Режим тиші на Великдень: чи будуть на свято припинені бойові дії
Президент України Володимир Зеленський запропонував запровадити тимчасовий режим тиші на період православного Великодня, який цього року святкуватимуть 12 квітня. Однак російська сторона цю пропозицію поки не підтримала.
Їм - про мир, вони - про капітуляцію
Україна вкотре пропонує конкретні кроки для зменшення напруженості, але російська сторона відкидає будь-які ініціативи, які не передбачають повної капітуляції Києва, зазначається у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
"Ми підтримували будь-які формати закінчення війни, ви це знаєте, але коли ти не втрачаєш гідність і незалежність нашої держави, і припинення вогню, будь-які формати, як ми вже сьогодні говорили, і повне, і енергетичне, і ми готові до припинення вогню на Великодні свята", - завив Зеленський.
Аналітики ISW наголосили, що такими кроками президент України продовжує демонструвати готовність України до дипломатичного діалогу та зобов’язання щодо безумовного припинення вогню. Однак російська влада відреагувала на цю українську ініціативу в притаманній їй цинічній манері.
"Заяви Зеленського не слід сприймати серйозно", - зазначив голова Комітету з закордонних справ Ради Федерації Росії Григорій Карасін, натякнувши, що Кремль не збирається розглядати цю пропозицію і фактично заблокувавши можливість гуманітарної паузи на свята.
А прессекретар Кремля Дмитро Пєсков додав, що чіткої ініціативи щодо великоднього перемир’я від президента України Зеленського не пролунало.
"Він, як завжди, говорив про готовність і бажання піти на перемир'я, хоч яке, хоч великоднє. Ми ще раз повторюємо: Зеленський повинен взяти на себе відповідальність і прийняти відповідні рішення, щоб ми вийшли на мир, а не на перемир'я", - сказав Пєсков.
Навіть перемир’я може бути небезпечним
До Великодня ще є час, тож не можна відкидати того, що РФ таки погодиться на перемир’я. Однак цей крок, скоріш за все, буде зовсім не для реального режиму тиші.
Про це військовий експерт Павло Нарожний сказав у коментарі 24 Каналу, зауваживши, що в цей період ворог може готуватися до майбутніх масованих атак мирного населення, а на фронті - проводити маневри та передислокацію військ.
Водночас малоймовірно, що окупанти встигнуть щось суттєве зробити за кілька днів. Адже для посилення наступу потрібно перекинути хоча б дві-три бригади. А перемістити навіть одну бригаду - це тиждень роботи, бо треба виїхати з позицій, завантажити танки та артилерію на залізничні платформи, поселитись особовому складу і забезпечити ремонтну базу. Тому кілька днів перемир’я на фоні тих масштабних дій, які нині відбуваються, - це ні про що.
Тож, оскільки росіяни в ці дні не будуть переміщувати війська, з огляду на те, що ми не будемо використовувати наші дрони, Middle Strike, HIMARS, вони можуть, наприклад, перекинути велику кількість "Шахедів" на пускові майданчики.
"Останнім часом ми бачимо доволі успішні удари саме по таких майданчиках. Їм доволі не просто перевезти велику кількість "Шахедів". А тут у них може бути час, вони будуть знати, що по них не будуть стріляти. Також зможуть підвезти артилерійські боєприпаси", - вважає він.
Нарожний нагадав, що кожного дня ворог запускає від 100 до 150 "Шахедів". І десь раз на тиждень відбувається масована атака, коли застосовується від 500 до 1000 "Шахедів". За день росіяни можуть доставити на пускові майданчики близько 250 безпілотників - тобто вдвічі більше "Шахедів", ніж зазвичай. Але ж українська ППО докладає максимум зусиль для збиття повітряних цілей, тому для нас така кількість не є чимось надзвичайним.
Разом з тим експерт наголосив, що окупанти у разі погодження на режим тиші, найімовірніше, знову його порушать. Тому українцям слід уважно ставитися до оголошення повітряних тривог. Адже раніше вже були спроби встановити перемир’я на Різдво та інші християнські свята, та щоразу росіяни їх не дотримувалися.
Нагадаємо, що торік на Великдень, 20 квітня 2025 року, російська армія порушила свою ж обіцянку про режим тиші 2935 разів. Найбільше обстрілів і штурмових дій було на Покровському напрямку. Про це заявив президент України Зеленський із посиланням на доповідь головкома ЗСУ Олександра Сирського станом на 00:00 одразу після Великодня.
"На Курський напрямок також не поширилася російська обіцянка повної тиші. Загалом на фронті відбулося 96 російських штурмових дій, 1882 обстріли наших позицій, і зокрема 812 із важкого озброєння, понад 950 разів застосовувалися російські FPV-дрони", - повідомив тоді глава держави.
Водночас минулого року у це свято з вечора суботи впродовж усієї неділі у жодній з областей України не було повітряної тривоги. Але в ніч на 21 квітня окупанти влаштувала комбіновану ракетно-дронову атаку: вибухи прогриміли в Києві, Миколаєві, Херсоні, Черкасах.
Свято з обмеженнями
На Великдень 2026 року комендантська година в Україні (у більшості областей - з 00:00 до 05:00) не буде скасована, нічні богослужіння у храмах відбуватимуться з обмеженнями: у церкві дозволено перебувати лише невеликій кількості, до 10 осіб, кліру (узагальнена назва духовенства - священно- та церковнослужителів), а вірянам рекомендують переглядати службу онлайн - по телевізору чи в соцмережах.
Паски освячуватимуть вранці після завершення комендантської години або напередодні в суботу протягом дня, щоб уникнути скупчень людей.
У разі повітряної тривоги всі мають перейти з храмів в укриття.
Заходи з безпеки буде посилено, діятиме додаткове патрулювання, особливо біля храмів.
У КМДА нагадали, що за порушення комендантської години (перебування на вулиці без перепустки) передбачені штрафи у розмірі від 170 до 255 грн, а за повторне порушення - до 3400 грн.
Водночас в ДСНС попередили, що під час богослужінь та освячення пасок слід бути дуже уважними:
- не допускати контакту відкритого вогню свічки з кошиками, поліетиленом чи іншими легкозаймистими матеріалами;
- під свічкою бажано тримати папір або тканину для запобігання потраплянню гарячого воску на шкіру;
- не залишати запалені свічки, лампади та інші джерела відкритого вогню без нагляду;
- не допускати дітей до відкритого вогню;
- у разі виникнення пожежі - негайно повідомити про це за номером 101.
Галина Гірак