Як війна вплинула на різні галузі економіки України

Як знищення або захоплення підприємств відбилося на промисловості України, та завдяки чому вона відштовхнулася від дна.

Повномасштабна війна нанесла Україні серйозних економічних збитків. Які сектори економіки постраждали більше, які менше та які є прогнози щодо розвитку української економіки надалі?

Збитки серйозні, але могло бути гірше

Повномасштабне вторгнення Росії до України завдало серйозного удару по економіці нашої країни. Згідно з дослідженням Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), валова додана вартість, впала на 21%.

Своєю чергою аналітики Київської школи економіки (KSE) загальну пряму шкоду підприємств від війни оцінюють у 13,1 млрд дол. Усього з початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано активи не менше 426 великих та середніх приватних, а також державних підприємств плюс десятки тисяч малих приватних.

“Всі втрати української економіки є наслідком окупації територій, масштабних руйнувань промислових підприємств, порушення ланцюжків постачання та втрати доступу до ключових ресурсів та ринків”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Попри це ситуація могла б бути гіршою і наразі економісти приходять до висновку, що українська економіка відштовхнулась від дна та почала потроху зростати. Статистика демонструє, що шок в економіці, пов'язаний з початком війни у 2022 р., вже у 2023 р. був подоланий, і в низці важливих аспектів у 2023 та 2024 рр. відзначається позитивна динаміка.

“Могло бути гірше. 90% підприємств у регіонах України, де не було бойових дій, досі працюють. Інфляція знизилася з пікового рівня у 27% до 5%”, - каже Беата Яворчик, головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку.

Цю інформацію підтверджують й інші цифри. Згідно з даними Центру економічної стратегії, найбільші втрати української економіки припадають на 2022 р. - 28,8% реального ВВП. Водночас згідно з інформацією Держстатистики, у 2023 р. реальний ВВП порівняно з попереднім роком збільшився на 5,3%. Наразі українська економіка демонструє зростання в 6,5%. Це кращий результат, ніж прогноз НБУ та Мінекономіки.

Найбільше постраждала металургія

Найбільше від війни постраждав індустріальний сектор України, який колись був основою економіки. Індекс промислової продукції за підсумками 2022 р. порівняно з 2021 р. становив лише 63,3%.

Проте протягом першого року повномасштабного вторгнення промисловість відштовхнулася від дна і наприкінці 2023 р. індекс зріс до 106,8%. А у 2024 р. порівняно з 2023 р. індекс промислової продукції щомісяця перевищує 104%.

З усіх галузей України найбільше втрат понесла металургія.

“Ця галузь історично зробила значний внесок у ВВП країни, але була зруйнована війною”, - вважають у ЮНІДО.

Дійсно металургія серйозно постраждала. У списку зруйнованих підприємств України перші три місця за величиною втрат займають саме металургійні підприємства, йдеться про ММК ім. Ілліча, Азовсталь та Авдіївський коксохімічний завод.

Водночас повної руйнації галузі ворог не досяг. Так, за підсумками 2021 р. обсяг виробленої металургійної продукції становив 748 млрд грн, у 2022 р. він обвалився до 359 млрд грн, а 2023 р. трохи зріс – 367 млрд грн.

Крім того, наразі металургія демонструє непогані показники.

“За результатами 9 місяців поточного року гарні показники спостерігаються в металургії”,- повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка.

Зокрема, за його словами, значно зріс експорт: напівфабрикатів з заліза - 1,5 млн тонн (+65,5% до аналогічного періоду минулого року); плоского прокату - 1,1 млн тонн (+86,2%); труб - 338 тис. тонн (+52,2%); залізної руди - 25,2 млн тонн (майже удвічі більше +99,6%);  цементу - 1,3 млн тонн (+31%).

Сільське господарство витримало

За оцінкою експертів Київської школи економіка (KSE), станом на початок 2024 р. сума прямої шкоди, завданої агропромисловому комплексу України становить 10,3 млрд дол. Сюди входять втрати сільськогосподарської техніки, елеваторів та інших зерносховищ, пошкодження та руйнування меліоративних систем, втрати тваринництва від загибелі тварин та їх забою, втрати виробників багаторічних культур через пошкодження насаджень.

