В чому причина зменшення заборгованості нашої країни

Держборг України зменшився. Мінфін прогнозує скорочення боргу наступного року.

Державний борг України у серпні зменшився, крім того, позитивна тенденція, за прогнозами Мінфіну, збережеться і надалі. Там вважають, що держборг наступного року зменшиться. Що надихає на оптимізм?

Реструктуризація сприяла зменшенню боргу

За інформацією Мінфіну, на кінець серпня поточного року державний та гарантований державою борг склав 6 371,7 млрд грн, у валютному еквіваленті – 154,7 млрд дол. Серпень виявився одним із небагатьох місяців, коли державний борг скоротився як у гривні, так і в доларовому еквіваленті. У 2024 р. такий результат був зафіксований також на початку року - у січні. При цьому у серпні Україна залучала новий борг як на внутрішньому (ОВДП), так і зовнішньому ринку (зокрема, +4 млрд  дол. від ЄС за Ukraine Facility).

На думку Данила Гетманцева, голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, головною причиною зменшення держборгу сталареструктуризація єврооблігацій.

Внаслідок успішних перемовин із кредиторами та реструктуризації, Україна змогла списати приблизно 40% своїх боргів.

“Завдяки реструктуризації єврооблігацій державний борг у серпні зменшився”, - повідомив політик.

За його словами, статистика змінилась у позитивну сторону через те, що у серпні вже враховано результати реструктуризації єврооблігацій, за умовами якої були випущені нові випуски 2024 р. із більш лояльними для України умовами обслуговування і термінами погашення, а  державний борг за єврооблігаціями скоротився на 4,5 млрд дол. В цілому у серпні державний борг у гривні скоротився на 0,34% (-2,16 млрд грн), у валютному еквіваленті - на 0,42% (-0,66 млрд дол.).

Нагадаємо, у серпні поточного року власники всіх державних єврооблігацій та гарантованих державою єврооблігацій проголосували за запропоновану реструктуризацію єврооблігацій України.

Угода дозволила зменшити державний та гарантований борг України приблизно на 9 млрд дол.

За інформацією, Мінфіну, реструктуризація передбачала обмін тринадцяти серій державних єврооблігацій і однієї серії облігацій “Укравтодору”, гарантованих державою, на загальну суму близько 20,5 млрд дол.

У результаті цього було створено вісім нових серій єврооблігацій з номінальною вартістю 15,2 млрд дол.

“Це означає номінальне зниження вартості боргу на 37% з першого дня дії угоди і зниження чистої приведеної вартості боргу на близько 60% (при ставці дисконтування 14%). Це одне з найбільших списань боргу у нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу”, – кажуть у Міністерстві фінансів.

Загальні боргові виплати скоротяться на 93%, що дозволить заощадити 11,4 млрд дол. протягом найближчих трьох років.

“Це знакове рішення є вирішальним етапом в стратегії України, направленій на збереження макроекономічної стабільності, забезпечення стійкості державного боргу та збереження ресурсів, необхідних для фінансування оборони країни у протистоянні повномасштабній агресії Росії”, – коментували тоді у Мінфіні України.

У відомстві казали, що ця угода зменшить обсяг боргу України до сталого рівня, дозволить дотримуватись цілей програми МВФ та відповідати очікуванням групи кредиторів України.

Структура та динаміка державного боргу

Структура державного боргу наразі є такою: 75,2% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 24,8% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%), 72,5% - зовнішній борг, 27,5% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно); 58,1% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 28,4%), 26,4% - ОВДП, 9,8% - єврооблігації (включаючи гарантовані державою), 5,1% інша заборгованість.

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, державний борг збільшився: у гривневому еквіваленті – у 2,33 раза (+3 641,2 млрд грн), у валютному еквіваленті – на 65,7% (+61,4 млрд дол.).

На думку Гетманцева, у найближчій перспективі динаміка державного боргу продовжить зумовлюватись насамперед приростом офіційного зовнішнього фінансування (ЄС, МВФ, СБ) і активізації розміщення ОВДП на аукціонах задля фінансування дефіциту бюджету. У цьому контексті найбільш впливовим фактором залишатиметься формат надання зовнішнього фінансування на 50 млрд дол., зокрема щодо розподілу коштів, їх обслуговування, погашення, політичне рішення про яке було прийнято на рівні лідерів G-7, утім конкретні механізми мають бути все ще узгоджені і зафіксовані цієї осені, у жовтні, на саміті лідерів країн ЄС та у рамках зустрічі міністрів фінансів країн G-7.

Ще однією позитивною новиною є те, що Мінфін залучив 18 млрд грн до держбюджету через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). На аукціоні наприкінці вересня продали облігації на суму 17,78 млрд грн з різними відсотковими ставками і термінами погашення.

Наступного року держборг скоротиться

В Мінфіні вважають, що позитивна динаміка щодо скорочення держборгу збережеться наступного року. Так, у відомстві очікують на скорочення держборгу з 100,5% до 97% ВВП наступного року.

“Завдяки вдалим перемовинам із кредиторами в найближчій перспективі виплати з погашення та обслуговування держборгу будуть мінімальними”,– каже Сергій Марченко, міністр фінансів України.

Він уточнює, що в номінальному вимірі зовнішня та внутрішня заборгованість України за 2025 р.має сягнути 8,2 трлнгрн.

“Звичайно, це суттєвий показник. Але не треба забувати, що ми – країна, яка воює. Тому на нинішньому етапі питання боргів стоїть лише у контексті можливості їх обслуговування та погашення в короткостроковий період”, - каже Марченко.

Які ще фактори вплинули на ситуацію

За інформацією Держстату, у другому кварталі 2024 р. реальний ВВП зріс на 3,7% у річному вимірі. За попередньою оцінкою відомства, реальний ВВП у другому кварталі поточного року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,2% (з урахуванням сезонного фактора),  порівняно з другим кварталом минулого року – на 3,7%.

Оцінка Держстату співпала з останнім прогнозом НБУ за другий квартал. З врахуванням результатів другого кварталу, за першу половину року реальний ВВП збільшився на 4,3-4,4% (рік до року).

Свій позитивний внесок у ситуацію зробила низка факторів. По-перше - розширення споживчого попиту і реальних зарплат (проти першої половини минулого року середня зарплата номінально збільшилась на 22,2%, з врахуванням інфляції за період – на 17,7%). По-друге - збільшення зайнятості. По-третє - стабільна робота морського коридору, що підтримала роботу сектору транспорту загалом (у першій половині 2024 р. вантажообіг збільшився на 19% рік до року). По-четверте - збільшення виробництво у низці галузей, зокрема у гірничо-металургійному комплексі (+29,3% за першу половину року). По-п’яте -  відновлення і розширення інвестиційної активності, насамперед у секторі безпеки та оборони.

Загалом, у першій половині року, промисловість в цілому зросла на 8,1%, будівництво на 37,1% (в т.ч. інженерних споруд на 46,1%). Настання ясності із зовнішнім фінансуванням підтримувало бюджетні видатки та економічне відновлення у першій половині року.

Вікторія Хаджирадєва