Припинення вогню в день інавгурації Трампа: чи можливо це

В західних ЗМІ ходять посилені чутки про те, що між Україною та Росіє можливе припинення вогню, ще й в день інавгурації Дональда Трампа, 20 січня 2025 року. Експерти міркують, чи можливо це.

США прагнуть заморозки

Дональд Трамп ще з передвиборчої кампанії каже, що хоче "завершення всіх воєн", включно із російсько-українською. Офіційного мирного плану новообраного президента Штатів про те, як це буде відбуватись, не бачив ніхто, але ЗМІ пишуть власні інсайди про документ. І частіше за все в них йдеться не про перемогу однієї зі сторін, а про заморозку конфлікту.

Наприклад, 6 листопада видання The Wall Street Journal повідомило, що радники Дональда Трампа виказали йому різні версії плану фактичного заморожування лінії фронту в Україні. За даними видання, цей план також включає створення 800-мильної демілітаризованої зони (майже 1300 км). Крім того, він передбачає залишити Росії приблизно 20% території України, які країна-агресорка захопила.

Інші ЗМІ теж пишуть про те, що незабаром слід очікувати припинення вогню. За даними The Economist, згідно з очікуваннями українських політиків, воно може відбутися вже 20 січня 2025 року.

"Наразі політики у Києві обговорюють дві ключові дати: 20 січня, коли відбудеться інавгурація Трампа, що може стати стартом для припинення вогню, та 25 травня — як можливий перший день для проведення виборів", - йдеться в матеріалі.

Також про припинення вогню заявив і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. На думку політика, найближчим часом можна очікувати на декларації, зокрема щодо дати припинення вогню, на якому кордоні воно діятиме, та гарантій безпеки для України.

Та чи вигідна заморозка як Україні, так і країні-агресорці Росії?

Гра Кремля

Як влучно зазначає Інститут вивчення війни, Росія хоче не перемовин, а капітуляції України. Аналітики ISW наводять дві красномовні реакції з МЗС РФ, коли в ЗМІ почали мусувати інформацію про мирні плани Трампа та його бажання заморозки війни.

Так, речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що західні офіційні особи брешуть про свою зацікавленість у мирі в Україні та що "миру" можна досягти лише тоді, коли Захід припинить надавати військову допомогу Україні. Глава МЗС Росії Сергій Лавров також заявляв, що початок президентства Трампа принципово не змінить позицію США щодо України. Крім цього, він вважає, що заморожування лінії фронту є "навіть гіршими", ніж Мінські угоди.

Превентивна відмова Лаврова від потенційної пропозиції заморозити нинішню лінію фронту додатково вказує на те, що Росія не зацікавлена ​​в пом’якшенні свого підходу чи вимог у переговорах і зберігає свою мету повної капітуляції України.

"Заяви Захарової та Лаврова також підривають нещодавні спроби Путіна вдавати зацікавленість у готовності "відновити" американсько-російські відносини з новою адміністрацією президента США, а натомість вказують на те, що Путін, ймовірно, сприймає як належне те, що адміністрація Трампа підкорятиметься Кремлю",- зазначили аналітики.

Також треба зауважити, що у Дональда Трампа може не виявитись важелів впливу на Кремль, каже політолог Олег Саакян.

"Що Трамп може запропонувати Путіну? Території України? Він не може гарантувати, що Київ на це погодиться. А щодо НАТО, то навіть у Росії розуміють, що Україну туди ніхто не збирається брати",- сказав він в ефірі 24 каналу.

Політолог наголосив, що Дональд Трамп немає ніяких важелів впливу на Путіна чи чогось, що можна йому запропонувати.

"Наступні місяці можуть бути наповнені різкими чи простими кроками, які можуть дорого коштувати, але зрештою нікуди не приведуть",- висловився він.

Своєю чергою публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо каже, що Путін може піти на угоду про припинення вогню - але для цього мають скластись відповідні умови в самій Росії.

