Опалювальний сезон все ближче: до чого готуватись

Вже в жовтні в Україні стартує опалювальний сезон. Як і минулі роки "великої" війни, головний ризик – обстріли росіян. До цього активно готується як влада, так і кожен українець у своїй домівці.

Готовність до опалювального сезону

Представники уряду провели виїзне засідання Антикризового енергетичного штабу в Запоріжжі 11 вересня. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що наразі готовність інфраструктури України до опалювального сезону становить понад 80%.

За словами Свириденко, уряд визначив кілька основних завдань для успішного проходження опалювального сезону:

Прем'єрка додала, що Кабмін дозволив спрямовувати додаткові дотації місцевим бюджетам не лише на укриття, а й на захист об'єктів критичної інфраструктури. Також уряд співпрацює з Генштабом над питанням захисту енергетичних об'єктів за допомогою систем ППО та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Наразі підготовлено 115 тисяч будинків і майже 22 тисячі об'єктів соціальної сфери.

Позитив і в тому, що станом на 14 вересня запаси газу в підземних сховищах України досягли 12,055 мільярдів кубометрів, що перевищує минулорічні показники. Нагадаємо, на 1 листопада 2025 року в ПСГ має бути 13,2 млрд куб. м. І до цього вже дуже близько.

Але обстріли можуть зіпсувати все.

До чого готуватися українцям

В "Укренерго" заявили, що Україна має всі шанси пройти опалювальний сезон 2025–2026 років без обмежень споживання електроенергії, якщо не буде масштабних атак на енергетичну інфраструктуру.

За словами пресслужби компанії, підготовка до зими йде за планом. Ключовими факторами залишаються можливі російські удари та швидкість відновлення пошкоджених об'єктів.

"Ми не можемо передбачити дії ворога цієї зими, але готові до різних сценаріїв",– зазначають в "Укренерго".

Частину втраченої генерації вже вдалося відновити, продовжуються ремонти мереж та накопичення матеріалів. Крім того, оператор системи планує використовувати комерційний імпорт електроенергії з Європи у разі пікових навантажень.

В "Укренерго" приділяють особливу увагу фізичному захисту енергооб'єктів та оперативній роботі ремонтних бригад. Завдяки цим заходам система здатна швидко відновлюватися після значних пошкоджень.

За результатами перевірки Держенергонагляду, більшість елементів автоматичного частотного розвантаження, що забезпечують стабільність енергосистеми, перебувають у справному стані.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі "Укрінформу" теж зазначив, що Україна має достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів для успішного проходження опалювального сезону. Однак, найбільшою загрозою залишаються можливі російські удари по тепловій генерації в окремих містах.

За словами експерта, Україна захищена у паливному секторі завдяки децентралізованій системі постачання. Країна може торгувати "з коліс" та забезпечувати себе необхідними нафтопродуктами з європейських і світових ринків.

Водночас, Харченко зазначає, що найбільшими ризиками для електропостачання є великі міста, розташовані поза фронтовою смугою. Він вважає, що Київ та Одеса є найбільш дефіцитними енергозалежними регіонами.

Найбільшу небезпеку він вбачає в можливих ударах Росії по тепловій генерації, що може залишити міста без опалення взимку. Попри ризики, експерт наголосив, що аварійні бригади працюють швидше, ніж на початку повномасштабної війни, а міжнародна підтримка допомогла створити необхідні резерви, щоб уникнути масштабних блекаутів.

Додамо: деякі регіони вже відрізані від опалення. Так, у Донецькій області готовність до опалювального сезону в громадах, де це дозволяє безпекова ситуація, становить 75%. Однак у більшості громад неможливо запустити систему та забезпечити міста теплом.

Субсидії, тарифи і … дрова

В Україні наразі діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення для населення, що було запроваджено на час воєнного стану. Згідно з домовленостями з МВФ, тарифи можуть зрости лише після завершення війни. У Києві, наприклад, вартість опалення не змінюється з 2019 року і становить 1654,41 гривні за гігакалорію.

До того ж, розмір рахунку за опалення залежить від двох основних факторів:

Наприклад, у лютому 2021 року, коли температура була нижчою, платіжка за опалення в будинку з лічильником коштувала близько 35 гривень за квадратний метр, що на 2 гривні більше, ніж у січні.

Національний банк України прогнозує можливе зростання тарифів на комунальні послуги вже з 2026 року. Проте, голова енергетичного комітету Верховної Ради Сергій Нагорняк ставить цю оцінку під сумнів, стверджуючи, що економічних передумов для підвищення тарифів на газ та електроенергію наразі немає.

Тим не менш, є тривожні дзвіночки. Відомо, що у Луцьку вже готуються до перегляду тарифів на теплопостачання. У ДКП "Луцьктепло" пояснили, що потреба у зміні цін виникла через зростання ключових статей витрат.

Відтак, вода для технологічних потреб подорожчала на 1,7%, витрати на оплату праці на 1,6%, а найбільше зросли "інші прямі витрати" майже на 25%. Це пов’язано з амортизацією після проведених реконструкцій та капітальних ремонтів.

За розрахунками підприємства, для населення середнє підвищення становитиме менше ніж 2%. Для бюджетних установ, релігійних громад та інших споживачів тарифи зростуть у межах 1 – 1,3%.

Водночас у деяких випадках умовно-постійна частина тарифів підніметься суттєвіше: до 7 – 9%. Це стосуватиметься будинків з автоматизованими системами теплопостачання, де планують оновлення вузлів обліку газу та запровадження диспетчеризації.

Інші регіони поки що не повідомляють про зростання цін.

Щодо субсидій, то для більшості домогосподарств, що вже отримують або отримували допомогу протягом літа, Пенсійний фонд України (ПФУ) автоматично продовжить виплати. Звертатися до ПФУ їм не потрібно.

Звертатися за призначенням субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років необхідно в таких випадках:

Також особи, які не звернулися за субсидією протягом літнього періоду, мають подати заяву та декларацію, якщо вони:

Зробити це можна особисто, поштою, в електронній формі або через уповноважених осіб у місцевих радах.

Субсидія призначається з місяця звернення і діє до кінця опалювального сезону. Якщо подати заяву протягом двох місяців з його початку, субсидію призначать з початку сезону. При розрахунку субсидії враховуються доходи за перший і другий квартали поточного року, а доходи у вигляді пенсії – за серпень.

Щодо родин, які опалюють житло самостійно, – для них передбачені ще дві форми допомоги:

Валерія Шипуля