Чому в Україні активізувалося кредитування та які прогнози на майбутнє

Обсяги кредитування в Україні за минулий рік значно зросли. Що цьому сприяло та яким буде для банкірів 2025 р.

Обсяги кредитування в Україні за минулий рік значно зросли: бізнес збільшив позики на 20%, а населення - на 38%. Що стало причиною зростання кредитування та як розвиватиметься банківський сектор цього року?

Кредитування підросло

Обсяги кредитування в Україні за минулий рік значно зросли.

Про це розповіла перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в ефірі “Ми-Україна”.

“Ставка кредитування для бізнесу знизилася до середнього рівня 15% річних. У результаті кредити для бізнесу зросли більш ніж на 20% за рік, а обсяги кредитування населення збільшилися на 38%. Це суттєвий приріст, і люди цим користуються”,- пояснила вона.

За її словами, більшість позик для населення - це короткострокові беззаставні кредити, такі як кредитні лінії чи овердрафти. Навіть короткі кредити, які зазвичай дорожчі, стають доступнішими.

Також зростає попит на кредити для енергонезалежності.

“Це кредити для встановлення інверторів, сонячних панелей чи акумуляторів. Торік 20 найбільших банків підписали меморандум, зобов’язавшись підтримувати такі проєкти зі ставкою від 13,5% річних”, - підкреслила Рожкова.

Крім цього, за її словами, обсяг кредитів становить менше, ніж 10% річного доходу.

Іпотека відновлюється

Спостерігався певний прогрес навіть щодо іпотеки. В основному це сталося завдяки державним програмам. Протягом 2024 р. попри війну українці оформили іпотечні кредити на рекордну суму, що перевищила навіть показник довоєнного 2021 р., який був найуспішнішим.

Це сталося, в першу чергу завдяки державній програмі “єОселя”, яка дозволяє громадянам отримати кредити на житло за пільговими ставками. За інформацією Мінекономіки, з початку 2024 р. українці взяли 8 515 кредитів на 14,6 млрд грн на придбання житла лише за цією програмою.

Водночас відсутність страхування від воєнних ризиків стримує розвиток іпотеки. Під час війни нерухомому майну постійно загрожує знищення або пошкодження. В умовах повномасштабного вторгнення банкірам доводиться самостійно вирішувати, як оцінювати майно для застави та які ризики на себе брати.

Кредити під міжнародні гарантії

Існують кредити під міжнародні гарантії, які нівелюють ризики бізнесу під час війни.

Завдяки програмам кредитних гарантій з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), кредити отримують малі і середні підприємства “жовтої”, “помаранчевої” та “червоної” зон біля фронту.

“Це продукт для цієї фази війни. Ми надаємо те, що саме зараз потрібно українській економіці”, – каже перший заступник голови правлінні Кредобанку Якуб Марек Карновскі.

За його словами, як правило, такі кредити беруть постраждалі від війни фірми. Наприклад, бізнес одного клієнта з Чернігова був знищений ракетним ударом. Він взяв кредит, відновив частину своїх потужностей і зараз працює.

Гарантія захищає бізнес і банк від ризику знищення внаслідок бойових дій.

“Якщо так станеться, що клієнт платити нічого не буде, то спрацює кредитна гарантія. За програмами BGK та DFC ризик банку покритий на 80-90%. Але у нас ще є гарантії від ЄБРР, за ними 50% покриття за кредитами. У межах цієї програми є грантова компонента, коли на певні інвестиційні кредити компанія може отримати до 30% вартості кредиту у вигляді гранту - такий своєрідний “кешбек”, – розповів Карновскі.

Підвищується попит на автокредити

Банкіри зафіксували в 2024 р. поступове підвищення попиту на автокредити.

“На тлі зростання ринку продажів легкових авто фіксується збільшення і частки клієнтів, які віддають перевагу придбанню авто в кредит, що сягає вже 16%”, – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн в коментарі “Фінансовому клубу”.

Відродження попиту на бюджетні автомобілі поки що не відбулося.

“Бюджетних нових авто на ринку дуже мало. Найчастіше вартість нових автомобілів стартує від 20-25 тис. дол., тому клієнти використовують кредит для середнього та преміального сегментів”, – пояснює директор департаменту продажів через альтернативні канали та партнерів Креді Агріколь Банку Роман Буніч.

Українці продовжують брати кредити переважно на автомобілі середнього та преміального цінового сегмента.

“Спостерігається попит на авто середнього цінового сегмента, а також зростає інтерес клієнтів до преміального сегмента”, – каже заступник голови правління Укргазбанку Олександр Щербаха.

На думку Буніча, для збільшення обсягів кредитування більш дешевих автомобілів банки будуть розвивати кредити на купівлю вживаного транспорту.

“Дедалі більше дилерів пропонують майданчики вживаних автомобілів. Банки підхоплюють цю тенденцію”,– каже Буніч.

Відновлення України потребуватиме нових кредитних продуктів

Відбудова вимагатиме відкриття нових кредитних продуктів.

“Відбудова вимагатиме залучення компаній з різних секторів: будівництва, виробництва будматеріалів, металообробки тощо. Ці компанії користуються стандартним набором кредитних продуктів: фінансуванням оборотного капіталу, торговим, середньостроковим фінансуванням тощо”,- розповів заступник голови правління, начальник департаменту корпоративного бізнесу Укрсиббанку Дмитро Цапенко.

Але в майбутньому великі проєкти потребуватимуть довгострокового фінансування. Це може бути проєктне фінансування або синдиковані кредити, де кілька банків працюватимуть разом.

Що буде з кредитними ставками?

Банкіри вже складають прогнози щодо того, як буде розвиватись кредитування у поточному році.

На їх думку, кредитні ставки навряд чи сильно знизяться.

“Ми не бачимо фундаментальних передумов для зниження вартості ресурсів у національній валюті, зважаючи на значну невизначеність та наявні проінфляційні ризики. Водночас, конкуруючи за високоякісних позичальників та можливість кроссейлу (метод підвищення продажів без витрат на рекламу. – Ред.), банки можуть знижувати процентну маржу за кредитами”, – розповів перший заступник голови правління Укргазбанку Володимир Пономарьов щорічному рейтингу “25 провідних банків України”.

Банки планують працювати над поліпшенням своїх бізнес-моделей.

“Важливим завданням 2025 р. є збільшення частки процентних доходів, що генеруються клієнтським бізнесом, а не казначейськими інструментами. Це допоможе як знизити собівартість послуг, так і підвищити стійкість на тлі звуження пропозиції на ринку праці”, – зазначає член правління Сенс Банку Андрій Соколов.

Банки не планують збільшувати депозитні ставки

Збільшення військового збору із доходів фізичних осіб із 1,5% до 5% зменшило реальну дохідність за депозитами вкладників.

Але банки не збираються підвищувати ставки для компенсації збільшених податкових відрахувань із процентів за депозитами фізосіб.

“Не очікуємо суттєвих змін ринкових ставок за вкладами після підвищення військового збору”,– зазначив керівник із питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Сергій Анніков в коментарі “Фінансовому клубу”.

В інших банках теж не має таких планів.

“Банки не запропонують компенсацію, бо в такому варіанті вийде, що цей додатковий податок візьмуть на себе банки. У цьому немає сенсу. Банки й так отримали свою частку збільшених податків. При цьому підвищення податку на прибуток банків набагато більше, ніж зростання військового збору”, – повідомив керівник управління заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга.

Вікторія Хаджирадєва