Зупинитися перед прірвою: як в Україні планують долати демографічну кризу
Населення нашої країни стрімко старіє і катастрофічно зменшується. Якщо не вжити радикальних заходів, то до 2051 року у нас залишиться всього 25,2 млн осіб. Тому уряд розробив низку заходів, які мають подолати демографічну кризу.
Протидія викликам і загрозам
Кабмін затвердив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року.
В документі зазначається, що за даними Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, станом на 1 січня 2022 року чисельність населення України становила 42 млн осіб, на липень 2024 року - 35,8 млн осіб, з них на підконтрольних територіях - 31,1 млн осіб.
З урахуванням викликів і загроз, дія яких продовжуватиметься і після завершення бойових дій або припинення чи скасування воєнного стану в Україні, чисельність населення України до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року - до 25,2 млн.
В уряді вказали, що прогнозування чисельності населення ускладнюється через відсутність необхідних статистичних даних, зокрема через неможливість обліку демографічних показників на тимчасово окупованих територіях і багатоваріантність сценаріїв перебігу воєнних подій.
У Мінсоцполітики вважають Стратегію кроком для подальшої реалізації демографічної політики та протидії викликам, зумовленим агресією РФ, а також одним із індикаторів виконання Плану України з реалізації ініціативи Євросоюзу Ukraine Facility, націленого на поліпшення ситуації на ринку праці та рівня життя українців. В цілому документ визначає демографічні загрози для розвитку України та шляхи подолання їх.
"Україні є на чому будувати майбутнє: зручні цифрові державні сервіси, доступна медицина, комфортний клімат, значна культурна спадщина. Ми можемо стати світовим центром розвитку військових технологій, надаватимемо послуги з реабілітації та протезування, розпочнемо відбудову інфраструктури, краще ніж було, що відкриє можливості для професійної і кар’єрної самореалізації. Усвідомлення всіх цих переваг сприятиме тому, що українці будуть повертатися на Батьківщину", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович.
Стратегія спрямована на реалізацію галузевих політик для підвищення народжуваності, зниження рівня передчасної смертності та повернення мігрантів. Документ також передбачає створення умов для комфортного життя в Україні: доступне житло, якісна громадська інфраструктура, безпечне середовище, безбар’єрність, інклюзивний ринок праці та соціальна згуртованість населення з забезпеченням рівних прав і можливостей, свободи та гідності громадян.
Державі ми нічого не винні
Розробники Стратегії вважають, що вона радикально відрізняється від подібних документів, що ініціювали раніше.
"…в документах, які створювалися в радянські часи, і навіть частково потрапили в XXI сторіччя, писалися досить дивні речі: наприклад, що родина повинна виконувати свою основну функцію - народжувати дітей. Зараз документ від цього відійшов. Нині держава не каже про те, що громадяни їй щось винні. Навпаки, держава каже про те, що громадяни мають право мати ту кількість дітей, яку вони хочуть. А роль держави в цьому - максимально цьому сприяти",- зазначив співробітник Центру економічної стратегії, учасник робочої групи з розробки Стратегії демографічного розвитку Володимир Ланда в інтерв’ю Українському радіо.
За його словами, щодо добровільного повернення українців з-за кордону, то воно розглядається у варіанті без застосування адміністративного примусу. Держава має зробити комфортний цей механізм, знати, що лякає людей перед тим, як приїхати в Україну, які у них виникають основні труднощі та як їм можна допомогти. При цьому їх не будуть ставити вище тих, хто постійно перебував в Україні. Вони не мають додаткових переваг чи прав, але вони мають отримати необхідний перелік послуг. Якщо знатимуть, де будуть жити, де працювати, в яку школу піде їхня дитина, то більше шансів на те, що вони повернуться, ніж коли б перед ними була суцільна невідомість.
Над Стратегією працювало близько 100 фахівців протягом року. Цей термін передбачений нашою угодою з ЄС.
"Нагадаю, що план для України передбачає ухвалення відповідних документів. У випадку, якщо Україна вчасно виконає всі зобов'язання, вона отримає фінансування від Європейського Союзу. І це зобов'язання виконане вчасно і в належній якості. Але це тільки перший крок, фактично, визначення принципів і стратегічних цілей. І це не тільки про те, що потрібно більше народжувати і повертатися в Україну. Це далеко-далеко не повний спектр", - пояснив експерт.
Фахівець уточнив, що в документ закладено три стратегічних мети:
- міграційний приріст населення, повернення українців та громадян інших країн, які перебувають за кордоном, а також зниження рівня відтоку українців за кордон;
- створення умов для підвищення рівня народжуваності та підтримка сім'ї, але без застосування державою неліберальних заходів до людей;
- зниження передчасної смертності: якщо людина вийшла з репродуктивного віку, то це не означає, що вона - поза увагою Стратегії. Адже йдеться про дуже високу продуктивність в усіх її проявах, в тому числі й стосовно людей старшого віку. Якщо літня людина має здоров'я і натхнення працювати та займатися громадською діяльністю, то і держава, і місцеві органи влади, і роботодавець мають сприяти тому, щоб це максимально було реалізовано. Однією з запорук цього може бути так звана теорія третіх місць, коли люди мають не тільки родини та місця роботи, а й інші локації, куди вони ходять: парки, клуби, секції. Це сприяє підвищенню якості життя й активному довголіттю в майбутньому.
При розробці Стратегії було враховано досвід інших країн, проте тут є нюанси.
"Мало було випадків, м'яко кажучи, у яких весь наш набір проблем траплявся одночасно. Але досвід Канади та Ізраїлю щодо повернення і залучення громадян був врахований. Я сподіваюся, він знайде своє вираження в Плані заходів. Це наступний документ, про який ми будемо говорити іншим разом. Попередньо, він буде включати понад чверть тисячі заходів із термінами - аби стратегія не залишилася декларативною, а перетворилася вже на конкретні кроки", - підсумував Ланда.
Галина Гірак