Істотних втрат зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ досягає 11,4 млн тонн. Вартість відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у 1,8 млрд дол.

Попри це сільське господарство наразі приносить до державної скарбниці найбільше коштів. За словами Качки, найбільше за 9 місяців Україна поставила на зовнішні ринки: кукурудзи - 25,2 млн тонн (+16,2% до аналогічного періоду минулого року); пшениці - 16 млн тонн (+42,4%); соняшникової олії - 4,6 млн тонн; шроту - 3,6 млн тонн; м’яса птиці – 334 тис. тонн; соків – 82 тис. тонн (+65%).

В першу чергу це стало можливим через те, що Україна відкрила власний зерновий коридор, дія якого підтримується ЗСУ. На сьогодні приймання та відправлення вантажів частково відновлено у трьох морських портах: Одеса, “Південний” та Чорноморськ.

Транспортна інфраструктура та удари по енергетиці

Об'єкти інфраструктури стали однією з головних цілей атак агресора. У перші тижні вторгнення російські війська здійснювали масовані обстріли авіаційної інфраструктури, насамперед аеродромів не лише військового, а й цивільного, подвійного призначення. Згодом метою серйозних атак стали об'єкти залізничної інфраструктури.

За даними KSE загальний обсяг прямої шкоди об'єктів транспортної інфраструктури в Україні становить 36,8 млрд дол. Загальна пряма шкода портової інфраструктури та причетних до неї підприємств оцінюється в 0,85 млрд дол. У цю оцінку входить як інфраструктура морських портів, так і об'єкти внутрішнього водного транспорту.

Страждає й українська енергетика. Російські удари по українській енергосистемі почалися у вересні 2022 р. після відступу російської армії з Харківської області. У 2022 р., за інформацією ПРООН, отримали пошкодження або було зруйновано 41 із 94 найважливіших високовольтних трансформаторних підстанцій.

На початку 2023 р. обстріли продовжилися, але з весняним потеплінням Росія не досягла жодної зі своїх цілей. На початку квітня Україна навіть поновила експорт електроенергії до країн Європи.

На початок червня 2024 р. потужності генерації енергії в Україні впали нижче за 20 ГВт. Було захоплено або знищено 50% електростанцій країни, що спричинило наймасовіші відключення електроенергії з початку повномасштабного вторгнення.

Прогнози на майбутнє

На думку більшості експертів надалі, на жаль, ситуація в економіці погіршуватиметься.

“У 2022 р. був момент, коли ВВП впало на 35%. Потім був невеличкий відскок десь в межах до 5%. І зараз це ще повільніше. Це не можна назвати зростанням, це швидше за все відновлення, тобто “підскок” від втраченого, але він дуже повільний. І, на жаль, прогнози гірші та гірші”, - сказав Юрій Щедрін, аналітик “Центру розвитку міст” в коментарі 24 Каналу.

Своєю чергою економіст Данило Монін каже, що проблема в тому, що немає драйверів росту.

“Надалі зростання сповільнюватиметься, бо драйверів зростання фактично немає. Стабільність економіки в основному підтримується західними вливаннями, а без них українська економіка мала б зовсім інші показники. Йдеться про курс гривні та рівень інфляції”, - каже він.

Наразі українська економіка потребує допомоги з боку партнерів, інакше проблем не оминути. Цього року Україні потрібно понад 40 млрд дол. Крім того, згідно з оцінками Світового банку, потреба України у коштах на відновлення становить 486 млрд дол.

“Було б вкрай сумно, якби через брак грошей макроекономічна стабільність України, досягнута під час війни, була викинута у вікно. Без подальшого фінансування Україна стане державою-невдахою. І це вплине на європейські країни через потенційну другу хвилю біженців та нестабільність на їхньому східному кордоні”, – резюмує Яворчик.

Вікторія Хаджирадєва