Приготуватися 20-річним: як планують змінити мобілізаційний вік

Впродовж кількох попередніх місяців, після набуття чинності нового закону про мобілізацію, лави ЗСУ поповнила достатня кількість військовозобов’язаних. Але зараз цей процес пішов на спад. Тому тривають пошуки нових резервів.

Поповнення лав ЗСУ може піти в мінус

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після набуття чинності новим законом мобілізація в Україні збільшилася. Це підкреслюють і народні депутати.

"У нас зараз темпи мобілізації зросли. За останній місяць ми набрали, мабуть, як за останні півроку. За останні чотири місяці. У нас в травні був найбільший [набір]", -зазначив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв'ю Radio NV.

За його оцінками, цього року потреба в особовому складі становить між 100 та 110 тисячами людей. Таку кількість, за його словами, визначили командування та військові, що перебувають на фронті.

Проте зараз вже темпи мобілізації пішли на спад у порівнянні з попередніми місяцями.

"Потрібно вживати заходів. Вони можуть для когось звучати радикально. Ми повинні розуміти, що у такому темпі дуже складно утримувати рівень мобілізації. Потрібно, щоб верховний головнокомандувач, міністр оборони брали відповідальність, просили нардепів і разом використовували різні методи. Це мотивація, зниження призовного віку, мотивування різних категорій населення йти на контракт. Якщо ми в такому темпі будемо "спускати на гальмах", то в нас скоро мобілізація взагалі піде в мінус. А якщо ще й Росія проведе мобілізацію, то я не знаю, що будем робити. Це дуже серйозне питання", - вважає Костенко.

Депутат також наголосив, що необхідно брати в армію потрібних людей, а не всіх підряд.

"Найбільша проблема в тому, що ми набираємо всіх підряд, а потім… У нас велика армія, а на полі бою нікого немає, адже набираємо обмежено придатних", - сказав парламентар.

Військові теж незадоволені рівнем мобілізації.

"Цьому є пояснення, а саме відсутність стратегії мобілізації та рекрутингу. Те, що відбувається на сьогоднішній день, відбувається безорганізаційно. У військах найголовнішою задачею є проведення взаємодії між усіма ланками. В даному випадку, це ТЦК, бригади, Генштаб, Міноборони і багато інших структурних підрозділів, де немає взаємодії з питання мобілізації", - сказав командир другого штурмового батальйону 3-ої ОШБр Дмитро Кухарчук в ефірі КИЇВ24.

Він звернув увагу на відсутність будь-якої ідеалогічної стратегії щодо цього питанн на державному рівні.

"Все те, що сьогодні відбувається, це класична мобілізація, яка була 5-10 років тому. Просто прискореними темпами. А саме питання: "Чому і як люди мають воювати?", а також будь-яка ідеологічна доктрина у нас в державі відсутня", - зазначив Кухарчук.

Щоб пожвавити мобілізацію, Кабмін у вересні виділив 71,82 млн грн на централізований друк повісток. Всього планують розіслати їх 900 тис. військовозобов’язаних. Проте не всіх їх мобілізують, адже повістка - це просто вимога прийти до ТЦК для звірки даних. А скільки людей у ​​результаті пройдуть ВЛК та отримають інші повістки - бойові, знають лише самі військові.

Умови для зменшення віку мобілізації

Ще на початку квітня набрав чинності закон, який знижує мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Крім того, було ухвалено зміни й до закону про мобілізацію, які дали більше прав державі та ТЦК щодо військовозобов’язаних та мають максимально ускладнити життя ухилянтам - зокрема й за допомогою багаторазового збільшення штрафів за порушення мобілізаційного законодавства.

Тим часом в Україні тривалий час дискутують щодо зниження мобілізаційного віку. Але поки що в парламенті немає жодних законодавчих ініціатив щодо зменшення призовного віку нижче 25 років. Та це не значить, що такий законопроєкт не може з’явитися.

Адже, наприклад, ветеран АТО, керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут ще у квітні цього року заявив Українській правді, що армія потребує молодих людей, тому мобілізаційний вік потрібно знизити до 20 років. Пізніше, в червні, депутат Роман Лозинський погодився з такою думкою, допустивши в інтерв’ю Liga.net, що це дійсно може статися.

А ось заступник командира 3-ї ОШБр Родіон Кудряшов заявив, що мобілізаційний вік необхідно понизити до 21 року. Окрім того, на його думку, потрібно розробити державні програми підготовки до служби учнів та студентів, повідомили Економічні новини.

Ще один військовий, офіцер відділення розвідки бригади "Рубіж" Національної гвардії України Віталій Литвин заявив, що в українській армії є брак особового складу у війську. Тому й закликав знизити мобілізаційний вік з 25 до 22 років.

Тим часом ТЦК активно звертаються до суду щодо притягнення військовозобов’язаних, котрі порушують правила мобілізації, до адміністративної відповідальності. Суди ж не завжди стають на бік позивачів.

"Про випадки конфліктних ситуацій між ТЦК та СП й військовозобов’язаними мені стає відомо від моєї команди через звернення громадян та із соцмереж і ЗМІ. До нас надходять десятки звернень щотижня, і, як я вже раніше повідомляв, у більшості випадків ми не знаходимо порушень. Однак наголошу, що у частині звернень порушення є, і ми на них реагуємо", - розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю АрміяInform.

Він додав, що цієї судової статистики не знає. Але відомо, що протягом останнього місяця пішли позитивні рішення про скасування призову заброньованих. Також скасовується багато постанов ТЦК про притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності.

"Загалом російсько-українська війна - це найбільша війна у світі між регулярними арміями двох держав з часів Другої світової війни. Тому наразі в сучасних умовах жодна країна світу не стикалася з такими ж викликами у питаннях мобілізації, як Україна. Ми не знаємо, як би з цим впоралися інші країни. Однак для мене ключовим залишається те, що в умовах воєнного стану мобілізаційні процеси повинні відбуватися з додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні",- підсумував Омбудсман.

Галина Гірак