Гниль за фасадом: що насправді відбувається з економікою РФ
Російський Центробанк підняв ключову ставку до максимуму з початку війни проти України. Чи означає це, що ізольована та "прибита" санкціями економіка ворога таки послаблюється? І що буде далі?
Ой, а що сталося?
Центральний банк Росії підвищив ключову процентну ставку до 21%. Рівень ставки вже вищий, ніж у лютому 2022 року. Це робиться нібито заради того, аби регулювати кредитування комерційних банків та рівень інфляції.
При цьому Центробанк РФ повідомив, що поточна інфляція сягнула 9,8% у вересні, а інфляційні очікування населення досягли максимального рівня з початку року.
"Потрібна подальша жорсткість грошово-кредитної політики, щоб забезпечити повернення інфляції до мети і знизити інфляційні очікування", - заявив регулятор, пише РБК-Україна
Основними інфляційними ризиками називаються високі інфляційні очікування та відхилення російської економіки від траєкторії збалансованого зростання, а також погіршення умов зовнішньої торгівлі. Сильним інфляційним фактором є поточна слабкість російської валюти, офіційний курс котрої по відношенню до долара знизився більш ніж на 12% з початку серпня до 97 рублів.
Між тим Мінфін країни-агресора розраховує для покриття додаткових військових потреб на 1,5 трлн рублів (15,5 млрд доларів) видатків понад бюджетний план протягом тієї частини року, що залишилася.
Однак підвищення ставок зіткнулося з безпрецедентним опором з боку деяких із найвпливовіших бізнесменів Росії, включаючи керівників найбільших нафтових та оборонних компаній. Виникла й інша проблема: це відправило в штопор ринок російського державного боргу. Так, ціни облігацій федеральної позики (ОФЗ), що їх випускає Міністерство фінансів РФ, аби позичати гроші для бюджету, 28 жовтня опустилися до мінімумів за останні 15 років, пише Бізнес Цензор.
Та у керівництва Центробанку поки є політична підтримка. Як відомо, три дні тому очільник РФ Путін особисто визнав проблему: на нараді з урядовцями та кремлівською адміністрацією він заявив, що в економіці зберігаються "складності", передає The Moscow Times. За словами Путіна, причиною цього стали "непрості умови", в яких знаходиться країна.
"Це і зовнішні санкції, і наші власні структурні обмеження, включно з дефіцитом кадрів та технологій, логістикою", - сказав він.
Кремлівський диктатор також додав, що всі ці фактори й позначаються на рівні інфляції, котра прискорилася майже вчетверо з літа 2023 року та четвертий рік поспіль перевищує чотиривідсоткову мету Центробанку РФ.
"Важливо своєчасно налаштовувати заходи економічної політики так, щоб закріпити, зробити стійкішими позитивні тенденції", - виправдовувався Путін.
При цьому російська влада приховує від публічної уваги третину федерального бюджету, оборот зовнішньої торгівлі, обсяги видобутку нафти і газу та інші ключові дані щодо економіки. Тепер Росстат не публікує й даних щодо інфляції за останній звітний місяць - вересень.
Головне - дочекатися
Як вважає фінансовий аналітик, член Ради НБУ у минулому Віталій Шапран, до старту гострого економічного занепаду РФ залишилося вже недовго - приблизно 6-9 місяців.
"З розчаруванням виявив, що наша українська експертна спільнота провалила іспит на експертність, коментуючи підвищення ЦБР своєї ставки до 21%. На фоні тупих цитувань мантри опричників персональної банкірші Путіна Набіулліної, що все це тільки заради боротьби з інфляцією, потрібно пояснити, що насправді робиться "під спідницею ЦБР", - пише він у Facebook.
Натомість, за його словами, значне збільшення ставки ЦБР у 2024 році як раз і пов’язане з тим, що російському диктатору катастрофічно не вистачає коштів на війну.
"Так влаштована їх система державних фінансів, що зазвичай найбільший провал в ліквідності федерального бюджету трапляється в першому кварталі. Якщо ціни на російську нафту будуть триматись на рівні близько 60 доларів, то в лютому-березні там взагалі маячать кричущі проблеми з дефіцитом рублів на виплати бюджетникам і військовим. От щоб цього не сталось, російських громадян і бізнес (позичальників) де-факто обклали додатковим податком. Від зростання рівня ставок як на дріжджах зростуть і доходи банків. Цей процентний синдром РФ вже переживала у 2022 році, але тоді, на вимогу промислових лобістів з ВПК та з видобувних галузей, процес згорнули, а точніше - відклали на чорний день", - пояснює Шапран.
Ще одна причина, чому ЦБР обрав саме підвищення ставки - це проблеми з валютним курсом рубля, продовжує Шапран.
"Доларів та євро РФ вже давно не вистачає, а тепер не вистачає і юанів. Ситуацію міг би поправити Народний банк Китаю, розширивши СВОП для ЦБР, але він не поспішає це робити, особливо після візиту європейських керманичів до КНР", - уточнив він.
У монетарного податку в РФ є і зворотній бік питання - це нульовий прибуток ЦБР у 2025 році та підвищення вартості запозичень з боку Мінфіну РФ. Але обидва мінуси значно менші ніж плюс від зростання чистого процентного доходу від держбанків. Та і Мінфін РФ по своїм ОФЗ буде платити через рік, а от позичальників через держбанки можна доїти кожен місяць. Виходить, що висока реальна процентна ставка дає не тільки тимчасову перевагу в доходах федерального бюджету, але і влаштовує такий собі розрив в ліквідності на користь бюджетників, каже економіст.
"Таке монетарне свято я б порівняв з вечіркою з надмірним вживанням алкоголю. Війна то отримає за 3-6 місяців свою грошову ін’єкцію, але розплата наступить вже за 6-9 місяців. Розплата прийде у формі значного охолодження економіки РФ, а при низьких цінах на нафту - це загрожуватиме затяжною економічною кризою у РФ", - вважає він.
За словами фахівця, той факт, що Путін увімкнув відразу два канали, котрі будуть тиснути на реальний сектор - підвищив податки і проценти за кредитами - вказує, що російська економіка вже захлинається у запитах військових і просто не тягне війну.
При цьому він вважає, що по мірі затягування економічного зашморгу на економіці РФ її влада може все-таки ставати менш категоричною у переговорах, або ж - вдаватися до старої своєї стратегії провокованого хаосу у різних куточках планети.
"Вже не вперше російську економіку рятують високі ціни на нафту, які можуть і не бути продуктом ринкового хаосу. Наприклад, можна дати зброю хусітам, щоб ті лупили по танкерам не з РФ, а з Близького Сходу. Або можна вмовити Іран розпочати нову міні-війну на Близькому Сході", - попереджає Шапран.
Ірина Носальська