Більше не на пташиних правах: як ухвалений закон змінить життя переселенців

Прийнято закон, який прирівнює в правах ВПО з жителями громад, до яких вони переїхали жити. Що може змінити цей документ для переселенців?

Нові можливості

Президент Володимир Зеленський підписав закон № 7283 "Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування", який був зареєстрований ще в квітні 2022 року. Згідно з цим документом, внутрішньо переміщені особи стають повноправними жителями приймаючих громад.

"Відтепер поняття "жителя" певної громади закріплено у законі, а ВПО є жителем тієї громади, де фактично проживає. Це відкриває для внутрішньо переміщених осіб нові можливості із залучення їх до суспільного життя громади та є кроком для інтеграції ВПО за новим місцем проживання. Адже жителі громад можуть брати участь у загальних зборах, у плануванні і розподілі коштів місцевого бюджету, проводити громадські оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, долучатися до роботи консультативно-дорадчих органів, проводити громадські слухання та публічні консультації", - зазначив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Такожпереселенці мають право подавати на розгляд місцевої влади власні ініціативи.

"Для багатьох ВПО повернення додому наразі неможливе. Адаптація в нових громадах - це не лише про тимчасове проживання, а й про створення відчуття стабільності, можливість брати участь у житті громади та будувати нове майбутнє", - пояснив народний депутат Павло Фролов.

Крім цього, в законі є норми, що суттєво змінять роботу місцевої влади.

По-перше, стосовно звітування депутатів перед виборцями. Якщо зараз вони оприлюднюють звіти раз на рік, то новий закон вимагає, щоб депутати регулярно звітувати перед виборцями на відкритих зустрічах, де мають відповідати на запитання, вести активну дискусію, регулярно публікувати свої звіти, щоб виборці бачили, чим займається обраний ними депутат.

По-друге, запроваджуються місцеві референдуми. Звісно, до завершення воєнного стану їх неможливо проводити, але після його завершення це стане реальністю місцевих громад.

"До такого формату волевиявлення потрібно готуватися вже сьогодні, адже таким інструментом як референдум ми будемо користуватися після перемоги. Без цього не обійтись",- сказала народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

По-третє, згідно з новим законом, більшої ваги набирають на місцевому рівні електронні петиції, оскільки їхні результати повинні будуть розглядати набагато оперативніше - одразу ж після набрання петицією потрібної кількості підписів у підтримку, на черговій сесії.

А, по-четверте, сільські, селищні та міські ради зобов’язані будуть затверджувати статут територіальної громади. Тобто, до 1 січня 2027 року органи місцевого самоврядування мають привести у відповідність до закону чинний статут територіальної громади або затвердити новий.

До першої редакції ухваленого було подано чимало правок, які зрештою були враховані і законопроєкт нарешті підтримали у парламенті. Для продовження реформи децентралізації він - один з ключових, оскільки передбачає активну участь людей в життєдіяльності громади не лише на період виборів, а й між ними.

"Ми чітко усвідомлювали, що деякі законодавчі зміни, необхідні для реалізації принципів народовладдя, "провисають" далеко не перший рік, якщо не десятиліття. Крім цього, багато надважливих децентралізаційних законопроєктів забуксували на рівні Конституції через війну. Але відсьогодні один з них, який впроваджує необхідні ефективні інструменти місцевої демократії, нарешті вступає в силу", - підсумувала Шуляк.

Тріада невирішених проблем

Звісно, інтеграція в місцеві громади - це важливо для внутрішньо переміщених осіб. Але у ВПО є ще більші проблеми, з якими вони стикаються щодня. Через це багато хто з них, навіть ризикуючи життям, повертається додому, на тимчасово окуповані території.

"Напередодні в Україні широко обговорювалося питання повернення громадян України на тимчасово окуповані території. Точну кількість таких громадян встановити неможливо. Головна координаторка громадської організації "Донбас SOS" Віолета Артемчук відкинула озвучені раніше цифри деяких політиків як такі, що не відповідають дійсності. А на запит "Радіо Свобода" Мінсоцполітики повідомило, що на ТОТ повернулося близько однієї тисячі українців",- зазначили в Центрі прав людини ZMINA.

Директор з адвокації цього центру Альона Луньова вказала на причини, через які переселенці можуть ухвалювати таке рішення. На її думку, це тріада проблем, з якими стикаються ВПО: питання житла, фінансового забезпечення та працевлаштування.

Разом з тим громадські організації в "тіньовому звіті" для Єврокомісії вказали на проблеми в політиці щодо внутрішнього переміщення і попросили владу про усунення їх. Вони наголосили, що попри певні законодавчі зміни, політика держави щодо ВПО нестабільна: уряд періодично змінює рішення про скорочення або продовження фінансової допомоги, що створює напруженість у суспільстві.

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабмін забезпечити виплату пенсій ВПО на загальних підставах і продовжити надавати соціальну підтримку найвразливішим групам переселенців.

До речі, в грудні минулого року в парламенті зареєстровано законопроєкт № 12 301-1, який вносить зміни до закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО)" та інших законів України. За допомогою цього закону народні депутати планують вдосконалити підтримку 4,9 млн зареєстрованих ВПО та врахувати всі виклики, що постали після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Закон, до якого парламентарі планують внести зміни, був ухвалений 20 жовтня 2014 року, після початку збройної агресії Росії проти України. Тоді він став реакцією на розв’язання нагальних питань стосовно внутрішньо переміщених осіб. Закон визначив умови їхнього обліку, здійснення соціальних виплат, пенсій, а також забезпечення медичними послугами.

З дати ухвалення закону до нього 23 рази вносили зміни, 24-й раз його змінять вже цього року.

Галина Гірак