Пільговий режим торгівлі з Україною ймовірно не буде подовжено
В Європейському союзі ведуть технічні перемовини щодо нових умов торгівлі з Україною стосовно аграрної продукції.
Є вірогідність, що Європейська комісія не продовжить особливий пільговий режим торгівлі з Україною 5 червня, що було введено у 2022 р. для підтримки економіки країни. Що натомість пропонує ЄК та які плани щодо розвитку торгівлі в самої України?
Нові правила торгівлі агротоварами з ЄС
Продовження пільгової торгівлі з Україною після 5 червня поточного року може не бути.
Нагадаємо, у 2022 р. було запроваджено особливий пільговий режим торгівлі з Україною для підтримки економіки. Він тимчасово призупинив різні мита та квоти на експорт до ЄС. Наразі його продовжено до 5 червня 2025 р.На відміну від аналогічних рішень двох попередніх років, з огляду на протести фермерів безмитну торгівлю продовжили із запобіжниками для низки груп товарів.
Після 5 червня ЄС може відмовитись від пільгової торгівлі агротоварами з Україною. Водночас наразі мова не йде про повернення до режиму торгівлі, який існував до повномасштабного вторгнення.
“ЄК на технічному рівні розпочала переговори з Україною щодо зміни умов пільгової торгівлі. Угода з ЄC про безмитну торгівлю чинна до червня. Водночас про повернення до режиму, який існував до лютого 2022 р. не йдеться.Поки що відбуваються підготовчі зустрічі сторін, а основні перемовини можуть розпочатися найближчим часом”, - повідомила членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Серед варіантів розглядають домовленість у межах Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), яка могла б передбачати встановлення квот на окремі види агропродукції й додаткові запобіжники. Це, своєю чергою, могло б посприяти інтеграції України до єдиного ринку ЄС.
“Більшість міністрів сільського господарства висловлюються на користь більш стабільної угоди DCFTA, аніж продовження теперішнього режиму… Перевагу віддають тому, щоб рухатись у напрямку DCFTA, де будуть визначені нові обсяги експорту та імпорту”, - заявив єврокомісар з сільського господарства Крістоф Гансен.
DCFTA – це поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. Вона є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 2016 р.
Угоду в рамках DCFTA означатиме взаємну лібералізацію торгівлі, але не, як у нині чинному регламенті, лише на користь України. Від цього виграють як українські, так і європейські компанії. У деяких випадках це може означати встановлення квот на чутливу сільськогосподарську продукцію з України та нові захисні положення. Угода в рамках DCFTA також означатиме, що Україна повинна буде адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в ЄС. Усе це слугувало б поступовій інтеграції України до єдиного ринку з метою її майбутнього членства в ЄС.
Своєю чергою міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у розмові з Forbes Ukraine підкреслив, що країнам ЄС потрібна більша прогнозованість.
“Тому Мінагрополітики запропонувало експортувати певну кількість продукції на місяць за графіком”, - сказав він.
Неназваний співрозмовник RMF FM сказав, що в майбутньому торгівельні заходи підтримки України будуть скромніше, а обсяги імпорту до ЄС зменшаться.
Чому ЄС хоче відмовитись від пільгової торгівлі
Після того, як ЄС ввів пільговий режим торгівлі агротоварами з ЄС Європою прокотилися страйки фермерів. Це стосувалось, як наших сусідів: Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, так і Франції та Німеччини. Післяцього ЄС вводив режим квот для особливо чутливих товарів.
Співрозмовники RMF FM у ЄК кажуть, що питання дуже чутливе, оскільки з одного боку у ЄС хочуть залишити для України якомога більш сприятливі умови для підтримки її економіки в умовах війни, а з іншого боку побоюються невдоволення європейських фермерів.
Також рішення скасувати пільговий режим торгівлі агротоварами з Україною може бути пов’язано зі змінами у керівництві ЄК та приходом на посаду єврокомісара з питань торгівлі представника Словаччини Мароша Шефчовича замість латвійця Валдіса Домбровскіса. Позиція Словаччини стосовно торгівлі з Україною ближча до позиції Польщі.
В Україні розуміють, що ринку ЄС важко поглинути наше сільське господарство без нарікань з боку конкурентів.
Так, Дмитро Наталуха, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку назвав те, що зараз відбувається “першим досвідом євроінтеграції”.
“Проблема полягає в тому, що наша інтеграція до ЄС просто тектонічно перепрошиває щонайменше аграрні відносини поміж держав єдиного ринку. Ми справді заходимо з такою аграрною силою, з якою треба дуже сильно постаратися конкурувати. А аграрні сектори таких країн, як Польща і Франція є дотаційними та субсидуються”,- сказав він “Главкому”.
За його словами, нам просто потрібно подорослішати і зрозуміти: кожен захищає в першу чергу свої інтереси. Ніхто нас нікуди не візьме просто тому, що нас шкода. За всіма пунктами європейської інтеграції буде дуже важка і кропітка робота.
На думку експосла з особливих доручень МЗС України Ольги Трофімцевої, якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть”.
“Європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями з посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів. До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції”, – каже вона.
Що робитиме Україна
За підсумками 2024 р. частка експорту агропродукції до ЄС скоротилася з 61% до 52% й з огляду того, що існує загроза, що для України у будь-який момент можуть скасувати режим автономних торгових преференцій Україні треба вживати заходів, аби мати кому експортувати наші товари.
Тому профільне міністерство збирається диверсифікувати експорт, зменшуючи “європейський” показник до 40%, натомість збільшуючи торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії.
Своєю чергою, заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка каже, що левова частка українського експорту припадає на країни Європо-Середземноморського регіону. У 2024 р. на їх частку припало 76,8% товарів.
“Тому одним з пріоритетних завдань для України є укладення угод про вільну торгівлю з країнами ПанЄвроМед”, - заявив він.
Йдеться про Єгипет (експорт у 2024 р. – 1,6 млрд дол.), Ліван (412 млн дол.), Туніс (330 млн дол.), Алжир (314 млн дол.), Марокко (160 млн дол.), Сербію (130 млн дол.), Йорданію (98 млн дол.), Албанію (31 млн дол.), Боснію і Герцеговину (21 млн дол.), Палестину (20 тис.дол.), Сирію (8 млн дол.), Фарерські острови (14,2 тис. дол.).
Також він пропонує модернізувати Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA).
Угода переговорена минулого року і в першому півріччі буде підписана міністрами економіки України, Норвегії, Швейцарії, Ісландії та Ліхтенштейну.
Сумарний експорт до цих країн у 2024 р. склав лише 143 млн дол., але це ринки, які найбільше інтегровані з ЄС і є омріяними для багатьох наших виробників.
Крім того, досить цікаво, що в питаннях аграрної торгівлі ми є союзниками з такими країнами, як Канада, Австралія, Бразилія та інші учасники Кернської групи. Тож з ними теж треба нарощувати об’єми торгівлі.
Вікторія Хаджирадєва