ВЗГЛЯД: Депутатська відповідь на українське питання
Держдума пропонує уряду поборотися за Україну, пише ВЗГЛЯД
Вітчизняні парламентарі вирішили оголосити 2008-ий роком боротьби за Україну. Сьогодні вони прийняли звернення до уряду, в якому позначили шість кроків до ефективнішої взаємодії двох держав і запропонували не скупитися в боротьбі за братську країну. Есери і комуністи боротися за Україну не побажали, але єдинороси і ЛДПР рішення прийняли. Перша реакція з боку українських політиків була неоднозначною.
На відміну від Року сім'ї, який закінчиться 31 грудня 2008, Рік братської держави триватиме до 1 квітня 2009. Саме цього дня припинить існування укладений 10 років тому Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і Росією. При цьому визначитися, подовжувати угоду або виходити з неї, обидві країни повинні до 1 жовтня.
Враховуючи, що до часу ікс за державними мірками часу майже не залишилося, в середу думський комітет у справах СНД виніс на розгляд Держдуми звернення до президента і уряду, який сприятиме ефективнішій взаємодії двох країн при вирішенні проблем, які обтяжують російсько-українські відносини. Для досягнення поставлених цілей, на думку законодавців, необхідно зробити шість кроків.
В першу чергу, продовжити докладати наполегливих зусиль для зміцнення двосторонніх зв'язків, стан яких, за словами першого заступника представника думського комітету у справах СНД Костянтина Затуліна, який переказував колегам постанову, «не може не викликати глибоку стурбованість у обох народів».
Крім того, депутати пропонують втілити в життя ідею створення єдиного економічного простору за участю України, активніше захищати права російських інвесторів та інтенсивно лобіювати інтереси росіян на помаранчевій чужині.
Законодавці ще раз нагадали українським товаришам, що не погоджені з Росією рішення, що стосуються Чорноморського флоту, розцінюватимуться як порушення міжнародних договорів.
«А то справа дійшла до того, що депутати Верховної Ради з пропрезидентської Нашої України збираються встановити в Севастополі годинник, що відлічуватиме час до виходу Чорноморського флоту з Севастополя в 2017 році, і будити громадян Севастополя щоранку піснею Прощавай, улюблене місто, вирушаємо завтра в море, – обурився Затулін. «Не діждуться!» – трохи подумавши, запевнив він колег.
Також офіційний Київ не діждеться того, щоб Росія спокійно поглядала на спринтерське крокування України у бік НАТО. Щоб влада сусідньої держави остаточно засвоїла цей прикрий для них факт, вітчизняні законодавці ще раз погрозили Україні миттєвим розривом угоди про дружбу, якщо екс-радянська республіка приєднається до договору про членство в Північноатлантичному альянсі або почне семимильними кроками рухатися в даному напрямі.
Втім, лише нинішнім зверненням боротьба російських парламентарів за наші інтереси в Україні не обмежиться. За словами Костянтина Затуліна, його колеги з комітету у справах СНД подумують над тим, щоб запропонувати вітчизняному уряду виділити з федерального бюджету гроші на «пропаганду позаблокового статусу» колишньої радянської республіки. Є і інша ідея – закликати Верховну Раду України в «рівних частинах» виділяти гривні на піар розвитку українських зв'язків з НАТО і рекламу НАТО і рекламу республіки незалежної як нейтральної держави.
Крім того, члени профільного комітету хочуть внести закон, що розписує, яким чином наша країна «протидіятиме перегляду підсумків Другої світової війни і реабілітації фашизму». «Без такого випробування і відповідного протверезіння наші стосунки не видужають, а рішення доведеться приймати найближчим часом», – резюмував Костянтин Затулін.
Обговорення постанови вийшло бурхливим. Зокрема, на одностайну думку лівих, звернення вийшло невідшліфованим і надто прямолінійним. «Таке складається враження, що Ющенко і Тимошенко будуть дуже вам вдячні за цей провокаційний текст заяви. Чого ви хочете? Посіяти ще більшу смуту або зближувати Росію з Україною?» – емоційно обурилася представниця «Справедливої Росії» Світлана Горячова.
