Угода заради миру. Нові конфігурації перемовин

 

У редакційному матеріалі видання Financial Times йдеться, що у США та деяких інших західних країнах змінюються настрої щодо того, чим і як має закінчитися війна Росії проти України. “Настрій змінюється: від рішучості, що війна може закінчитися лише з вигнанням російської армії з України, до неохоче визнання того, що врегулювання шляхом переговорів, яке залишить більшу частину країни незайманою, може бути найкращою надією. Однак Києву не надають необхідної підтримки навіть для досягнення цієї скороченої мети”, — уточнюють журналісти.

 

Занепокоєння через США

 

Захід турбує ймовірність перемоги республіканця Дональда Трампа на виборах США, який, як він сам обіцяв, прагнутиме швидкого завершення війни, розв'язаної Росією. При цьому деякі американські та європейські чиновники сподіваються, що Трампа принаймні вдасться відмовити від примусу Києва до несприятливої ​​угоди з Москвою.

 

FT також зазначає, що ”деякі офіційні особи у Києві” також переймаються тим, що їм не вистачає людей, вогневої могутності та західної підтримки, щоб повернути всю територію, захоплену Росією.

 

Болісні компроміси

 

За інформацією журналістів, за зачиненими дверима ведуться розмови про угоду, в якій Москва зберігає контроль над окупованими територіями, хоча суверенітет Росії не визнається, тоді як решті країни дозволено вступити до НАТО або їй надано еквівалентні гарантії безпеки.

 

Проте журналісти сумніваються, що Путін погодиться на вступ України до НАТО. Також сумніви викликає й те, що диктатор погодиться на «світ в обмін на землю», поки його війська, хоч і з величезними втратами, продовжують захоплювати нові території.

 

Редакція FT підкреслює, що за три місяці при владі президент США Джо Байден і його європейські союзники зобов'язані максимально підтримати Україну і поставити її в "максимально сильну позицію" перед можливим президентством Трампа або забезпечити фундамент для Камали Харріс.

 

"Кремль можна підштовхнути до переговорів про угоду, яка може бути задовільною для Києва та Заходу, лише якщо він вважатиме, що ціна продовження війни надто висока", - сказано у статті.

 

Офіційна позиція

 

1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна не піде на компроміси щодо територіальної цілісності.

 

За словами міністра закордонних справ, принцип «нічого про Україну без України» залишається незмінним.

 

«Не територіальні компроміси, а повна відповідальність Росії та відновлення територіальної цілісності та суверенітету України, включаючи Крим. Інакше це буде відкладена війна. Європа не може собі дозволити мати сірі зони чи заморожені конфлікти», - заявив Сібіга.

 

Раніше Financial Times з посиланням на неназваних європейських дипломатів заявило, що Сібіга виявився «прагматичнішим» у дискусіях про компроміси з Росією, ніж його попередник Дмитро Кулеба.

 

Зокрема, дипломати стверджували, що українські представники у спілкуванні зі своїми західними колегами стали нібито більш відкритими щодо ухвалення потенційної угоди про припинення вогню, згідно з якою російські війська залишилися б на захоплених територіях в обмін на гарантії безпеки для України. В українському відомстві спростували публікацію FT.

 

Настрої українців

 

Кількість українців, які вважають повну та капітуляцію РФ та виплату нею репарацій прийнятною умовою до укладання миру з країною-агресором скоротилася з 42% у 2023 році до 32% у 2024 році, свідчать результати дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України спільно з Асоціацією політичних психологів

 

Частка прихильників «компромісніших варіантів світу» зросла:

 

- Повернення до державних кордонів 1991 року, включаючи Донбас і Крим, для мирної угоди з РФ підтримують 27,3% (проти 25,1% у 2023 році);

 

- припинення вогню та відведення військ обох сторін від лінії зіткнення – 14,6% (було 10,9%);

 

- Повернення під український контроль територій, окупованих після 24 лютого 2022 року - 11,5% (з 9,2%);

 

- перетворення нинішньої лінії зіткнення на державний кордон із країною-агресором, якщо це відкриє шлях для вступу України до НАТО та ЄС — 4,8% (проти 2,9% 2023-го).

 

Можливо, ситуація зміниться, коли українці дізнаються деталі так званого “Плану перемоги” президента Володимира Зеленського.

 

“Зрозумівши всі позиції партнерів, усі реальні можливості для України, посиливши наш План перемоги, ми зробимо публічною нашу стратегію подальших дій. Важливо, що перспектива загалом має бути зрозумілою для кожного в нашій країні”, - сказав Зеленський під час вечірнього звернення у понеділок, 7 жовтня.