Рада привела кримінальне законодавство у відповідність до Римського статуту

Відтепер українське законодавство відповідатиме нещодавно ратифікованому Римському статуту.

Верховна Рада схвалила в цілому законопроєкт №11484 стосовно внесення змін в кримінальне законодавство у звʼязку з ратифікацією Римського статуту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 9 жовтня.

За відповідні зміни проголосували 228 народних депутатів. Відтепер українське законодавство відповідатиме нещодавно ратифікованому Римському статуту.

Відповідно до ухваленого закону, за злочини проти людяності буде передбачена кримінальна відповідальність. Також він передбачає збільшення строків покарання за злочин агресії до довічного позбавлення волі.

Закон внесе командну відповідальність. Тобто командири нестимуть відповідальність за воєнні злочини своїх підлеглих, навіть якщо вони не скоювали їх особисто, але знали про них та ігнорували їх.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що цей законопроєкт був необхідним для того, щоб набув чинності ратифікаційний закон, прийнятий Верхною Радою і підписаний президентом 24 серпня. Фактично, це завершення довгої дороги роботи над цим проєктом і далі залишається лише імплементація.

"Сьогодні Україна вкотре підтвердила свою належність до цивілізованих демократичних держав. Саме цим ми відрізняємось від Росії, яка веде геноцидальну агресію на знищення України і світового порядку, заснованого на правилах міжнародного права. І саме тому Росія вимагала щоб ми не ратифіковували Римський статут – росіяни знають, що покарання за їхні злочини неодмінно настане", – написала Мудра у Facebook.

Вона запевнила, що на цьому Україна не зупиниться, адже це тільки початок масштабної реформи кримінального законодавства щодо міжнародних злочинів.

Нагадаємо, даний закон Рада ухвалила 21 серпня. Метою закону є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту.

Прохання МКС про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи).

Також Україна заявляє, що прохання МКС про співробітництво та будь-які документи, що до нього додаються, мають надсилатися українською мовою або супроводжуватися перекладом на українську мову.

Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом 7 років, якщо йтиме мова про українських громадян.

Римський статут набере чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти. А деякі поправки до Римського статуту набирають чинності через 1 рік після здачі на зберігання генсеку ООН ратифікаційної грамоти.

Після набрання чинності закону та Римського статуту держава набуде повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді та зможе брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС, висувати свого кандидата на посаду судді, затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту.

Римський статут: чи є для українців небезпека в його ратифікації

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp