Суд присяжних: як він працюватиме в Україні

Верховна рада 5 грудня взяла за основу законопроєкти №3843 і №3844 про створення суду присяжних в Україні. Експерти міркують, як він буде працювати.

Що таке "суд присяжних"

Як пише адвокат Ірина Шаповалова, суд присяжних - один з найбільш демократичних інститутів судової системи, що втілює принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя.

"Класичний суд присяжних складається з присяжних засідателів - колегії з 12 чоловік (модель Великобританії та США), 9 чоловік (модель Італії та Франції), 8 чоловік (модель Австрії), а також має сенс змішана система участі з 3 професійних та 6 квазі-журі (модель Японії), 6 народних засідателів (модель Китаю) та іншого числа громадян, відібраних за випадковою методикою лише для цієї справи та одного чи кількох професійних суддів, що вирішують питання права на підставі вердикту присяжних, судді ухвалюють вирок, визначають міру покарання",- пояснювала адвокатка в матеріалі на сайті Higher School of Advocacy від 2023 року.

Вона додає, що правовим підґрунтям суду присяжних у незалежній Україні є Конституція. Стаття 124 декларує безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя через присяжних, ст. 127 наголошує про здійснення правосуддя за участю присяжних у визначених законом випадках, а в ст. 128 зазначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

"Статус присяжних регулюється спеціальним Законом Про судоустрій та статус суддів, ст. 65 якого містить вимоги до присяжного. Так, присяжним може бути особа, яка є громадянином України, досягла тридцятирічного віку, постійно мешкає в межах юрисдикції відповідного суду, а також присяжними стають за власним бажанням",- пише Шаповалова.

Експерти зазначають, що наразі принцип роботи присяжних досі спирається на радянську практику. Тому Рада прийняла два нових закони, які можуть запустити повноцінний суд присяжних.

Що пропонують нардепи

Верховна Рада 5 грудня схвалила в першому читанні законопроект про суд присяжних №3843, який був поданий чотири роки тому, 14 липня 2020 року. Також прийнято законопроект, що його супроводжує, №3844 про внесення змін до закону про судоустрій.

Законопроектом пропонується встановити в окремому законі Про суд присяжних, що суд присяжних - це форма безпосередньої реалізації природнього, закріпленого в Конституції України права народу на здійснення правосуддя. Він буде здійснювати судочинство в суді першої інстанції у кримінальних справах.

Згідно з законопроєктом, суд присяжних складатиметься з одного професійного судді і Лави присяжних. Професійний суддя суду присяжних є процесуальним головуючим у судовому засіданні та не бере участі в прийняті рішення Лавою присяжних по суті обвинувачення.

Лаву суду присяжних складають 8 присяжних. Склад Лави формується на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян України, які постійно проживають у відповідному суддівському окрузі.

Лава присяжних, за наслідками судового розгляду обвинувачення особи постановляє рішення по суті обвинувачення (вердикт).

При цьому здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком.

Присяжний залучається до здійснення правосуддя у складі однієї Лави суду присяжних на строк розгляду лише однієї судової справи.

Один з авторів законопроєкту нардеп Павло Фролов заявив, що перші два роки суд присяжних розглядатиме лише справи, пов'язані з правопорушеннями, за які передбачено довічне позбавлення волі. Крім того, такі справи розглядатимуть за заявою обвинуваченого.

Фролов додає, що після закінчення двох років суд присяжних зможе розглядати справи, пов'язані з тяжкими злочинами, "за які передбачено покарання від 10 років".

Парламентарій звернув увагу, що законопроєкт визначає, які справи суд присяжних не може розглядати, серед них корупційні злочини.

Фролов розповів, що суд присяжних складатиметься з восьми присяжних і двох запасних на випадок, "якщо хтось вибуває за станом здоров'я або у зв'язку з якимись важливими обставинами". Він наголосив, що рішення про винуватість особи ухвалюватимуть саме присяжні. За словами Фролова, особу визнають винною у вчиненні відповідного правопорушення, якщо за це проголосували сім із восьми або всі вісім присяжних.

"Передбачено, що присяжні - це обов'язок... За рахунок реєстру виборців, за рахунок реєстру платників податків буде сформовано реєстр кандидатів у присяжні, до якого будуть внесені... громадяни старші 21 року",- зазначив Фролов.

За словами народного депутата, законопроєкт передбачає надання присяжним під час виконання їхніх обов'язків гарантій недоторканності, як у суддів.

"Також передбачено надати їм фінансові гарантії на рівні судді першої інстанції (тобто 63 тис. грн - оплата судді першої інстанції на місяць) відповідно до днів, коли присяжних залучають до виконання обов'язків у суді",- зазначив Фролов.

Павло Павліш, інший співавтор законопроєкту, зазначив, що новий суд присяжних буде відходом від практики "народних засідателей":

"Ми говоримо про класичний суд присяжних, де вони мають ухвалювати вердикт, який потім вже буде набирати законної сили. Якщо цей закон буде ухвалений і набере чинності, то в Україні запрацюють присяжні, яких ми бачили в різних кінофільмах",- каже Павліш.

Він прогнозує, що на присяжних перші два роки витрачатиметься близько 12 млн гривень на рік.

Експерти міркують, чи вдасться суду присяжних поліпшити ситуацію з правосуддям в Україні.

Швидко не буде

Адвокатка і правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк критично ставиться до ініціативи Ради. На її думку, зараз пропозиції щодо запровадження в Україні суду присяжних є "популістичними". Як вважає адвокатка, краще віддавати долю підсудного не присяжним, а професійному судді, який може почути докази і розібратися.

"Присяжним може стати будь-яка особа, яка не є чиновником та юристом за фахом. Тому не варто вважати, що це будуть дуже авторитетні люди, або навпаки - такі, до яких немає довіри. Туди може потрапити хто завгодно",- каже експертка в ефірі Українського радіо.

Вона додає, що присяжні навряд чи підвищать довіру до українських судів.

"Важлива річ - і потерпілі, й обвинувачені мають право на те, щоб докази були розібрані чесно та неупереджено, з холодним розумом. Щодо холодного розуму у присяжних, є сумніви. Бо масив інформації у медіа надзвичайно впливає на людей, тому відсторонитися від цього впливу, емоцій та вражень дуже складно. Й оцінити докази, чи дійсно у тій справі поліція або НАБУ не вчинили якихось порушень", - каже Карнаух-Голодняк.

На думку експертки, краще віддавати долю підсудного не присяжним, а професійному судді. А загалом - змінювати ставлення до судової системи.

Своєю чергою адвокатка Тетяна Козаченко налаштована більш прихильно до ініціативи ВР.

"Це (суд присяжних - ред.) дуже важливий крок на шляху побудови демократичної держави і все ж таки досягнення мети правосуддя. Щоб це правосуддя було максимально неупередженим",- підкреслила Козаченко в ефірі каналу Київ 24.

Однак юристка додає, що імплементація нового інституту буде дуже тяжкою. В тому числі, з матеріальної бази - наприклад, в районних судах є зали засідань, де неможливо навіть бути присутнім сторонам, настільки маленькі там приміщення.

"Те, що це відбудеться за рік чи два, - це дуже сумнівно, враховуючи все ж таки, що відсутні і приміщення, і потрібно прийняти матеріальну базу. І потрібно безпосередньо, щоб Кабінет міністрів розробив порядок відбору присяжних. І імплементація взагалі цієї процедури, їх відбір, підготовка, прийняття присяги",- сказала адвокатка.

Валерія Шипуля