Брати-близнюки: чи повторить Росія долю Ірану, конаючи від санкцій

В Ірані, що партнерствує з агресивною Росією, відбувся справжній блекаут та майже повне призупинення промисловості - і все це без будь-якої війни. Коли на РФ теж по-справжньому впливатимуть санкції?

Країна на пороховій діжці

Іран має одні з найбільших запасів природного газу та сирої нафти у світі, втім зараз він переживає масштабну енергетичну кризу: за даними державного агентства IRNA, вимушені зачинятись або переходити на скорочений графік роботи урядові установи. Окрім того, перейшли на онлайн-навчання школи та коледжі, пише The New York Times.

Більше того, невоюючу країну спіткав справжній блекаут: у темряву поринули автомагістралі та торгові центри, а промислові підприємства були знеструмлені, що призвело до майже повної зупинки виробництва на них, повідомляє видання наприкінці грудня 2024 року.

За інформацією NYT, більшу частину тижня в середині останнього місяця року країна була фактично вимкнена, аби економити енергію. Зазначається, що до 20 грудня 17 електростанцій були повністю виведені з ладу, а решта працювали лише частково. Такою ж ситуація зберігалася й у наступні дні.

Водночас офіційні іранські особи заявили: дефіцит газу, необхідного для функціонування країни, становить близько 350 мільйонів кубометрів на день.

Оскільки температура впала, а попит на газ різко зріс, чиновники були змушені вдатися до крайніх заходів. Іранський уряд опинився перед непростим вибором: або припинити подачу газу до житлових будинків, або ж припинити постачання на електростанції, котрі виробляють електроенергію.

Уряд обрав другий варіант, бо відключення газу в житлових будинках становило би серйозну загрозу безпеці і перекрило б основне джерело тепла для більшості іранців.

Тоді ж державна енергетична компанія Tavanir попередила про масові відключення електроенергії, що можуть тривати кілька днів або тижнів.

"Ми стикаємося з дуже серйозним дисбалансом. Це стосується як газу, так і електроенергії, води, грошей тощо. Усі це перебуває на рівні, який може обернутися великою кризою", - сказав у телезверненні до нації цього місяця президент Ірану Масуд Пезешкіан.

Проблема сягнула критичного рівня, попередив він.

Водночас пересічні іранці обурюються ситуацією, що склалася. А промислові лідери попереджають, що пов'язані з цим збитки становлять десятки мільярдів доларів.

Фахівці ж пояснюють цю небувалу енергетичну кризу в Ірані роками санкцій, неефективним управлінням, старінням інфраструктури, марнотратним споживанням, а також - цілеспрямованими атаками Ізраїлю.

"Політика уряду полягає в тому, щоб за будь-яку ціну запобігти відключенню газу та тепла в будинках. Вони щосили намагаються впоратися з кризою і стримати збитки, тому що це схоже на порохову бочку, яка може вибухнути і викликати заворушення по всій країні", - попередив член комітету з енергетики Торгової палати Сейєд Хамід Хоссейні.

Тож близький союзник Росії може опинитися на межі краху терористичного режиму КВІР, наголошує Діалог.ua. Валюта країни (ріал) цього тижня також знаходилася у вільному падінні, опустившись до найнижчого курсу за всю історію по відношенню до долара. Все це зробило уряд уразливим, оскільки він намагається стримати кожну кризу. На тлі цієї кризи регіональна міць Ірану знижується. Втрата впливу у Сирії, поразка у Лівані та зростання тиску з боку Ізраїлю та США роблять режим КВІР дедалі вразливішим.

"По всьому ланцюжку ви здебільшого бачите проблеми, коли Іран не у змозі виробляти стільки електроенергії, скільки йому потрібно, й у той же час він не у змозі скоротити своє споживання. Дуже важко продовжувати це робити", - констатував виконавчий директор лондонського економічного аналітичного центру Bourse & Bazaar Foundation Есфандьяр Батмангхелідж, котрий відстежує економіку Ірану.

"Вірним шляхом йдете, товариші!"

