Компенсація за знищене житло: хто з переселенців отримав пріоритетне право
Парламент надав деяким категоріям внутрішньо переміщених осіб першочергове право на отримання компенсацій за їхнє зруйноване житло.
Кому пощастило
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11028 щодо пріоритетного права деяким категоріям ВПО на отримання компенсацій за знищене майно.
Як пояснив народний депутат, голова парламентської ТСК з питань захисту прав ВПО Павло Фролов, серед категорій ВПО, яким пропонується надати пріоритетне право на компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення, визначені:
- пенсіонери;
- особи з інвалідністю ІІІ групи;
- особи, які виховують дитину до 6 років або дитину з інвалідністю;
- одинокі матері або батьки, які самостійно виховують малолітню дитину до 14 років.
Окрім того, до цього переліку додали ще внутрішніх переселенців, які:
- мають на утриманні двох дітей незалежно від віку;
- є усиновлювачами, опікунами чи піклувальниками дитини;
- хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, затвердженим Міністерством охорони здоровʼя;
- мають на утриманні дитину, яка хворіє на тяжкі ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, орфанне захворювання або інші тяжкі хвороби.
"Цей законопроєкт розроблено нашою ТСК з метою підтримки вразливих категорій переселенців, які втратили власні оселі та потребують першочергової допомоги від держави", - зазначив парламентар.
Як діяти, коли втрачені документи
Однак навіть багато хто з тих переселенців, яким закон надав пріоритетне право, мають перешкоду для отримання компенсацій. Йдеться про тих ВПО, які через агресію Росії втратили документи на знищене житло - чи є вихід із такої ситуації.
"Для отримання компенсації єВідновлення у випадку, якщо на житло, яке було зруйновано, втрачені правовстановлюючі документи, є два способи - можна звернутися до нотаріуса, який реєстрував угоду про набуття права власності, або - до суду. І перший, і другий варіант досить ефективні. Причому у випадку судового позову рішення суду здебільшого позитивні", - такого підсумку дійшли учасники семінару "Адвокація змін: як висвітлювати процеси відбудови та відновлення ефективно".
А народний депутат, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк пояснила, що найпоширеніша причина, чому людина, яка втратила житло, не може подати заяву на компенсацію єВідновлення - відсутність у Державному реєстрі речових прав (ДРРП) запису про право власності на нього. Це стосується виключно житла, яке було збудоване до 2013 року. Тобто йдеться про величезний сегмент нерухомості.
"Річ у тім, що ДРРП запустили у 2013 році і з цієї дати все житло, яке будується, вноситься туди автоматично. Тобто людині, яка купує таке житло, отримує його у спадок тощо, нічого для цього робити не потрібно. А от громадянам, які володіють нерухомістю, придбаною, скажімо, у 90-х роках минулого століття або навіть раніше, потрібно самостійно вносити таке житло у цей реєстр. Але лише одиниці, на жаль, знають про це. І у випадку знищення житла, і права отримати за це компенсацію, цей факт - головна перешкода",- пояснила Шуляк.
Народний депутат повідомила, що для внесення житла у ДРРП самостійно громадянам потрібно через портал Дія надати копію правовстановлюючих документів - договір купівлі-продажу, договір дарування, про право на спадщину, про право власності, видане органом приватизації.
"Але дуже розповсюджений на сьогодні випадок, коли людина, рятуючись від окупації або обстрілів, втратила ці документи на паперових носіях. Або вони знаходились у житлі, яке було зруйноване. В таких випадках можливість отримати компенсацію єВідновлення обмежена. Але вона є",- запевнила Шуляк.
За її словами, алгоритм дій у цьому випадку для отримання компенсації єВідновлення такий:
- відновити правовстановлюючі документи. Усі договори, зокрема й про право власності на нерухомість, підлягають нотаріальному посвідченню. Тож у разі ïx втрати варто звернутися до нотаріуса, який посвідчував договір, та отримати дублікат. Дублікат договору матиме таку ж юридичну силу, як i оригінальний примірник;
- дублікати свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя також видають нотаріуси. Отже, отримати дублікат свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією у період до 1 січня 2013 року, можна у відповідному ЦНАПі;
- якщо перший і другий варіант не спрацьовують, зокрема, через відсутність доступу до архіву БТІ, яке свого часу проводило реєстрацію права власності на житло, або фізичне знищення такого архіву, необхідно звертатись до суду.
"Боятися судів, а також негативних рішень для позивача у такого роду справах не варто. Позитивні рішення виносять у більшості справ, сам судовий процес займає здебільшого до трьох місяців і для позитивного рішення потрібен мінімально обов’язковий обсяг доказів", - підсумувала депутат.
До речі, станом на 19 листопада 2024 року загальна сума погоджених компенсацій за програмою єВідновлення становить 26,7 млрд грн, з яких уже сплачено українцям майже 16 млрд грн.
Інвентаризація нерухомості
Тим часом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, щоВерховна Рада ухвалила ще одинзаконопроект № 11281 щодо внутрішньо переміщених осіб - він стосується забезпечення їхніх житлових прав.
"Документом передбачається проведення всеукраїнської інвентаризації об’єктів нерухомого майна державної, комунальної та, за згодою власника, приватної форми власності, які можуть бути використані для забезпечення ВПО житлом", - повідомила пресслужба міністерства.
Отримані дані, пояснюють у повідомленні, стануть основою інформаційної бази придатного для проживання житла у вигляді публічної інтерактивної карти.
База міститиме інформацію про технічний стан житла і його фото, а також кількість місць для проживання, обсяг потенційних інвестицій для приведення у належний для проживання стан.
"Скориставшись такою картою, ВПО зможуть обирати об’єкт, де вони хотіли б проживати. А органи влади - комунікувати з міжнародними організаціями щодо проведення необхідного ремонту конкретного об’єкта і введення його в експлуатацію", - підсумували у міністерстві.
Галина Гірак