«Ну, прокиньтеся, опритомнійте, нарешті! – не менш емоційно відповів есерці Затулін. – Перестаньте шукати в темних закутках дружбу, співпрацю і партнерство з владою України. У цій темній кімнаті дружби, співпраці і партнерства давно слід простиг».
Член КПРФ Володимир Улас погодився з колегою по лівому флангу в тому, що, прийнявши звернення, законодавці «підштовхнуть русофобські сили в Україні до втягування її в НАТО». «Є значно тонші механізми дії, у тому числі підтримка тих політичних еліт, які орієнтуються на Росію», – повідав Улас.
«Перестаньте думати, що ми тут русофобські сили якимось чином в Україні чимось підштовхуємо, вони і без нас вже давно визначилися», – запевнив комуніста єдинорос. А звернення, за його словами, стане лише «спробою збудувати осмислену і заздалегідь ясну попереджувальну позицію» Росії з «українсько-натовського» питання.
«Абсолютно правильний, своєчасний текст заяви», – підтримав документ лідер ЛДПР Володимир Жириновський. За словами віце-спікера нижньої палати, якщо Росія як і раніше буде м'яко і дипломатично згладжувати гострі кути, не помічаючи насущних проблем, «Україну обов'язково приймуть в НАТО».
«А якщо ми почнемо діяти і в Україні почнуться певні проблеми, які не від нас залежать, а від української економіки, від її влади, ось ту, розбурхану Україну ніхто в НАТО не прийме. «Європейський шлунок» переважить», – запевнив колег Жириновський.
Образна промова лідера ЛДПР, мабуть, подіяла, і депутати схвалили документ 408 голосами.
На цьому, щоправда, обговорення російсько-українських проблем не закінчилося. Буквально за годину в Горіховому залі Держдуми спікер нижньої палати, керівник Вищої ради Єдиної Росії Борис Гризлов спілкувався на ту ж тему з головою української Партії регіонів Віктором Януковичем.
Гризлов розповів Януковичу, що останнім часом позиція офіційного Києва «не завжди влаштовує депутатський корпус». За словами російського політика, особливо сильно його колег турбують вислови Президента Ющенка з приводу «інтенсифікації вступу України до НАТО», а також «передчасне обговорення» питання про перебування Чорноморського флоту в бухтах Севастополя після 2017 року.
«Сьогодні ми прийняли заяву. У цій заяві свою заклопотаність ми висловили і думаємо, що такі заяви можуть спричинити серйозніші наслідки», – сказав Борис Гризлов.
Спікер нижньої палати висловив думку, що саме Партія регіонів сьогодні «представляє реальний народ України». І ще раз запевнив Януковича, що російські законодавці і єдинороси повністю підтримують бажання Партії регіонів «послухати народ» і оголосити референдум з «настільки важливого питання», як вступ до НАТО.
У свою чергу Віктор Янукович повідомив, що підписання угоди Україна – Росія дуже хвилює його соратників. І пообіцяв, що, окрім вже існуючих питань, незабаром керівник міжфракційного українсько-російського об'єднання Сергій Ківалов запропонує вітчизняним колегам ще низку тем для обговорення.
Що ж до реакції помаранчевого Києва, вона теж не змусила себе чекати. Депутат від пропрезидентської партії Наша Україна – Народна самооборона Юрій Костенко заявив, що Україні слід звернутися в міжнародні інстанції, щоб там була дана оцінка заяв Держдуми про можливий розрив Договору про дружбу і співпрацю з Україною.
«Практика всіх країн свідчить про те, що на такого роду заяву має реагувати не лише парламент, але це привід для реакції в міжнародних інстанціях. Зокрема, Україні слід негайно звернутися в Раду Безпеки ООН з проханням дати адекватну оцінку подібним заявам Росії», – сказав Костенко в кулуарах українського парламенту.
Крім того, український парламентар вважає, що треба також поскаржитися до Євросоюзу «з вимогою активної протидії таким заявам з боку РФ».