На противагу Китаю: чи втілить Моді роль головного переговорника

Наскільки вірогідно, що місцем проведення Другого саміту миру може стати Індія - покажуть час та обставини. Але чи є в Індії потенціал бути основним посередником у перемовинах між Україною та агресивною Росією?

Що, де, коли?

Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Індія може стати місцем проведення другої Мирної конференції щодо України, під час якої  Київ готовий заслухати пропозиції інших країн щодо завершення війни - про це глава держави сказав в інтерв’ю індійському виданню The Times of India.

За словами Зеленського, він розмовляв про це й з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

"Ми говорили з Моді... Я вважаю, що ми могли б провести Другий саміт миру в будь-якій поважній столиці. Безумовно, це може бути в Індії", - сказав Зеленський.

При цьому президент вважає, що Моді подібний захід організувати зможе. Він також додає, що Україна готова вислухати пропозиції щодо завершення війни від таких країн, як Китай, Бразилія, Індія й членів Європейського Союзу. Втім Зеленський наголосив, що такі пропозиції мають ґрунтуватися винятково на українському форматі, оскільки війна "йде у нас", пише УНН.

Між тим відомо, що у листопаді, як раніше планувалося, Другого саміту миру скорше за все  не буде.

"У листопаді Другий саміт миру ще не відбудеться. Але все для його підготовки вже має бути готово. Поки що проходять тематичні конференції по кожному пункту Формули (формули миру - ред.), які закінчуються прийняттям комюніке. Основні положення цих комюніке стануть основою для майбутнього мирного плану Другого саміту", - заявляла ще на початку жовтня радниця глави Офісу президента Дарія Зарівна  коментарі виданню Телеграф.

За її словами, остання тематична підготовча конференція до саміту проходитиме у Канаді 30-31 жовтня та буде стосуватися гуманітарних питань: йтиметься про звільнення військовополонених, цивільних заручників та повернення дітей.

При цьому дату проведення Другого саміту миру визначатимуть після завершення всіх тематичних конференцій, наголосила Зарівна.

"Кажу обережно. Якщо й відбудеться, то точно не до виборів у США. Тобто це кінець листопада чи початок грудня. Якщо не вдасться провести до середини грудня, то лише наступний рік", - припустив голова Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко у коментарі РБК-Україна.

При цьому він уточнив, що з середини грудня на Заході стартує період різдвяних канікул, а початок січня буде насичений іншими самітами.

Нагадаємо, початковим планом України, якщо пригадати більш давні наміри, була організація Другого мирного саміту ледве не через місяць після проведення першого (котрий, нагадаємо, відбувся 15-16 червня 2024 року поблизу Люцерну у Швейцарії за участі  92 країн та восьми міжнародних організацій).

Потім Україна збиралася провести Другу мирну конференцію саме у листопаді: про це 13 вересня заявив Зеленський, підтвердивши, що туди запросять і країну-агресора Росію.

Втім Фесенко зазначає, що саміти миру - неприйнятна історія для Росії, бо вони ламають російську стратегію переговорного процесу: росіяни розцінюють їх як чужорідний майданчик, де їх закликатимуть частково погодитись на українські умови. Таким чином, із високою ймовірністю Росія проігнорує й другий саміт.

Навіщо Індії новий український саміт

Але росіяни так би не "вироблялися", якби у подібній конференції взяв участь Китай. Однак цей "ляльковід" Росії, КНДР та Ірану вже зробив свій вибір, плануючи власну альтернативну "миротворчу" платформу.

Так, 27 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Бразилія та Китай організували зустріч за участі 17 країн, куди не запросили Україну та Росію. Серед присутніх були Туреччина, Мексика, Індонезія, Замбія, Угорщина, Швейцарія та Франція. Там оголосили створення Групи друзів миру, що мала би дати поштовх реалізації їхньої мирної ініціативи.

Під підсумковим комюніке Групи друзів свої підписи поставили 13 держав. Європейські учасники заходу спільну заяву не підписали, нагадує ВВС.

Як бачимо, китайські "мирні" зусилля Індія чомусь не підхоплює.

"В Індії США не люблять, але Китай не люблять ще більше", - зауважив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у коментарі РБК-Україна.

За його словами, це визначає, в тому числі політику Індії та її інтереси.

"І саме через призму остраху Китаю і через посилення зв'язків Китаю і Росії, думаю, що Індія все ж таки буде потроху дрейфувати в бік України та Заходу", - вважає Ус.

І це - незважаючи на спільні "теплі" фото, котрі Моді зробив на нещодавньому саміті БРІКС у Казані разом із Путіним та Сі Цзиньпінем, а також на перші за шість років перемовини, котрі індійський прем’єр провів на полях БРІКСу з китайським лідером. 

"Обидві сторони повинні продовжувати дотримуватись важливого розуміння того, що Китай та Індія надають можливості для розвитку один одному, а не становлять загрози один для одного, та є партнерами по співпраці, а не конкурентами. Потрібно спільно шукати шляхи для добросусідського співіснування і руху вперед", - заявив тоді Сі.

Але чи готова до цього Індія? Вона бачить у Китаї передусім суперника, вважає Раджив Анантарам із Індійської ради досліджень міжнародних відносин. За його словами, хоч би що стверджував Китай, він теж бачить в Індії конкурента.

"Ми є суперниками у боротьбі за ресурси та геостратегічний вплив", - наголошує Анантарам у коментарі DW.

За словами самого Моді, щодо війни Індія виконувала подвійну роль. Перша - гуманітарна допомога, друга полягає у тому, щоб "триматися якомога далі від війни".

"З повним переконанням ми трималися подалі від війни, але це ніколи не означало, що ми були просто байдужими спостерігачами. Ми ніколи не брали на себе таку роль. Ми ніколи не були нейтральними. І з першого дня у нас була своя сторона. Нашою стороною був мир", - підкреслив Моді наприкінці серпня.

Однак офіцер батальйону Свобода бригади НГУ Рубіж Андрій Іллєнко вважає: хоч Індія, можливо, і стане майданчиком для переговорів, миротворчі можливості подібних держав переоцінювати не треба.

"Оскільки очевидно, що в цій війні вони точно не на нашій стороні, але й не на стороні ворога", - уточнив він.

Іллєнкотакож пояснив, що такі країни як Індія займають нейтральну позицію, але під час війни нейтралітет фактично є більш вигідний саме країні-агресору.

"Я не думаю, що варто чекати від Індії чи інших подібних держав, які займають подібну позицію, якихось проривних ініціатив в плані якихось перемовин чи пропозицій щодо урегулювання війни. Я все ж таки переконаний, що доля війни буде вирішуватися перш за все на полі бою. А от дипломатичні перемовини залежатимуть від ситуації на фронті", - підкреслив він.

Ірина Носальська