Нова зима війни: перспективи для України на полі бою

Починається перехід у справжній холодний сезон з дощами та бездоріжжям. Якою може бути війна взимку 2024-2025 рр.? Якої конкретної допомоги Україна потребує від наших західних партнерів?

Особливості операції на Курщині

Значення Курської операції Сил оборони України, що триває з 6 серпня цього року, переоцінити важко: за заявою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, вона вже відтягла з інших ділянок фронту в Україні близько 50 тисяч окупантів.

За словами Сирського, таким чином російські сили послабили угрупування на інших напрямках, зокрема, Запорізькому, Херсонському та Краматорському.

"Це, звичайно, полегшило нам умови для ведення оборонної операції",- контастував головком.

6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція є "важливим етапом війни", оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію "саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть".

Зеленський також додав, що Курська операція утворила один із найбільших внесків до обмінного фонду військовополонених.

Водночас, за словами голови Ради резервістів сухопутних військ Івана Тимочко, Росія через західні ЗМІ намагається показати, що операція ЗСУ на Курщині нібито стала невиправданим кроком. Зокрема, про це твердить військовий блогер та оглядач видання Bild Юліан Репке.

"Я б не став вірити Репке, який є хитрим маніпулятором з проросійським ухилом. Він часто маніпулює правдивою інформацією, домішуючи у неї велику кількість хибної, що вже геть не нагадує аналіз перебігу подій", - зауважив Тимочко у коментарі 24 каналу.

При цьому українські військові зможуть утримувати російську територію у Курській області ще впродовж кількох місяців, а, може, й довше, вважають фахівці. Як пише Bloomberg з посиланням на офіційних осіб США, котрі побажали зберегти анонімність, росіяни зосередилися на наступі на сході України, тому ЗС РФ обмежено атакували у Курській області. З цієї причини Україна досі не зіткнулася з серйозними проблемами з поставками вантажів у район Курська.

Але деякі з проблем вже вимальовуються, передусім пов’язані зі зміною погоди.

Волога погода сприяє бездоріжжю, по котрому ще може пересуватися російська гусенична техніка, і вже грузне колісна українська, котру ЗСУ задіяли при заході на Курщину. Дощі заважають працювати і нашим дронам.

Втім, за словами опозиційного блогера і журналіста Майкла Накі, вже незабаром дороги у Курській області стануть непрохідними й для російської важкої техніки.  

"Насправді Курська область – це територія, де на відміну від всієї решти лінії фронту йде маневрена війна. Що це означає? Підрозділи постійно переміщуються, б'ються один з іншим, оточують, виходять із оточення, прориваються. Загалом там таке якесь просто безперервне "мочилово" з обох боків. Тому чітко сказати, хто де знаходиться і що контролює не можуть навіть люди з місць - тому що до кінця незрозуміло, хто куди просунувся за останні 10 хвилин. Так - на відміну від усієї решти лінії фронту,  де російські війська наступають уже рік, й просуваються там на 100 м за півроку", - зауважив Накі у своєму YouTube-каналі.

Війна на виснаження

Разом із тим ворог зосередив основні зусилля на Покровському, Лиманському, Куп'янському і Курахівському напрямках.

12-13 жовтня російська армія здійснила обмежений наступ на межі Донецької та Запорізької областей, досягши лише локальних успіхів. Згідно з українськими та російськими джерелами, підрозділи 336-ї морської піхотної бригади (Балтійський флот) та 394-го мотострілецького полку (127-ма мотострілецька дивізія) розпочали наступ поблизу села Левадне (південний захід від Великої Новосілки).

Втім, за даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), активність Росії там не є частиною масштабної наступальної операції - це скоріше відволікаючі маневри.

Як пише The Economist, незважаючи на захоплення Вугледару і тиск на Торецькому напрямку, Росія все ще не змогла захопити такі важливі міста, як Часів Яр і Покровськ. Останній залишається ключовим логістичним вузлом для України, але російські війська застрягли у боях за нього.

Взяття Покровська дозволило б Росії продовжити наступ на центральну Україну та погіршити логістику на півдні Донбасу. Проте, за словами колишнього німецького чиновника з оборонних питань Ніко Ланге, Росія не має достатньо сил для проведення повномасштабного наступу на Покровськ, незважаючи на близькість її артилерії до міста. Однак, навіть у разі успіху, операція може тривати кілька місяців і завдати великих втрат російським військам.

При цьому протягом минулого тижня лідером за кількістю військових зіткнень став Курахівський напрямок - 1158 боїв із росіянами.

Загалом експерти сходяться на думці, що найближчими місяцями можливе лише стихання російського наступу на Донбасі. Тож війна триватиме і 2025 року, і розгортатися вона може за різними сценаріями.

The New York Times пише, що для зовнішніх спостерігачів повільний, але "впевнений відступ" України з Донбасу може здатися сигналом про перевагу РФ на полі бою, "але українські командири та військові експерти заперечують це, кажучи, що в регіоні розгортається більш критична боротьба, яка виходить за межі простих територіальних здобутків і втрат".

"Зараз це війна на виснаження, кажуть вони, коли кожна сторона намагається виснажити іншу, завдаючи максимальних втрат, сподіваючись зламати спроможність і волю ворога продовжувати війну", - йдеться у статті.

Не союзники, а партнери

Спочатку український наступ на Курщині вразив західних партнерів своїм швидким першим успіхом, пише Bloomberg. Однак у деяких він викликав занепокоєння через те, що вартість операції може виявитися зависокою - у разі контратаки Москви й витіснення українських військз цієї території.

Та після місяців очікувань Київ начебто отримує нині стабільні поставки артилерійських боєприпасів. Це, безумовно, є заслугою партнерів, включно з чеською ініціативою з доставки боєприпасів та американсько-французькими зусиллями з розвитку артилерійських можливостей України у довгостроковій перспективі, зауважує видання.

Але що далі? Війна взимку цього року можу бути особливо важкою, попереджає The Wall Street Journal. Насамперед - через "крапельне" постачання зброї та боєприпасів, котрих ледь вистачає для нашого захисту.

Ще один надважливий чинник - це президентські вибори у США. Аналітики вказують, що сподівання Путіна на певні здобутки в українській війні залежать саме від перемоги чи поразки експрезидента США Дональда Трампа на виборах у листопаді. А сам Трамп обіцяє припинити війну в Україні одразу після виграшу, водночас постійно критикуючи виділення Україні військової допомоги.

"Для середньостатистичного американця неважливо, хто перемагає, а хто програє - головне, щоб був мир. І Трамп каже, що готовий все вирішити за 24 години. Звісно, він бреше, бо це неможливо. Це звичайний популізм", - наголосив у ефірі 24 каналу громадський і політичний діяч зі США Юрій Рашкін.

Ірина Носальська