Ірану важко залучати іноземні інвестиції для розширення та модернізації свого енергосектору саме через санкції. Схоже, щось подібне чекає і на Росію. А це, разом із корумпованістю російської влади, створює дійсно згубний "коктейль".

"РФ як держава дуже слабка: її державні інституції збудовані на принципах сицилійської мафії початку минулого сторіччя, а сильні державні органи влади - це насправді лише імітація конструкцій, які прижились на Заході. Інституційна спроможність підмінена мафіозними принципами, заснованими на родинних зв’язках, домовленостях між кланами і корпоративних злочинах. Здатність функціонувати для державних органів в РФ забезпечується "коктейлем" з матеріальної мотивації, страху за життя та родинних зв’язків. Закон, дисципліна і навіть традиції в системі контролю відіграють другорядну роль. Це все дуже зручно для диктатора, але відкриває ряд серйозних шпаринок для розвалу системи управління",- наголошує в короткому аналізі російської внутрішньоекономічної ситуації економіст, у минулому член Ради НБУ Віталій Шапран у Facebook.

Читачі його аналітики цілком згодні з висновками експерта.

"Нехай зжеруть один одного під девальвацію юаня та падіння цін на нафту. Трамп цілком може влаштувати такий феєрверк у другій половині 25-го року", - пише один з користувачів соцмережі.

При цьому, зауважує Шапран, аби врятувати Газпром від дефолту, Путін збільшує росіянам ціни на газ на 10,3% з літа 2025 року.

РФ дуже боїться кризи в енергетиці, бо вже до травня наступного року США може знизити світові ціни на нафту до 50 доларів за барель, це визнав навіть російський олігарх Олег Дерипаска на своєму каналі в Telegram після перемоги Трампа.

"У нас є більше чорного золота, ніж у будь-якої іншої країни світу! Більше, ніж у Саудівської Аравії, більше, ніж у Росії", - зазначив в своїй першій промові після перемоги на виборах Трамп.

Й після цієї заяви ціна нафти марки Brent одразу знизилась на 2%.

Окрім прямої конкуренції з російським видобутком копалин, в руках у обраного президента США є дієвий санкційний важель: у цьому Росія винна сама, ніхто не просив її нападати на Україну. Тож аналітики вважають, що Трамп задіє додаткові санкції, котрі почнуть "бомбити" російську економіку.

"Це - реальний сценарій. Залежність світу від російської нафту та газу дуже висока. В першу чергу мова йде про нафту. І тут у США, є як мінімум кілька інструментів впливу. По-перше, мова йде про ОПЕК +, де Америка може домовитися із Саудівською Аравією, у якої, до речі, з Трампом непогані відносини. Тому вони можуть домовитися про збільшення видобутку нафти та обвалити ціни до 40−50 доларів за барель і таким чином викинули з ринку Росію та частково Казахстан, який є порушником поза ОПЕК +. Після того, як їх викинуть з ринку, вони можуть залишитися на рівні компаній, які працюють з Саудівською Аравією. Другий варіант передбачає, що власне США будуть нарощувати видобуток. В США є великі запаси нафти, а компанія Трампа проходила під гаслом "Бури, дитинко, бури". Тобто більше добувай, і відповідно це буде впливати на зменшення ціни на нафту на світі, що для РФ є критичним. Адже у Росії закладали в бюджет на 2025 рік ціни на нафту 60 з копійками доларів за барель. І якщо ціна впаде нижче навіть на кілька місяців, у РФ виникне абсолютно катастрофічна ситуація", - каже політолог Ігор Рейтерович.

За словами ексзаступника голови правління НБУ та економіста Олександра Савченка, все залежить від того, якими будуть санкції.

"Наразі санкції щодо обмеження цін на російську нафту не працюють, хоча це головне. Тому треба примусити всіх покупців російської нафти платити не більше 60 доларів за барель... Мова йде про вторинні санкції покупців нафти РФ. Тобто всі, хто купує нафту за ціною вище 60 доларів за барель, зокрема такі компанії, мають стати об’єктом вторинних санкцій", - підкреслив він у коментарі UA.tv.

Ірина Носальська