Зимовий час: чи буде переведення годинників в жовтні останнім
Цьогоріч українці мають перевести годинники на зимовий час востаннє - він залишиться назавжди. Що водночас не зменшує голосів критиків, які вимагають зафіксувати не зимовий час, а літній.
Коли переводимо годинники на зимовий час
Кожного жовтня українці переводять годинники на зимовий час в останню неділю місяця. Ця традиція триває вже понад чотири десятиліття, проте цього року вона має стати останньою.
Годинники в Україні почали переводити ще з 1981 року. Тоді ця практика була введена з метою ефективного використання денного світла та економії енергії. Щороку українці двічі переводили годинники: у березні - на літній час, а в жовтні - на зимовий.
Улітку 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон №4201 про скасування переведення годинників двічі на рік. Цієї осені українці востаннє переведуть годинники на зимовий час, з 4-ї на 3-тю годину ночі. Це відбудеться 27 жовтня. Після цього Україна залишиться на зимовому часі постійно, який, вважається більш природним для України, розташованої в межах другого часового поясу.
Астрономка Людмила Марченко в розмові з виданням Суспільне пояснила, що тривалість дня у різних регіонах України одинакова, але сонце встає і заходить по різному.
"Щоб було найбільш наглядно, ми беремо за приклад дві крайні дати - день зимового сонцестояння і день літнього сонцестояння та дві точки країни на сході та заході - Донецьк та Львів. Тривалість дня і там і там однакова - 16 годин, але у Дніпрі сонце заходить о 20:45, а у Львові - о 21:36. Тобто майже до 10 години вечора на заході України все ще панує день",- каже фахівчиня.
Взимку сонце сходить у Дніпрі о 7:29, а заходить о 15:48. Тривалість дня 8 годин 19 хвилин, – лише трохи більше за довжину робочого дня, каже Людмила Марченко.
"Територія України велика, і різниця між Донецьком і Львовом - більш ніж 45 хвилин. І те, що прийнятно для сходу України, - на вулиці вже світло і можна йти на роботу, на заході України ще 45 хвилин буде темно. Але сучасне суспільство не передбачає можливості існування різного часу в різних частинах України. Це дуже складно з економічного та логістичного погляду",- пояснює вона.
Критика зимового часу
Далеко не всі українці підтримують постійний зимовий час на всій території країни. Жителі деяких регіонів, зокрема Луганської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей, які географічно ближче до третього часового поясу, висловлюють своє занепокоєння, адже за таких умов, влітку сонце вставатиме дуже рано, о 3-й ранку.
Про проблему говорили зокрема українські науковці. Президент Академії наук вищої школи Олександр Наконечний у заяві, опублікованій у виданні "Новинарня", зазначив, що провідні держави світу практикують переведення годинників у літні місяці, зокрема, США, Канада, Велика Британія і країни ЄС. Натомість Росія, Білорусь і Китай відмовилися від цієї практики.
"Таким чином, з ухваленням законопроєкту №4201 Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС та інших держав, що підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, і прийняла варіант, характерний для тоталітарного світу. Таке рішення важко пояснити з точки зору будь-якої політичної логіки", - стверджує очільник АН вищої школи.
Наконечний пише, що відтепер наприкінці червня у Києві світатиме о 3-й ранку, а сутенітиме - о 20-й вечора. Це, за його словами, збільшить витрати на освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени.
"Натомість у ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Тож наступний крок, до якого змушена буде вдатися влада в умовах дії законопроєкту №4201 - це запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, що цілком нівелює ефект часової "стабільності", який повинен забезпечити законопроєкт №4201", - підсумовує Олександр Наконечний.
Тому він закликав Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт. Також науковець попросив доручити уряду утворити робочу групу з фахівців, які б могли попрацювати над вдосконалення системи обчислення часу в Україні.
Зазначимо, що на початку жовтня петиція під авторством народного депутата від партії "Європейська солідарність" Олексія Гончаренка проти скасування переведення годинників на зимовий і літній час набрала понад 25 тисяч підписів. Тепер її розгляне президент.
У петиції Гончаренко закликав Володимира Зеленського ветували ухвалений Верховною законопроєкт №4201 про обчислення часу, який має скасувати переведення годинників.
На думку Гончаренка, він є "недоопрацьованим" і "шкідливим" для країни.
У петиції депутат зазначив: згідно з "новим часом", влітку світанок наставатиме о 3-й годині ночі, а сутенітиме о 20-й.
"До всього іншого таке рішення не надасть користі й у питанні економії електроенергії, особливо враховуючи втрачені потужності та постійні атаки на нашу енергосистему з боку Росії. Оскільки тепер буде збільшено витрати на електроенергію для споживачів і підприємств у вечірні години навесні, влітку та восени",- йдеться у петиції.
Також, за словами Гончаренка, Україна матиме дві години різниці з Європою, що "суттєво впливатиме на ефективність нашої співпраці з партнерами".
Реакції президента поки що не було.
Також слід зазначити, що деякі науковці підтримують усталення зимового часу в Україні. Біологиня Ольга Маслова в своєму Facebookзазначила, що сезонне переведення годинників не є корисним для людей.
"Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого - орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні. Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, а говорячи більш сленгово - джетлаг",- пояснила науковиця.
Тому слід з'ясувати, наскільки переведення годинників впливає на здоров'я людей.
ДТП може побільшати
Як розповів лікар Київського міського центру профілактики хвороб Отто Стойка, переведення годинників вплине на біоритми українців. Наприклад, оскільки починає швидше темнішати, разом з переведенням годинників збільшиться кількість дорожньо-транспортних пригод.
"Тобто внаслідок того, що люди повертаються ввечері, більш темно. І вони різко так не зможуть адаптуватися до зимового часу. Оскільки людина адаптується поступово. Хоча взагалі, чим темніше, тим більше аварії, це очевидно",- каже Стойка в ефірі Київ 24.
Перехід на зимовий час дає додатковий стрес. Стойка наголосив, що це значно вплине на режим сну.
Однак Олександр Наконечний стверджує, що на сьогодні немає визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б свідчили про серйозний вплив переведення годинників на здоров’я.
"І це є цілком зрозумілим: адже десятки мільйонів людей, регулярно подорожуючи по всьому світу, змінюють годинні зони не двічі на рік, а значно частіше, й не на одну годину, а на більший часовий інтервал. Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних наслідків і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони",- зазначив очільник АН вищої школи.
Валерія Шипуля