Удар по Держпрому у Харкові. РФ проти ЮНЕСКО

Росія продовжує ракетні обстріли Харкова. Увечері 28 жовтня окупанти атакували центр міста, потрапивши до легендарної будівлі Держпрому на площі Свободи. Держпром було збудовано у 20-х роках минулого століття. Він вважається найвідомішим об'єктом радянського конструктивізму та перебуває під захистом ЮНЕСКО.

 

Масштаби руйнувань

 

Пряме влучення російського боєприпасу повністю знищило одну зі стін будівлі та перекриття над третім поверхом. Попадання припало до під'їзду, де розташований господарський суд, до кабінету одного із суддів. Держпром — цивільний об'єкт, жодного військового значення не має.

 

Унікальна споруда

 

Держпром – найвища споруда Харкова та одна з найбільших конструктивістських будівель на пострадянському просторі. Деякі дослідники називають його "радянським хмарочосом": загальна висота споруди - 108 метрів, з яких 45 складає телевежа на даху одного з корпусів. Незважаючи на обсяги, звели будинок дуже швидко: готуватися до будівництва почали влітку 1925 року, а відкриття приурочили до 11-ї річниці революції, 7 листопада 1928-го. Причиною таких стислих термінів є особливе призначення будівлі: її будували для уряду Радянської України — столицею УРСР до 1934 року був саме Харків.

 

Час заощадили унікальні інженерні рішення – за них відповідала команда під керівництвом Павла Роттерта. До 80% робіт механізували, а як основний матеріал використовували індустріальний залізобетон - на той момент новий матеріал. Крім головного інженера Роттерта, над будинком працювали архітектори Сергій Серафимов, Самуїл Кравець та Марк Фельгер; проект, з яким вони виграли архітектурний конкурс, називався Непроханий гість.

 

Складна геометрія

 

Держпром складається з трьох частин із Н-подібними планами. Між висотними корпусами повітряні прольоти на різних рівнях, від четвертого поверху до восьмого. Будівля збудована півколом навколо площі Свободи. Архітектор Серафимов писав, що намагався "показати фабрику, завод, який став палацом". Британський дослідник модернізму Оуен Хазерлі зазначав, що складна геометрія Держпрому викликає «запаморочливе відчуття, ніби ти в уявному, але тому не менш відчутному місті Фріца Ланга, яким можна пройтися і все доторкнутися».

 

Коли 1934 року столицю УРСР перенесли до Києва, будівлю зайняв Харківський обласний виконавчий комітет компартії. Німецькі війська під час Другої світової використовували його для стайні — а перед відступом у 1943 році підпалили, проте будівля встояла.

 

Черговий злочин

 

Зараз у Держпромі розміщуються офіси. Будівля залишається символом Харкова: 2018 року його визнали пам'яткою архітектури національного значення. Згодом у ньому змінили багато оригінальних деталей, у тому числі матеріали та форму віконних рам. Незважаючи на це, у 2017 році Держпром висунули кандидатом до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Він, як і раніше, не має такого статусу, але у вересні 2023 року організація внесла будівлю до списку об'єктів для «посиленого захисту» — поряд із собором Святої Софії у Києві, історичним центром Львова та іншими українськими пам'ятниками. Це означає, що його пошкодження вважається серйозним порушенням Гаазької конвенції 1954 про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та її Другого протоколу, прийнятого в 1999 році.