сучасного світу".
За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, Пакт заради майбутнього "відкриває шляхи до нових можливостей та шансів в ім'я миру та безпеки". Мова про важливий крок щодо реформування міжнародного співробітництва та до більш справедливого миру, додав генсек ООН.
"Це майбутнє можливе лише за умови завершення найбільшої війни у Європі з часів Другої світової, відповідно до Формули миру, яка ґрунтується на цілях та принципах Статуту ООН, а також об’єктивній потребі в глобальній безпеці. Світ потребує лідерства та рішучості. Україна готова працювати з усіма відповідальними країнами на цьому шляху", - зазначив президент України Володимир Зеленський, вітаючи ухвалення Пакту.
Справа у складі, а не у пактах
Структури ООН все частіше піддаються критиці через нездатність запобігти та зупинити військові конфлікти, зауважує сайт Голосу Америки. ООН звинувачують у порожніх засіданнях та балачках в кулуарах - у той час, як в Україні, на Близькому Сході, в Африці та Азії ллється кров цивільних. ООН називають марною й такою, що віджила свій час.
Нагадаємо, про необхідність виключення РФ з Радбез ООН Україна заявляла ще 2022 року.
"...Ми зробили важливий крок. Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради Безпеки ООН і Організації загалом. Ми заявили на офіційному рівні свою детальну та аргументовану позицію, чому перебування Росії в Радбезі ООН та в організації загалом - нелегітимне. Ми надали детальні докази того, як 31 рік тому російська делегація, по суті, просто окупувала крісло СРСР в РБ ООН - держави, яка на той момент припинила своє існування - без жодних статутних підстав на це", - заявив тоді вже ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
При цьому й так невідповідна увага ООН до України, котра потерпає від російської агресії, поступово "розмивається" іншими конфліктами у світі.
Однак війну у нашій країні під час 79-ї Генасамблеї все-таки не забуватимуть, пише УНІАН. Зокрема, вже втретє з початку повномасштабного вторгнення РФ на полях ГА обговорюватимуть ситуацію на тимчасово окупованих територіях нашої держави, страти військовополонених бійців ЗСУ та катування, котрих зазнають українці у російському полоні.
Проте ООН продовжує лише реєструвати випадки масових порушень прав людини з боку РФ. Так, голова Генасамблеї Деніс Френсіс констатував, що організація не може змусити Росію дотримуватися статуту через відсутність таких повноважень, бо резолюції ГА ООН не обов’язкові до виконання і часто є лише політичним маніфестом.
Водночас будь-яку "антиросійську" резолюцію Радбезу ООН, що могла б стати обов’язковою для виконання, ветує або сама РФ, або ж - із великою вірогідністю - прихильний до неї Китай.
Тож президент України збирається привернути увагу до цих проблем, виступаючи на засіданні високого рівня Радбезу ООН у вівторок, 24 вересня, а також під час звернення безпосередньо до Генасамблеї ООН наступного дня.
Чи вирішить це проблему? Адже пройшло майже три роки, а віз і нині там. Й поки ООН до справжньої, належної цій структурі міці, незалежності й дієвості, попри будь-які пакти - ще надзвичайно далеко.
Тож президент Фінляндії Александр Стубб ще заздалегідь, до початку зустрічей Нью-Йорку, на котрі зібралися сотні найвпливовіших політиків світу, пропонував конкретні кроки для реформування ООН.
Він заявив, що Радбез ООН варто би збільшити вдвічі, додавши до п’яти постійних членів ще п’ять (включити до нього одну країну з Латинської Америки, дві з Африки та дві з Азії). Що ж, це збираються втілити.
Водночас Стубб наполягає на скасуванні права вето однієї держави у Радбезі та призупиненні членства для тих країн організації, котрі беруть участь у "незаконній війні" - такій наприклад, як Росія нині розв’язала в Україні.
"Жодна держава не повинна мати право вето в Радбезі ООН", - наголосив президент Фінляндії.
Чи наважиться на таке ООН? Сумніви - величезні.
"Зважаючи на те, що є питання до присутності РФ у різних керівних органах та у Радбезі, Генасамблея може прийняти рішення про її виключення через порушення статуту ООН. Однак питання, чи знайдеться для цього рішення більшість, адже Росія постійно "окучує" країни Азійсько- Тихоокеанського регіону, а також країни південної Америки. Тобто, в таких умовах, навіть після реформи ООН, виключення Росії малоймовірно", - припустив політолог Ігор Чаленко у коментарі UA.tv.
Ірина Носальська