Дієві санкції: чому удари по російським НПЗ болючі для ворога

З вересня 2023 року Україна здійснила більше ста ударів по російських нафтопереробних заводах, нещодавно був атакований Рязанський НПЗ. Чим ми б’ємо та які подальші перспективи?

Діра розміром у мільярди

Рязанський нафтопереробний завод є одним із найбільших у РФ, його потужність складає 17,1 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє авіаційне паливо, що використовується стратегічною ворожою авіацією, аби бомбити українські міста.

Головна установка первинної переробки нафти та перегонки сирої сировини на цьому підприємстві має потужність близько 170 000 барелів на добу, що становить майже половину загальної продуктивності заводу.

Саме вона і стала ціллю: у ніч проти 24 лютого українські Сили оборони завдали удару по цьому НПЗ. За попередніми даними, цього разу пролунало щонайменше п’ять вибухів, а в районі установки первинної переробки нафти Елоу АТ-6 виникла пожежа. Через це підприємство повністю призупинило переробку нафти, повідомляє агенція Reuters.

Це вже третя атака на підприємство від початку року - раніше завод зазнавав ударів 24 і 26 січня.  Після тих атак підприємство теж тимчасово зупиняло роботу.

Звичайно, часткове відновлення роботи Рязанського НПЗ, за даними фахівців, можливе довол швидко - для продовження роботи можуть бути задіяні інші установки загальною потужністю 145 000 барелів на добу. Але, зауважимо, це аж ніяк не виключає майбутніх повторних українськи ударів по ньому.

Зазвичай, як кажуть фахівці, Україна використовує у таких операціях великі дрони літакового типу. Росіяни звітують про повне їх збиття. А українські військові експерти, у свою чергу, невинно збиткуються над ворогом, охрестивши подібні випадки "операціями "уламок", бо російська пропаганда вперто не визнає ніяких влучань.

То чому ж російські НПЗ є настільки "слабким місцем"? У росіян - величезна проблема із засобами ЗРК, вони нездатні прикрити всі свої нафтопереробні структури, пояснює військовий експерт, засновник БО Реактивна пошта Павло Нарожний, коментуючи попередні удари по Рязанському НПЗ, що призводили до зупинки заводу в ефірі Радіо NV.

Такі об'єкти за його словами, зазвичай прикриті недостатньо: йдеться про стрілецьку зброю, іноді там стоять комплекси Панцир-1С. Цього, вочевидь, мало для знищення українських дронів.

Експерт також додав, що ворог не здатен прикрити всю свою територію засобами ЗРК, оскільки це практично неможливо: потрібні тисячі штук, але в Росії їх лише десятки, у кращому випадку сотні.

"Тому я більш ніж впевнений, що ми будемо бачити подальші удари по НПЗ, по інших об'єктах суто військових, як от склади з боєприпасами", - зауважив Нарожний.

При цьому, за інформацією директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, втрати Росії від українських ударів по НПЗ становлять вже сотні мільйонів доларів. Окрім суто продуктів нафтопереробки, росіяни також втрачають обладнання, що у кожному випадку виливається у десятки мільйонів доларів збитків, а їм дуже складно його закуповувати через треті руки завдяки санкціям, й вони вимушені переплачувати, - зауважив він.

"Тому стовідсотково, що загальний облік іде на сотні мільйонів. Я не візьмуся називати точну цифру прямо зараз, це потребує певного додаткового дослідження. Але якщо ми так продовжуватимемо, то вже за місяць-півтора, я думаю, справа дійде до мільярдів", - додав експерт у коментарі Еспресо.

А нам своє робить

За словами військового експерта, полковника ЗСУ у запасі Романа Світана, "санкції Малюка-Буданова" - як він називає удари по російських НПЗ - є справді дієвим інструментом у війні.

Тож ЗСУ продовжують виносити російську нафтопереробку і логістику. З недавніх яскравих випадків - ураження підрозділами Сил безпілотних систем та ГУР МО України ТОВ ЛУКОЙЛ-Волгограднафтопереробка у Волгоградській області в ніч на 31 січня й атака наших безпілотників по насосній станції Усть-Луга на Балтійському морі того ж дня, внаслідок чого Росія призупинила транзит нафти через порт.

Раніше українські дрони атакували й Сизранський НПЗ, внаслідок чого він тимчасово припиняв роботу. Керівник ЦПД Андрій Коваленко розповів у коментарі ЗМІ: цей завод має потужність перероблення 8,9 мільйона тонн нафти на рік, що робить його одним із середніх за розмірами НПЗ у Росії.

А щодо Рязанського заводу - Нарожний вказує, що підприємство хоч і входить до ТОП-5 виробників нафтопродуктів у РФ, у даному випадку йдеться лише про 5-7% всього виробництва Росії. На жаль, зупинка його не дає значного впливу на ситуацію на фронті, адже росіяни можуть перенаправляти ці потоки з інших своїх НПЗ.

"Але навіть з огляду на цю ситуацію... російські воєнкори повідомляють про нестачу нафтопродуктів, дизелю на фронті", - відзначив Нарожний.

Тож Світан вважає: нашим Силам оборони варто зосередитися на потужному Омському нафтопереробному завод, розташованому на відстані 2500 км від України. Нагадаємо до речі, що наприкінці серпня 2024 року Омський НПЗ вже горів: пожежа тоді охопила технологічне обладнання на площі близько 1000 кв. метрів. За інформацію від російських неофіційних джерел, вибух стався на установці з первинної переробки нафти АВТ-11.

У коментарі ЗМІ експерт також підкреслює, що бити треба по виробництвах дизелю для танків і авіаційного керосину (останню сировину продукує невелика кількість НПЗ), якраз Омський НПЗ його виробляє. А без авіаційного керосину російські літаки не зможуть функціонувати, - зауважив льотчик-інструктор.

Й якщо українцям вдасться знищити максимальну кількість російських НПЗ, то вороги, відповідно, не зможуть настільки вільно використовувати проти нас КАБи та ракети, резюмує Світан.

При цьому останнім часом Україна сконцентрувалася на ударах по російських нафтоперекачувальних потужностях. Це теж стало важливим етапом у війні, оскільки такі об'єкти забезпечують транспортування нафти для подальшої переробки у те саме пальне - дизель, бензин, авіаційний керосин. Внаслідок цих атак Росія відчуває значні труднощі у постачанні пального для армії, що неминуче позначається на її спроможності вести бойові дії.

За деякими даними, ці удари вже знизили ефективність нафтопереробної галузі Росії на понад 10%, пише сайт 24 каналу. Це зменшує експортні можливості РФ, що впливає на російський бюджет. Своєю чергою, зменшення доходів з продажу нафти веде до обмеження ресурсів ворога на війну.

Ірина Носальська