Пан або пропав: саудити врятують світ, якщо знешкодять Іран
Погрожуючи збільшити видобуток нафти, Саудівська Аравія може позбавити Кремль грошей на війну проти України. Та якщо Іран замінує Ормузьку протоку, цю нафту неможливо буде імпортувати.
Росія врешті догралася
Намір Саудівської Аравії збільшити видобуток сирої нафти може серйозно знизити доходи Росії від викопного палива, необхідного для її війни проти України, - повідомило видання Politico 3 жовтня.
За словами присутніх, під час нещодавньої розмови делегатів ОПЕК міністр нафти Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман попередив, що ціни виробників можуть впасти до 50 доларів за барель, якщо вони не виконають погоджених скорочень видобутку.
У чому причина таких різких рухів з боку саудитів? Раніше вони намагалися переконати інших членів ОПЕК+ скоротити видобуток, аби зберегти вищі ціни. Однак відсутність координації й односторонні кроки таких країн, як Росія, розчарували їх та переконали змінити курс.
Втім це стосується не тільки Росії, але й Іраку, котрий перевищив видобуток у серпні на 400 тисяч барелів, та Казахстану, чий видобуток має зрости з поверненням родовища Тенгіз.
Тож, за словами нафтових трейдерів, Саудівська Аравія тепер планує відповісти на це більшим експортом нафти, аби захопити частку ринку та отримати прибутки, навіть якщо ціни падатимуть.
Таким чином, Ер-Ріяд планує відмовитися від мети досягти ціни у 100 доларів за барель, натомість він хоче збільшити видобуток, аби забезпечити своє домінування на світовому ринку навіть ціною падіння цін на нафту, повідомила Financial Times.
Цей намір відновити масштаб виробництва може втілитись у життя вже у грудні поточного року.
При цьому портал Mind нагадує, що РФ значною мірою залежить від прибутків від нафти та газу, котрі становили майже одну третину загального федерального доходу країни у 2023 році та 42% у 2022 році. Отже, прибутки від викопного палива у фінансуванні військової машини Росії мають ключове значення.
За словами економіста і наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир Олександри Прокопенко, падіння цін на нафту на 20 доларів за поточним обмінним курсом призведе до втрати Росією 1,8 трлн рублів (20 млрд доларів), що становить приблизно 1% від ВВП країни.
Це змусило би росіян або скоротити фінансування війни (що є малоймовірним під час "повномасштабки"), або ж змиритися зі зростанням інфляції та підвищенням процентних ставок, підсумувала експерт у коментарі Politico.
Все це відбувається на тлі й так галопуючої у РФ інфляції. За повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, у вересні в економіці Росії зафіксовано прискорення інфляції на рівні 0,09 % (з 3 по 9 вересня), 0,1 % (з 10 по 16 вересня), 0,06 % (з 17 по 23 вересня), 0,19 % (з 24 по 30 вересня).
Як передбачають економісти, встановлений центробанком РФ цільовий показник інфляції на рівні 4% до кінця року не буде досягнутий. За підсумками 2024 року прогнозують збереження темпів інфляції на високому рівні (в середньому 7%), з тенденцією до сповільнення у листопаді та грудні на тлі жорсткої грошово-кредитної політики російського державного регулятора.
А загалом цінову війну з Росією Саудівська Аравія розпочала ще у березні 2020 року. Рішення королівства досягти рекордних рівнів на тлі пандемії Covid сприяло 65% квартальному падінню цін на нафту до 17-річного мінімуму, нагадує LB.ua. Інший крок Саудівської Аравії щодо збільшення видобутку, щоб покарати інших виробників, призвів до обвалу цін на нафту нижче 10 доларів за барель у 1986 році.
Ключі від скрині
Втім, здається, ключі від зниження ціни нафти знаходяться частково не у найбезпечнішому місці: а саме - у кишені Ірану.
Про що йдеться? Іран частково контролює Ормузьку протоку - вузький водний шлях у гирлі Перської затоки. Довжина протоки складає 195 км, а ширина від 55 (у найвужчому місці) до 95 км.
Протока поділена на два транспортні канали шириною близько 2,5 кілометра кожен, відділені один від одного п’ятикілометровою буферною зоною.
Наразі Ормузька протока є єдиним морським шляхом, котрий дає змогу експортувати арабський газ і нафту до третіх країн, зокрема до США. Як повідомляє Bloomberg, це основний судноплавний маршрут, що обслуговує майже 30% світової торгівлі нафтою.
Так, у першому кварталі 2024 року танкери перевозили через протоку майже 15,5 мільйонів барелів на добу сирої нафти та конденсату з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів та Ірану. Протока також має вирішальне значення для зрідженого природного газу (ЗПГ), оскільки через неї проходить більше однієї п’ятої світових поставок, переважно з Катару.
Але невелика глибина протоки робить судна тут вразливими для мін. А близькість до суші, зокрема Ірану - відкритими для атак береговими ракетами або перехоплення патрульними катерами чи гелікоптерами.
У минулому Іран неодноразово атакував торговельні судна, котрі перетинають протоку, погрожував заблокувати транзит. Нинішня ескалація конфлікту між Іраном та Ізраїлем загострює цю небезпеку.
За словами експерта з питань енергетики Олександра Мельничука, Близький Схід - стратегічно важливий регіон для поставок нафти, й будь-яке загострення напруженості, особливо на ключових маршрутах, як-от Ормузька протока, може спричинити перебої у постачанні та накрутити ціни на нафту.
Відповідно, після запуску Іраном ракет по Ізраїлю ціни на нафту почали зростати після декількох тижнів зниження. Brent, міжнародний еталон, зріс на 5%, але пізніше стабілізувався на рівні 2,4%, трохи нижче 70 доларів за барель.
Тож Захід нині стурбований, що конфлікт у Перській затоці може перекрити експорт нафти Ормузькою протокою, а це не знизить, а навпаки підвищить ціни.
Втім надія не вщухає: у вівторок, 8 жовтня ціни на нафту на світових біржах знову впали більш ніж на долар.
"Геополітична напруженість на Близькому Сході зберігається, але останнім часом спостерігається деяке зменшення впливу через очікування, що будь-які перебої з енергопостачанням можуть бути більш зваженими", - цитує Укрінформ ринкового стратега IG Єп Джуна Ронга.
За його словами, "ще немає ясності щодо того, як Ізраїль буде відповідати Ірану, і ми можемо очікувати, що ціни залишаться підтриманими на тлі ціноутворення геополітичних ризиків".
Йдеться, вочевидь, про атаку Ізраїлю на іранську нафтову промисловість, у відповідь на що Іран і може замінувати Ормузьку протоку. Та деякі аналітики вважають, що атака на іранську нафтову інфраструктуру малоймовірна, попереджаючи, що ціни на нафту можуть стикнутися зі значним тиском у бік зниження, якщо Ізраїль зосередиться на будь-якій іншій цілі.
Ірина Носальська