"Є досить проста ситуація. Путін декларує війну з Україною як боротьбу проти НАТО. Тобто Росія веде так звану священну війну проти НАТО, щоб знищити "режим", який знаходиться під владою НАТО [уряд Зеленського – ред.]. Виходить, що в результаті цієї війни, за російськими наративами, на кордоні з РФ були ще одні війська НАТО!? Тому Путін ніколи не погодиться на умови Трампа. Принаймні про які зараз говорять у ЗМІ",- зазначив журналіст.

Водночас Портников вважає, що Путін може погодитись на припинення вогню - з декількома "якщо".

"Якщо ми погодимось з ідеєю, що російська економіка дійсно перебуває в ненайкращому стані й, що дуже важливо, сам Путін усвідомлює тяжку ситуацію в економіці й потребує зупинки війни, то він може скористатись бажанням Трампа цю війну заморозити. Він це може зробити лише за однієї умови - замороження війни по лінії зіткнення. Відразу поясню: є мирний договір, замороження конфлікту і є припинення вогню. Ми говоримо про припинення вогню. Втім, на ці умови він погодиться, якщо Україна не отримає гарантії безпеки",- пояснив Портников.

Чи вигідна заморозка війни Україні

Нагадаємо, що ще в часи АТО і ООС Україна та Росія безліч разів домовлялися про припинення вогню на лінії фронту - і країна-агресорка постійно ці домовленості порушувала. Експерти застерігають, що довіряти росіянам не можна і зараз.

"Я домовився майже про все, включно з можливим припиненням вогню, з росіянами в Нормандському форматі. І росіяни порушили всі угоди про припинення вогню",- згадує колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час П’ятого Київського єврейського форуму.

Крім того, пише Bloomberg, яким би бажаним не було припинення вогню, воно потягне за собою величезні ризики для України. З одного боку, зазначили у виданні, пауза дала б російським військовим час набрати нових солдатів. Також це дасть можливість РФ спланувати нову мобілізацію, усунути оперативні недоліки та поповнити свої запаси зброї. Путін може спланувати нові атаки, як він неодноразово робив у минулому, зокрема, після свого попереднього вторгнення в Україну у 2014 році.

"Також пауза може поставити під загрозу міжнародну підтримку України, що ускладнить її захист від оновленої Росії. Багато західних союзників вже шукають привід, щоб перенаправити кошти з України на внутрішні потреби. (…) Припинення бойових дій може стати правдоподібним прикриттям",- йдеться в матеріалі.

Клімкін теж попереждає, що припинення вогню може призвести до того, що Путін буде готуватись до більшого наступу.

"Тому що в той момент, коли ми отримаємо будь-яке припинення вогню, Путін, напевно, почне готуватися не просто до порушення цього перемир’я, а до порушення припинення вогню в такий спосіб, який може поставити під загрозу все відчуття європейської безпеки",- заявив Клімкін.

Через ризики ненадійності росіян, Київ розставляє інші пріоритети у питанні заморозки війни, пише The New York Times з посиланням на двох високопоставлених українських чиновників. У публікації нагадали, що Україна мала гіркий досвід припинення вогню в 2014 і 2015 роках під час війни на Донбасі. Тоді припинення вогню не завадило продовженню бойових дій, які точилися вісім років до повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році.

Тому зараз, перед ймовірною заморозкою війни, пріоритетом для Києва стало отримання гарантій безпеки від подальшої агресії, а не кінцева лінія припинення вогню, пише NYT.

Український чиновник, який говорив з виданням на умовах анонімності, прямо заявив, що територіальне питання є надзвичайно важливим, але другорядним питанням.

"Перше питання - це гарантії безпеки", - сказав він.

Якими вони можуть бути? Видання пише, що Київ домагався членства в НАТО як гарантії від нових нападів з боку Росії - але цього, швидше за все, не відбудеться найближчим часом. Тому Україна цілком може робити ставку на потужний арсенал звичайних озброєнь, який має надати Захід. Це дозволить Україні швидко завдати удару у відповідь, а також буде слугувати стримуючим фактором для відновлення бойових дій.

Валерія Шипуля