Сценарії майбутнього України: у чому помиляються експерти

Аналітики одного з найбільших американських банків представили своє бачення майбутнього України. Втім багато українських експертів вважають їх точку зору не лише хибною, але й шкідливою.

Чотири "майже робочі" схеми

JP Morgan Chase & Co. належить до "великої четвірки" найбільших банків у США. Окрім того, це - один з найбільших у світі фінансових інститутів, що обслуговує клієнтів як у Сполучених Штатах, так і по всьому світу. Тож цілком зрозуміло, що точка зору фахівців аналітичного підрозділу цього "стовпа" американської фінансової системи - дуже важлива. Й ось днями експерти J.P. Morgan видали свій прогноз розвитку подій в Україні.

У цьому звіті, сформованому на замовлення американських інвестфондів, наводиться оцінка геополітичних аналітиків й представників великого капіталу, аби розібратися з ризиками для діяльності банківського сектору. У тексті наводяться чотири основні сценарії припинення російсько-української війни: грузинський, ізраїльський, білоруський та південнокорейський.

При цьому найбільш можливим фахівці вважають грузинський сценарій (50% вірогідності), за котрим активна фаза війни нині добігає кінця. Надалі ситуація може залишатися нестабільною: в Україні через один або два цикли зміни влади може посилитися вплив Кремля. Подібне, на думку аналітиків, ймовірно разом із поступовою втратою підтримки з боку країн-партнерів, згортанням євроінтеграції та закриттям шляху до НАТО.

Другим експерти називають ізраїльський сценарій (вірогідність 20%). Він передбачає стабільну підтримку з боку Заходу й триваючі бойові дії Сил оборони України - тобто затяжну війну.

Третім є південнокорейський сценарій (15% вірогідності): ситуація в Україні набуде стабільного характеру, однак членство у НАТО не передбачається. За такого розвитку подій Україна збереже контроль над 80% території й матиме певну підтримку з боку США.

Схожим за рейтингом є білоруський сценарій (теж 15%). У цьому випадку через триваючу російську повномасштабну військову агресію Україна може капітулювати й перетворитися на васала РФ.

Стійкість України занижена

Здавалось би, ці експерти є людьми без рожевих окулярів, реалістами. Але існують інші, не менш поважні та аргументовані думки з цього приводу. Зокрема, засновник и CEO в Finops.Company Марія Шкарлат буквально "розбирає по кісточках" цю американську аналітику.

"...Це хороший інфопривід ще раз нагадати західним елітам, що в них недостатньо експертизи для адекватної оцінки України", - пише вона на своїй Facebook-сторінці.

На думку експерта, звіт JP Morgan Chase Кінцева гра Росії та України та майбутнє Європи "є ретельно оформленим, але помилковим аналізом". Вона підкреслює, що автори намагаються змоделювати майбутнє України, але вдаються до технократичної абстракції, відірваної від реальної геополітичної, антропологічної та історичної ситуації на місцях.

"Звіт Дерека Чолета та Лізи Соєр про Україну містить тривожне послання, замасковане під аналітику. Формуючи бачення майбутнього України через застарілі аналогії, автори приписують 50% ймовірності сценарію, за якого Україна стає фрагментованою, ослабленою державою, що знову потрапляє під вплив Росії. Це не просто невдалий прогноз - це небезпечний наратив", - зауважила Шкарлат.

Хибні геополітичні моделі не лише викривлюють ризики, вони формують хибне майбутнє, продовжує експерт. Адже, недооцінюючи стійкість України та ігноруючи внутрішній розпад Росії, автори ризикують нормалізувати уявлення, що демократії повинні поступатися авторитарній силі. Втім боротьба України має цивілізаційний вимір, впевнена вона.

Тож, на думку Шкарлат, звіт "неправильно тлумачить природу української стійкості".

"У центрі звіту припущення, що Україна може дрейфувати до "грузинського сценарію": фрагментованої, нестабільної країни, яка зрештою геополітично підпорядковується. Така перспектива ігнорує базові антропологічні істини: Україна - не штучна пострадянська конструкція, а нація з понад 2000-річною історією, культурою й національною самосвідомістю; її стійкість формувалась не зверху вниз, а знизу -через децентралізоване громадянське суспільство, загартоване козацькими повстаннями, антирадянським підпіллям, Майданами; українці масово відкидають підкорення, навіть на окупованих територіях, збройний і мирний опір у Мелітополі та Херсоні - не гіпотеза, а реальність", - аргументувала вона свою точку зору.

При цьому, за її словами, діюча українська влада"не зможе політично вижити, капітулюючи". Це буде не просто політичним самогубством - це культурна неможливість, підкреслила Шкарлат.

Тож команда JP Morgan майже не враховує історичну психологію українців, трактуючи країну як буферну територію, а не постколоніальну демократію, що прагне сама визначати своє майбутнє, резюмує експерт.

На її переконання, публікація подібних аналізів, що ігнорують цей контекст під виглядом "нейтральності", може спотворити міжнародну політику, послабити західну підтримку України та сприяти подальшій російській агресії.

Успішність Росії перебільшена

Й для західних інвесторів у такому випадку ризики не менш серйозні, продовжує фахівець. Адже, коли авторитетні інституції публікують хибні моделі під престижним брендом, це може ввести в оману зацікавлені сторони, викривити сприйняття геополітичних ризиків і спричинити невдалі стратегічні рішення.

"Змінюється оптика - а разом із нею і потоки капіталу", - пояснила Шкарлат.

Водночас звіт применшує слабкість і залежність Росії, припускаючи, що РФ може виграти війну на виснаження. Однак це припущення не витримує перевірки.

Дійсно, агентство Reuters нещодавно знайшло докази падіння російської економіки. Індикатором її стану є обсяги вантажоперевезень, котрі у РФ 2024 року досягли 15-річного мінімуму. Й найбільші російські експортери, включно з Русал і Газпромнефтью, додатково скоротили запланований обсяг поставок залізницею на 2025 рік.

Так, у документі, з котрим ознайомилося Reuters, прогнозується, що РЖД перевезуть на 36,7 млн тонн менше, ніж первісно заплановані на 2025 рік, тобто 1,24 млрд тонн. Серед причин скорочення - жорстка грошово-кредитна політика, підвищення ключової ставки російського центробанку (з жовтня становить 21%), що призвело до вповільнення темпів будівництва.

Високі ставки змусили скорочувати виробництво сталі: Северсталь, ММК, ТМК, НЛМК і Євраз - серед компаній, що теж скорочують обсяги вантажоперевезень.

Й зменшення експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю (товарообіг знизився на 7,5% з початку року) також позначилося на обсягах вантажоперевезень: у документі названо посилені санкції проти металургійних, лісових і нафтових компаній - Газпромнефть, Сургутнафтогаз і Татнефть. При цьому скорочує перевезення й алюмінієвий гігант Русал.

Загалом, за даними звіту московської консалтингової компанії Яков і партнери, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали після трати доступа до прибуткових ринків через західні санкції.

Чому ж ззовні все виглядає трохи інакше? Справжні економічні показники Росії спотворені держконтролем і воєнною пропагандою, пояснює Шкарлат.

"Дефіцит бюджету зростає, провідні галузі - технології, автомобілебудування - деградують, прибутки від енергетики залежать від нестійких схем через Індію та Китай із дедалі глибшими знижками. Росія не є "стійкою" самостійно. Вона військово залежна від Північної Кореї (артилерія), економічно - від Китаю, а геополітично - від Ірану (дрони). Це не стратегічна глибина, а геополітичний паразитизм", - констатує експерт.

Ірина Носальська