Шість годин, котрі шокували світ: що відбувається в Південній Кореї

Вночі з вівторка на середу, 4 грудня, президент Південної Кореї оголосив у країні воєнний стан. Однак невдовзі парламент, біля якого зібралися тисячі протестувальників, скасував воєнний стан. Що відбувається і чого чекати далі?

"Темні сили" та "лігво злочинців"

У вівторок увечері, о 23 годині за місцевим часом, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль звернувся до нації, оголосивши несподіване рішення.

Він сказав, що запроваджує воєнний стан, щоб захистити країну від антидержавних "темних сил". Окрім того, він назвав контрольовану опозицією Національну асамблею (парламент) "лігвом злочинців", які намагалися паралізувати уряд.

"Незабаром після цієї промови в Сеулі поліція оточила "символ корейської демократії" - Національну асамблею. Військові оголосили, що вся політична діяльність в країні припинена на час дії воєнного стану. Але це не зупинило тисячі корейців, які почали збиратися вночі довкола будівлі парламенту",- повідомила ВВС Україна.

Тим часом лідер опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон у прямому ефірі запропонував виборцям приєднуватися до протесту і закликав депутатів зібратися на позачергове засідання.

Близько першої години ночі спікер парламенту подав на розгляд депутатів постанову про скасування запровадженого президентом воєнного стану. За неї проголосували 190 депутатів, котрим вдалося дістатися своїх робочих місць. Серед них були й однопартійці президента по Народній партії.

А вже вранці в середу президент Юн знову з’явився на телебаченні і заявив, що скасовує воєнний стан.

Протестувальники біля парламенту схвально зустріли це оголошення. А невдовзі стало відомо, що воєнний стан дійсно завершено, а на президента чекає процедура імпічменту.

Сумка Діор як привід для воєнного стану

На думку кореєзнавця Миколи Поліщука, яку він висловив в ефірі Громадського радіо, нинішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль вдався до оголошення надзвичайного воєнного стану в країні для того, щоб зупинити спробу своєї відставки.

"Річ у тім, що опозиційна сила "Демократична партія", яка має дві третини  голосів у корейському парламенті, готувала йому імпічмент, звинувачуючи у корупції",- пояснив експерт.

До слова, один із корупційних скандалів Юна нібито пов’язаний із його дружиною Кім Кеон Хі, яку підозрюють в отриманні дорогих подарунків, що заборонено законодавством. Скандал, у якому фігурує перша леді, став надто резонансним після оприлюднення відео, на якому вона отримує сумку Dior, вартість якої - понад 3 млн вон (близько 100 тис. грн).

Кім Кеон Хі не відмовилася від цього презенту, залишивши його собі, а президент,  замість того, щоб звільнити прокурорів, які не взялися за розслідування цього інциденту, вирішив усе зам’яти і оголосив у країні воєнний стан.

За словами Поліщука, Юн Сок Йоль діяв імпульсивно, не попередивши про своє рішення навіть близьке оточення. Саме тому йому не вдалося здійснити свій намір, бо воєнний стан було скасовано через 6 годин після оголошення. І вже найближчими днями опозиція може підготувати президенту імпічмент.

Експерт вважає, що події у Південній Кореї свідчить про те, що в південнокорейському суспільстві існує дуже велика симпатія до Північної Кореї. А опозиційна "Демократична партія", яка є лівопопулістською, у своїй діяльності використовує антиамериканську і антиукраїнську риторику та симпатизує КНДР, виступаючи проти так званої ескалації з північною сусідкою, коли проти останньої, наприклад, планують вводити санкції.

За словами Поліщука, опозиційна "Демократична партія", яка виграла в цій ситуації, є вкрай ворожою до США та Японії. Це найбільша антиамериканська сила, яка, до того ж, часто використовує російські наративи.

Він каже, що фактично саме ця партія блокувала найсерйознішим чином допомогу нашій країні протягом усієї війни України з РФ. Тому Україна точно не виграє від того, що в Південній Кореї замінять президента.

Експертзвернув увагу на те, що з президентом Юном в України були нормальні робочі стосунки. Проте опозиція залякувала виборців тим, що південнокорейських військових можуть направити в Україну після того, як війська КНДР залучили до бойових дій у Курській області. "Демократична партія" наполягала на тому, що допомога Україні буде розцінена як ескалація з Північною Кореєю, тому закликала лишити у спокої північну сусідку.

"Тобто прихід "Демократичної партії" до влади погіршить відносини України та Південної Кореї. А що може покращити ці відносини? Відносини може покращити міжнародний тиск на Південну Корею з боку Америки і Європи. Все-таки це головні торгові партнери Південної Кореї, і ігнорувати їх не будуть, навіть враховуючи, що опозиційна партія дуже антиамериканська. І без сумніву, якщо Росія почне допомагати Північній Кореї з озброєннями, з технологіями, то, навіть бувши прихильними до Північної Кореї, південнокорейським політикам доведеться коригувати свій курс", - переконаний Поліщук.

Хвилі від подій у Сеулі

Більшість політологів припускають, що політична кар’єра Юна, скоріш за все, завершена. Адже він прогнівив політиків з усіх таборів, у тому числі й однопартійців, - у провладній Народній партії вимагають виключити його з її лав. А опозиційна "Демократична партія" намагатиметься влаштувати йому імпічмент.

"Хвилі від подій із проголошенням, а потім скасуванням воєнного стану розійшлися далеко за межі Південної Кореї. Її ключового союзника, Сполучені Штати, несподіваний воєнний стан захопив зненацька - там лише закликали Сеул вирішити проблему у "законний спосіб". У Японії заявили, що спостерігають за ситуацією в Кореї із "винятковим і серйозним занепокоєнням". Немає сумнівів, що уважно стежать за подіями в Сеулі і в Північній Кореї", - підсумовує ВВС Україна.

Що ж до того, чи зможе з цієї ситуації скористатися КНДР, щоб завдати шкодиі своїй південній сусідці, то це - малоймовірно.

"Північна Корея радше розраховує свою політику можливої конфронтації на довші періоди, і лише тоді, коли її союзники можуть бути поруч. А зараз, як ми розуміємо, Росія не буде поруч із нею, а Китай утримується від будь-яких сигналів щодо подібних дій", - зазначив у коментарі виданню експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Галина Гірак