МВФ дав прогноз курсу гривні до долара
Фонд спрогнозував, яким буде курс гривні до долара до 2029 р. Чим відрізняється новий прогноз від попереднього.
Оновлений курс гривні до долара суттєво відрізняється від попереднього прогнозу. В чому полягають відмінності та як почуває себе рубль - валюта країни-агресорки, адже обидві країни перебувають у стані війни.
Новий прогноз МВФ краще за попередній
МВФ оприлюднив нові прогнози щодо різних валют світу. Про це йдеться в доповіді “Перспективи світової економіки” (WEO).У свіжому огляді покращено прогноз курсу долара до гривні порівняно з оцінками квітня.
Оновлений курс гривні до долара суттєво відрізняється від попереднього прогнозу. Згідно з новими даними МВФ, середньорічний курс гривні до долара в Україні становитиме: 2024 р.: 41 грн за дол. (без змін); 2025 р.: 45 грн за дол. (зниження на 0,8 грн з 45,8 грн); 2026 р.: 46,8 грн за дол. (без змін); 2027 р.: 48,6 грн за дол. (зниження на 1,8 грн з 50,4 грн); 2028 р.: 50,2 грн за дол. (зниження на 1,9 грн з 52,1 грн); 2029 р.: 51,7 грн за дол. (зниження на 2,4 грн з 54,1 грн).
Прогноз уряду
Прогнози МВФ загалом відповідають очікуванням українського уряду.
Нагадаємо, згідно із законом про державний бюджет на 2024 р., середній курс гривні до долара встановлено на рівні 40,7 грн за дол. Своєю чергою у проєкті бюджету на 2025 р. передбачено середній курс у 45 грн за дол.
Відомо також, що у червні поточного року Кабмін затвердив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. З документа виходить, що уряд очікує зростання середнього курсу долара: у 2025 р. до 45 грн за дол.; у 2026 р. до 46,5 грн за дол.; у 2027 р. до 46,4 грн за дол.
Погляд на курс в НБУ
Днями була перша річниця відтоді, як НБУ відмовився від режиму фіксованого курсу на користь керованої гнучкості.
“Найважливіша зміна за цей рік – курс почав виконувати роль поглинача шоків, а не генератора. Це насправді тектонічний поступ в умовах війни”, - написав голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Економічної правди.
За його словами є дві відповіді на питання: навіщо НБУ відмовився від фіксації курсу. Складна відповідь базується на поясненні економічних процесів. Так, тривала фіксація обмінного курсу призводить до накопичення мікро- та макроекономічних дисбалансів, що зрештою перетікають у валютні кризи. В Україні насправді таке вже було: і у 2008 р., і у 2014 р.
А просте пояснення полягає у тому, що фіксація курсу та впровадження валютних обмежень 24 лютого 2022 р. – це як той “турнікет”, який наклав НБУ, щоб зупинити “критичну кровотечу” української економіки, яка зазнала безпрецедентного шоку.
Пишний каже, що за рік відбулися зміни на валютному ринку.
Перше – ринок адаптувався, а населення та бізнес поступово звикають до курсових коливань і вже не так активно на них реагують.
Друге – ми забули про проблему множинності курсів. Нагадаю: різниця між готівковим та офіційним курсами в окремі періоди сягала 25%. Бувало, що офіційний курс становив 36,6 грн/дол., а готівковий перевищував 43 грн/дол. Зараз різниця не більше 1%, наприклад, у вересні вона зменшувалася до 0,3%.
Третє – коливання курсу на готівковому ринку, де купує та продає валюту населення, суттєво знизилися. На це мало звертають увагу, але вже рік готівковий курс не живе окремим життям та не “скаче в довжину” на кілька гривень за першого ж потрясіння. Це пов'язано з тим, що зв'язок готівкового курсу з офіційним посилився. Завдяки тому, що НБУ згладжує будь-які загрозливі коливання офіційного курсу, маємо відносну стійкість і на готівковому ринку.
Голова НБУ пояснив, чому цього року відбулось послаблення гривні. Так, офіційний курс гривні до долара послабився майже на 13%.
