Претензії за окупацію: Польща готує вимоги до Росії

Варшава розробляє документи для судового позову проти РФ з вимогою відшкодування за злочини, скоєні у період, коли СРСР, правонаступницею якого є РФ, організувала для європейських країн соцтабір.

Контроль під час холодної війни

Подібна претензія вже висунута Польщею Німеччині - за руйнування в роки Другої світової війни. Вимога обґрунтована на суму 1,3 трлн євро. 

Про це інформує видання Financial Times.

Йдеться про те, що директор польського Інституту військових втрат Бартош Ґондек, якому прем’єр Дональд Туск доручив провести аналіз історичних злодіянь Москви, підкреслив: це розслідування буде значно ширшим, ніж "німецький кейс". Причиною цього є час - понад 40 років перебування Польщі у зоні радянського контролю під час холодної війни.

Видання зазначає, що ця ініціатива може суттєво погіршити стосунки Польщі з Кремлем. Ситуація вже й так напружена через обвинувачення Путіна у веденні гібридних операцій, зокрема й після порушення польського неба російськими дронами восени минулого року. У кабінеті Туска наголосили, що Польща стала мішенню для масованих кібератак і регулярно звітує про викриття агентів, які працюють на російську розвідку.

Ґондек також зауважив, що конкретні цифри компенсацій поки не визначені. Адже група з десяти фахівців-істориків працює в умовах обмеженого доступу до російських архівів та стикається з фактами фальсифікації чи знищення доказів радянською владою. На його думку, це буде тривала стратегічна робота.

У публікації нагадують, що Москва роками заперечувала відповідальність за масові вбивства, зокрема Катинську трагедію 1940 року, де загинуло близько 22 тисяч поляків. Лише у 2010 році в РФ офіційно визнали, що наказ про розстріл віддавав особисто Сталін.

Зараз інститут Ґондека планує проаналізувати не лише прямі воєнні втрати, а ще й:

- наслідки примусової зміни кордонів;

- демографічні втрати після 1945 року;

- соціально-економічне гальмування через радянський вплив.

Водночас питання виплат від Німеччини досі залишається точкою напруги. У Берліні впевнені, що юридичну крапку в репараціях було поставлено давно. А опозиційна польська партія "Право і справедливість" (PiS) критикує уряд Туска за надмірну м'якість у діалозі з німцями.

Євродепутат від PiS Аркадіуш Мулярчик, який ініціював позов проти ФРН, звинуватив чинну владу у спробі змістити акцент на Москву, щоб приховати відсутність прогресу в переговорах із Берліном. Він стверджує, що його політична сила теж планувала висунути вимоги до РФ, але пізніше.

Нагадаємо, що у вересні 2022 року Сейм опублікував дані, за якими збитки від нацистської агресії оцінили у 6,22 трлн злотих (близько 1,4 трлн доларів). Німеччина відхилила ці розрахунки, посилаючись на угоду 1953 року, яку підписав тодішній маріонетковий уряд Польщі під тиском СРСР.

Заступник очільника МЗС Польщі Владислав Бартошевський наголосив, що Варшава ніколи не вважала питання відшкодувань за сталінські злочини розв'язаним. Він додав, що ця тема неодноразово піднімалася у спілкуванні з РФ, але ігнорувалася російською стороною.

І цього разу, коли стало відомо про підготовку позову Польщі до РФ, відповідь Росії була підкреслено зневажливою. Речниця МЗС РФ Марія Захарова у своєму звичному стилі порадила полякам не грошей вимагати, а подивитися оперу "Іван Сусанін". Цей твір композитора Глінки базується на міфі про селянина, який у XVII столітті заманив польське військо у пастку, пожертвувавши собою заради порятунку російського царя.

Прецедент може стати вірусним

Ймовірно претензії Польщі до Росії щодо репарацій можуть стати прецедентом і для інших країн Східної Європи, в яких після перемоги у Другій світовій війні залишалися радянські війська, сприяючи приходу до влади комуністів. Радянська експансія завершилася там лише з розпадом соціалістичної системи, падінням Берлінського муру у 1989 році та крахом СРСР у1991-му. 

Пам’ятаючи те минуле, представники країн Балтії - очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна та його колеги з Латвії Байба Браже та Литви Кястутіс Будріс - виступили зі спільним зверненням, у якому зазначили, що російська окупація територій ніколи не має тимчасового характеру.

Ця заява з'явилася на тлі дискусій про ймовірні "поступки територіями" з боку Києва, що могли б легітимізувати військові захоплення Кремля. Документ оприлюднили за дві доби до запланованих перемовин лідерів США та Росії на Алясці. 

Представники балтійських держав підкреслили свою відданість територіальній цілісності України, вважаючи будь-які плани щодо передачі земель Москві неприпустимими.

Дипломати апелюють до трагічного досвіду своїх народів, які перебували під фактичною окупацією СРСР упродовж пів століття - з 1940-х років аж до розпаду радянської імперії у 1991-му. Вони зазначили, що сталінські війська принесли на балтійські землі "кривавий терор", що супроводжувався масовими стратами та виселенням людей.

У заяві також сказано, що попри те, що низка західних столиць, включно з Вашингтоном, офіційно не визнавали приєднання Балтії до СРСР, це не стало порятунком для місцевого населення. Для 6 млн мешканців регіону, які опинилися в окупації, правові тонкощі міжнародної політики не стали щитом від щоденних переслідувань.

Сотні тисяч громадян загинули в лавах підпілля, були заслані до Сибіру або стали вимушеними емігрантами. Особливу увагу автори звертають на долю дітей: близько 43 тис. неповнолітніх були вивезені з країн Балтії; значна частина з них виросла, втративши зв'язок зі своїм корінням.

Представники балтійських країн також зазначили, що навіть через 35 років після здобуття свободи наслідки окупаційного періоду 1944-1991 років продовжують ятрити. Вони переконані: стратегічні наміри Росії залишилися незмінними - поневолення України, розкол західної коаліції та встановлення власного диктату в системі безпеки Європи.

До слова, Україна наполягає на отриманні від Росії репарацій за руйнування та шкоду, завдані повномасштабною агресією, розглядаючи заморожені російські активи як основне джерело фінансування. Уже почав функціонувати міжнародний Реєстр збитків, через який громадяни та держава подають заяви на відшкодування, включно зі знищеним житлом та інфраструктурою. 

Реєстр збитків, який ведуть у Гаазі, приймає заяви за 45 категоріями, включаючи зруйноване житло, моральну шкоду, загибель близьких, втрату бізнесу.

Невдовзі має повноцінно запрацювати Компенсаційна комісія для розгляду заяв та вирішення питання виплат.

Галина Гірак