Міжнародний реєстр збитків: як українцям отримати компенсації

У квітні в Гаазі, на конференції "Відновлення справедливості для України", створили Міжнародний Реєстр збитків, завданих внаслідок російського вторгнення. Скільки українців вже скористалися ним?

Найбільше заяв - з Маріуполя

Цей Реєстр - система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат, шкоди від агресії Росії проти України.

Це перша складова Глобального Компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще в травні 2022 року разом з міжнародними партнерами.

Реєстр почав прийом заяв від громадян України щодо пошкодженого або зруйнованого житла 2 квітня 2024 року. А 25 липня було ухвалено рішення про право подавати заяви усім постраждалим українцям, в тому числі й тим, чиє зруйноване житло розташоване на тимчасово окупованих територіях.

"На сьогодні подано більше 10 тис. заяв із 621 населеного пункту України. Найбільшу частку заяв становлять заяви з Донецької області - близько 35%, а серед міст України найбільше заяв подано з Маріуполя - майже 1 150", - зазначив народний депутат, голова ТСК ВР з питань захисту прав ВПО та інших осіб, член постійної делегації у ПА ОБСЄ Павло Фролов.

За його словами, 65% усіх заяв стосуються пошкодження чи знищення квартир, інші - різних типів індивідуальних будинків та різноманітних житлових приміщень.

Очікується, що до Реєстру надійде щонайменше 6-8 млн заяв, можливо, й до 10 млн. І це буде один із найбільших серед усіх подібних компенсаційних механізмів. З огляду на це, організація та діяльність Реєстру побудовані з урахуванням практичної потреби в опрацюванні такої великої кількості заяв і величезним обсягом доказів.

Перші виплати - після війни

Щодо визначення та виплати компенсацій поки що немає жодної конкретики, проте постраждалі беруть ініціативу до своїх рук.

"Незважаючи на те, що вказувати суму компенсації не потрібно, 99% заявників вирішили зазначити конкретну суму. Середня заявлена сума становить близько 54 тис. євро", - сказав Фролов.

Він нагадав, що Реєстр збитків не виплачує гроші та не аналізує вартість позовів, визначати розмір компенсацій буде Комісія з розгляду претензій, яка незабаром має запрацювати.

"Важливо, що отримання компенсації за державною програмою єВідновлення не впливає на право отримати відшкодування від Реєстру збитків і навпаки. Відомо, що 405 українців, які подали заяви до Реєстру, вже отримали компенсації за єВідновленням",- пояснив нардеп.

За його словами, наповнення Компенсаційного фонду може відбутися за рахунок заморожених російських активів, грантів від партнерів або виплат репарацій. Цей шлях тривалий та нелегкий, але після закінчення війни і завершення юридичних процесів теоретично можуть вже розпочатися перші виплати.

Важливо, подаючи заяву на відшкодування пошкодженого чи зруйнованого житла, додати до неї файли з доказами.

"На сьогодні понад 10 тисяч українців уже подали заяви до Реєстру, більшість з яких з файлами з доказами: документами чи фотографіями. Проте 1,4 тис. заяв було подано без додаткових файлів доказів, але з інформацією з різних баз даних. Для оцінки таких заяв будуть використані зовнішні ресурси, зокрема супутникові знімки",- розповів Фролов.

На сайті Реєстру вказано, що він не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заяви по суті, не досліджує та не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат.

Це будуть функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Проте робота над створенням компенсаційного механізму вже розпочалася, і мандат Реєстру включає в себе сприяння їй.

Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках цієї нової структури, і всі внесені заяви та докази будуть передані до неї.

Заявники мають розуміти і прийняти той факт, що створення компенсаційного механізму займе певний час, а оскільки це складний багатосторонній процес, то неможливо спрогнозувати його строки. Реєстр регулярно інформуватиме про перебіг цієї роботи.

Нові категорії постраждалих

Невдовзі у Реєстрі збитків планують запустити нові категорії для прийому заяв від постраждалих українців.

Пресслужба Реєстру уточнила, про які саме категорії йдеться: пов’язані з фактом смерті та зникнення найближчих родичів; вимушене внутрішнє переміщення; руйнування інфраструктури України, а також низка додаткових видів збитків, пов'язаних з пошкодженням і знищенням майна.

Окрім заяв українською чи англійською мовами від фізичних осіб, деякі з цих категорій будуть відкриті для подання заяв від юридичних осіб та держави Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади.

Серед останніх нововведень Реєстру - дозвіл заявникам, як фізичним, так і юридичним особам, призначати представників, які можуть подавати заявки від їхнього імені. Зокрема, буде дозволено батькам та опікунам це робити від імені своїх неповнолітніх дітей.

Також передбачена процедура подання заяв до реєстру в режимі офлайн у центрах надання адміністративних послуг - ЦНАПах.

Пояснюють, що така процедура забезпечить доступність Реєстру для тих, хто не може або не хоче користуватися цифровими інструментами. Водночас заявку, як і раніше, можна подати онлайн - за допомогою застосунку або порталу "Дія". Це стосується як нових категорій, так і заяв, пов'язаних із пошкодженням та руйнуванням житла.

А невдовзі знову будуть запущені нові категорії заяв. Зокрема, ті, що стосуються порушення особистої недоторканності; втрати майна, доходу або засобів до існування; ділових та інших економічних втрат; втрати доступу до державних послуг; втрати історичної та релігійної спадщини; шкоди навколишньому середовищу та природним ресурсам; розмінування та знешкодження боєприпасів, що не вибухнули.

До ініціативи створення Міжнародного реєстру збитків для України долучилися 40 країн, а офіс проєкту вже відкрито в Києві. Тепер рада директорів Реєстру закликає завершити розробку договору про сам механізм компенсації з доступом до коштів для відшкодування збитків. Для цього передбачається використання надприбутків від заморожених на Заході активів РФ, а українська сторона домагається їх повної конфіскації.

Галина Гірак