“Це відбулося на тлі поєднання екзогенних факторів (триваліша та інтенсивніша війна, руйнування енергетики, чутки про “дефолт”), пом'якшення монетарної політики і валютних обмежень НБУ, що було критично важливо для бізнесу та стимулювання економічної активності”, - каже Пишний.
Як відомо, НБУ не дає прогнозів щодо курсу валют на майбутнє, проте за словами Пишного, кардинальних змін у валютно-курсовій політиці очікувати не варто.
“Ми залишаємося в режимі керованої гнучкості курсу. На нашу думку, цей режим наразі є оптимальним, ураховуючи перманентний структурний дефіцит валюти. Хоча ми завжди зазначаємо, що керована гнучкість курсу – це проміжний формат, про перехід до повноцінного плавання курсу говорити точно зарано”,- сказав він.
Отже, валютно-курсова політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку. Це важливо для виконання нашого ключового завдання: збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цілі 5% найближчими роками.
Для цього НБУ зберігатиме активну присутність на ринку: компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти та убезпечуватиме курсову динаміку від різких рухів. Це сприятиме помірним коливанням гривні в обидва боки (і в бік послаблення, і в бік зміцнення) як на відносно коротких, так і на триваліших часових проміжках залежно від зміни ринкових умов. Крім того, ми й надалі будемо уважно стежити за станом ринку, щоб уникати потрясінь.
Рубль знецінюється
Своєю чергою стан справ у рубля – валюти країни-агресора не найкращий.
Російський рубль продовжує дешевшати до американської та європейської валют. Офіційний курс долара, встановлений Центробанком РФ становить 97,24 руб.
За словами Ігоря Ліпсіца, доктора економічних наук у 2022 р. на російському ринку вже була паніка. Тоді рубль дійшов до співвідношення з доларом 120 до 1. Тоді проблему вирішили терміново тим, що зобов'язали всіх експортерів повертати валютний дохід до Росії, його одразу ж продавали, й норма повернення була 80% – 90%.
“Зараз норму знизили до 25%. Гроші не можна з-за кордону повернути в Росію. Експорт є, але банківські санкції заважають повернути гроші з закордонних доларових рахунків. Тому валюти надходить менше. Імпорт дорожчає, рубль знецінюється, сильно дорожчають товари, й вони стають менш доступними простому населенню”,- зазначив Ліпсіц у коментарі 24 Каналу.
За його словами, рубль перебуває в ситуації інфляції. Центробанк за законом відповідає за стабільність рубля. У нього залишився один інструмент. Це ключова ставка. Вона не зупиняє інфляцію, але Центробанк не може відмовитись використовувати цей інструмент, і це зупиняє економіку, бо кредити стають надзвичайно дорогими.
“Це викликає кумедні конфлікти всередині керівництва Росії. Деякі державні органи вже ненавидять Центробанк. Вони його жорстко критикують, мовляв, Центробанк здійснює диверсію щодо економіки Росії. Центробанк розуміє, що інфляція розганяється, економіка зупиняється, тому відбувається зростання ставки”,– зауважив Ліпсіц.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що в Україні ситуація з інфляцією краща, ніж в РФ.
“Інфляція у них вище за нашу вдвічі. У нас - 4%, у них 8%. Можливо причиною є проблеми, що назрівають в промисловості”,- каже експерт.
Те, що в Росії висока інфляція, визнають і в Центробанку РФ.
Там заявили про виснаження останніх резервів російської економіки. Разом зі збільшенням російського ВВП на 5% завдяки трильйонним вливанням у виробництво зброї одночасно прискорюється інфляція.
“Це свідчить про те, що економіка, як і раніше, перебуває у стані значного перегріву. Водночас можливостей збільшити випуск товарів і послуг у бізнесу практично не залишилося. Дефіцит кадрів та потужностей для виробництва може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки уповільнюватимуться, попри всі спроби стимулювати попит. По суті, це сценарій стагфляції, і зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії”,– заявила голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна.
Вікторія Хаджирадєва